Відкрити головне меню

Барон Християн Йоганн Дітріх фон Гротгус (нім. Christian Johann Dietrich von Grotthuß) або Теодор фон Гроттус (нім. Theodor von Grotthuß; 20 січня 1785, Лейпциг — 26 березня 1822, Гедучяй) — німецький фізик і хімік. Сформулював першу теорію електролізу (1805) і закон (1818, закон Гротгуса-Дрейпера), згідно з яким фотохімічні реакції можуть бути викликані тільки тією частиною падаючого світла, яка поглинається реагуючою системою.

Теодор Гротгус
нім. Christian Johann Dietrich Theodor von Grotthuß
Theodor Grotthuß 01.jpg
Народився 20 січня 1785(1785-01-20)[1]
Лейпциг, Саксонія, Священна Римська імперія[1]
Помер 26 березня 1822(1822-03-26) (37 років) або 14 березня 1822(1822-03-14)[1] (37 років)
Gedučiai[d], Guostagalio eldership[d], Пакруоїський район, Шяуляйський повіт, Литва
Громадянство
(підданство)
Німеччина
Діяльність хімік, фізик
Галузь Електрохімія і оптика
Alma mater Політехнічна школа
Членство Баварська академія наук
Титул Барон
Grothus herb szlachecki.png

БіографіяРедагувати

Народився 20 січня 1785, Лейпциг, з 1803 року слухав лекції в університетах Лейпцига, Парижа, Неаполя. Протягом двох років побував у Римі та інших італійських містах. Потім побував в Парижі, і звідти поїхав в Росію, проїхавши Мюнхен і Відень. Починаючи з 1808 року він жив ​​з батьками в багатому домі, в північній Литві, де він займався дослідженням електрики і світла. Християн Гротгус застрелився в приступі меланхолії навесні 1822 року на 37 році свого життя.

Наукова діяльністьРедагувати

Його численні фізичні та хімічні роботи (про коркову, яблучну і бензойну кислоти, дії сірчистого газу, хіміко-гальванічні спостереження, про з'єднання фосфору з металами та їх оксидами мокрим шляхом, оптичні досліди з призмою, таблиця хімічних еквівалентів тощо) друкувалися в «Gehler's Journ.», «Schweigger's Journ.», «Gilbert's Annalen».

Гучну популярність його імені доставила теорія, висловлена ним в «sur la Mémoire décomposition de l'eau et des corps qu'elle tient en dissolution à à aide de l l'électricité galvanique» (Рим, 1805), a також у його «Phys.-Chem. Untersuchungen» (Нюренб., 1820).

РоботиРедагувати

  • Abhandlungen über Elektrizität und Licht, Lpz., 1906 (Ostwald's Klassiker der exakten Wissenschaften, № 152), в рус. пер.: Про розкладанні допомогою гальванічного електрики води і розчинених в ній речовин, в кн.: Вибрані праці з електрики, М., 1956.

ЛітератураРедагувати

  • Страдинь Я. П. Теодор Гротгус. — М., 1966 (є бібліографія).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Stradins, J. (1975). Theodore von Grotthuss, 1785-1822. Gesnerus 32 (3-4): 322–8. PMID 1107157. 
  • Krikštopaitis, Juozas Al. In the Wake of Volta’s Challenge: The Electrolysis Theory of Theodor Grotthuss, 1805 (PDF). 
  • Ostwald, Wilhelm (1896). Electrochemistry History and Theory 1. Leipzig: Verlag von Veit and Company.  - See pages 296 – 306 and 342 – 344 in volume 1 of the 1980 English translation (Amerind Publishing Company, New Delhi, N. P. Date, translator)
  • Ronge, Grete. Grotthuß, Theodor Freiherr von. // Neue Deutsche Biographie. — Berlin: Duncker & Humblot, 1966. — Band 7. — S. 171 f.
  • Jaselskis, Bruno, Carl Moore, Alfred von Smolink. "Theodor von Grotthuss (1785 - 1822)-- A Trail Blazer," Bulletin of History of Chemistry, vol. 32 no. 2 (2007), pp. 119 – 128.

ПосиланняРедагувати