Відкрити головне меню
t=телом, m=мезом
P=планація, W&S=зростання теломів, R=редукція, I=вигинання

Телом (грец. τελόξ (ςелес) — кінець, закінчення) — дихотомічно розгалужена осьова структура, диференційована на епідерміс, основну паренхіму і протоксилемний провідний пучок, кінцева циліндрична ділянка тіла у базальної групи судинних рослин — риніофітів. За теломною теорією, запропонованою німецьким ботаніком Вальтером Ціммерманом у 1936 році у праці «Філогенія рослин» (Die Phylogenie der Pflanzen), та пізніше розширеної в роботі 1965-го року «Теломна теорія»[1] всі органи вищих рослин виникли саме з теломів.[2]

За цією теорією, дихотомічно розгалужені гілочки псилофітів (en:Psilophytopsida) — теломи — у процесі еволюції зросталися у стерильні і фертильні синтеломи. Потім стерильні синтеломи диференціювалися на листки і вісі пагону, а фертильні перетворилися на спорофіли. Таким чином, процес утворення квітки відбувався паралельно з процесом формування вегетативного пагона.[3]

Органи виникали внаслідок протікання кількох основних філогенетичних процесів, які могли відбуватися у різних комбінаціях.

  1. Übergipfelung — перевершинювання осей, коли одна з гілочок росте швидше, і утворює головну вісь, а інші займають бокове положення. Завдяки такому процесу виникли листки папоротей, за допомогою його також виникли великі форми рослин, з головною віссю та галуженням.
  2. Planation — планація, розташування теломів в одній площині в ході послідовних дихотомічних галужень. Був основою для утворення листя.
  3. Planation — зростання теломів. В поєднанні з планацією цей процес привів до формування листя або спорофілів. В поєднанні з перевершинюванням давав листки папоротей і древніх голонасінних, а без нього — суцільні листки голонасінних. Зростання без планації давало стебла.
  4. Reduktion — редукція, зменшення числа порядків галуження бічних вісей.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Walter Zimmermann: Die Telomtheorie. Stuttgart: G. Fischer, 1965
  2. Гомологии в ботанике: опыт и рефлексия. Труды IX школы по теоретической морфологии растений «Типы сходства и принципы гомологизации в морфологии растений» (Санкт-Петербург, 31 января — 3 февраля 2001 г.). СПб.: Санкт-Петербургский союз ученых, 2001. — 332 с.
  3. Нечитайло В. А., Кучерява Л. Ф. Ботаніка. Вищі рослини. — Київ : Фітосоціоцентр, 2001. — С. 73. — 500 прим. — ISBN 966-7459-80-2.

ПосиланняРедагувати