Відкрити головне меню

Тендітник Дмитро Іванович

Тендітник Дмитро Іванович (5 листопада 1913(19131105), Бобрівник — 13 серпня 1998, Бобрівник) — Герой Соціалістичної Праці, Почесний громадянин Зіньківщини (посмертно), бригадир тракторної бригади колгоспу «Україна» (Зіньківського району). Депутат Верховної Ради УРСР 7—8-го скликань.

Тендітник Дмитро Іванович
Народився 5 листопада 1913(1913-11-05)
Бобрівник, Зіньківський район, Полтавська область
Помер 13 серпня 1998(1998-08-13) (84 роки)
Бобрівник, Зіньківський район, Полтавська область, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Знання мов російська
Партія КПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За трудову доблесть»
Медаль «За трудову відзнаку»

Трудова діяльністьРедагувати

Із сім'ї селян-бідняків. Мав чотирирічну початкову освіту, закінчив курси трактористів при МТС.

Трудову діяльність розпочав 1930 року в колгоспі. Навесні 1936 року дирекція Зіньківської машинно-тракторної станції направила Тендітника на навчання до республіканської школи механіків у Краснокутську. Після закінчення навчання працював у колгоспі «Більшовик» (село Яновщина, нині Високе) дільничним механіком, потім бригадиром тракторної бригади. Перед війною отримав грамоту Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

У роки війни працював у тилу трактористом, вирощував хліб для фронту.

Загальний трудовий стаж Тендітника — 44 роки.

ДосягненняРедагувати

Із 1958 — бригадир тракторної бригади з вирощування цукрових буряків колгоспу «Україна». Пропагував груповий метод роботи тракторів, який потім широко запроваджували в районі і області. Запровадив побудову ремонтних майстерень прямо на польовому стані заради уникнення простоїв техніки. У 1960-х роках організував механізацію вирощення цукрових буряків, кукурудзи. На базі тракторної бригади було створено обласну школу високої культури землеробства[1].

Громадсько-політична діяльність, нагородиРедагувати

31 грудня 1965 року Д. І. Тендітнику за високі трудові здобутки присвоєне звання Героя Соціалістичної Праці. Член КПРС. Обирався депутатом Верховної Ради УРСР 7-го і 8 скликань. Делегат ХХІІІ з'їзду компартії України і ХХІV з'їзду КПРС. Брав участь у роботі Третього Всесоюзного з'їзду колгоспників. У 1987 році був учасником республіканського з'їзду ветеранів партії, війни і праці.

Нагороди[2]:

ПриміткиРедагувати

  1. Лещенко Г. Хліборобська честь // Прапор комунізму. — 1988. — 27 грудня. — С. 2.
  2. Юренко О. Дмитро Тендітник. — Х.: Прапор, 1966. — С. 30.

ЛітератураРедагувати

  • Братчук Г. Делегат // Сільські вісті. — 1969. — 25 листопада.
  • Галушко В. Краса хлібного лану // Зоря Полтавщини. — 1971. — 6 березня.
  • Костенко В. Син землі // Комсомолець Полтавщини. — 1972. — 13 травня.
  • Костенко Л. Герой Слціалістичної Праці Д. І. Тендітник. — Х.: Прапор, 1972. — 52 с.
  • Пісня про тракторну бригаду Героя Соціалістичної Праці Д. І. Тендітника (слова Т. Лиманського, музика В. Кіберчі) // Прапор комунізму. — 1971. — 27 лютого.
  • Присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці передовикам буряківництва // Прапор комунізму. — 1966. — 15 січня.
  • Тендітник Дмитро Іванович // Зіньківщина. Історичні нариси [відп. секр. М. М. Гриценко]. — Полтава: ІнтерГрафіка, 2006. — С.598-599.
  • Тендітник Дмитро Іванович // Зіньківщина, рідний край [Текст]: Історичний огляд / Укл. і літ. ред. М. М. Гриценко. Авт. кол.: М. М. Гриценко, А. В. Салій, М. С. Ткачик, А. А. Нестеренко, Г. П. Шевченко. — Полтава: Видавець Шевченко Р. В., 2013. — С.154.

ПосиланняРедагувати