Теорема схем (англ. Schema Theorem) (інші назви: теорема шаблонів (схеми, шим), фундаментальна теорема генетичних алгоритмів) — перша теорема, яка обґрунтовувала ефективність генетичних алгоритмів. Запропонована Джоном Г. Голландом. Ця теорема пояснює, чому для певних задач певний клас генетичних алгоритмів є ефективним. У даний момент відомо декілька теорем схем, які обґрунтовують ефективність інших класів алгоритмів, зокрема теореми схем для генетичного програмування.

Схеми ред.

Під схемою   розумітимемо підмножину простору генотипів  . Якщо елементами   є бінарні рядки  , тоді дозволивши приймати деяким компонентам рядка довільні значення, а решті тільки 0 або 1, отримуємо схему або шаблон. Наприклад:  . Елементами підмножини, яку представляє цей шаблон тоді будуть  ,  ,   та  . Довільну схема може бути описана за допомогою трьох показників: визначальної довжини   , порядку та значення функції пристосованості. Припустімо, що   (відповідно  ) - функція, що повертає номер позиції у схемі першого (відповідно останнього) фіксованого елемента  . Тоді визначальна довжина дорівнює  . Порядком називається кількість фіксованих елементів у схемі.

Неформальне формулювання ред.

Короткі, малого порядку та вищим за середній у поточній популяції пристосованістю (фітнесом) схеми (відомі також як будівельні блоки) заповнюють у експоненційно зростаючій кількості наступні популяції генетичного алгоритму.

Теорема ред.

Голланд у своїй книзі «Adaptation in Natural and Artificial Systems» подає зв'язок між часткою   популяції, що представляє схему   у поточному поколінні   та часткою   у наступному поколінні   у такому вигляді:

 ,

де   — частка популяції, що піддається кросоверу,   — визначальна довжина схеми  ,   — середнє значення функції пристосованості для бінарних рядків зі схемою вигляду  ,   — середнє значення функції пристосованості для всієї популяції бінарних рядків.

Див. також ред.

Посилання ред.