Відкрити головне меню

Теорема Крамерса — квантово-механічне твердження про те, що в системі з напівцілим спіном та гамільтоніаном, інваріантним щодо операції зміни напрямку часу будь-який енергетичний стан є принаймні дворазово виродженим. Зокрема це стосується основного стану. Теорема носить ім'я Ганса Крамерса, який сформулював її в 1930 році[1].

Оператор зміни напрямку часу визначається як

Водночас змінюється знак деяких інших фізичних величин, наприклад, імпульсу та моменту імпульсу. Це означає також, що міняє знак спін. Якщо гамільтоніан комутує з оператором зміни напрямку часу:

,

то для будь-якого стану , що є власним станом оператора енергії — гамільтоніана, стан теж є власним станом з тією ж енергією.

ВиноскиРедагувати

  1. Kramers, H. A., Proc. Amsterdam Acad. 33, 959 (1930)