Музично-поетична форма
Музично-поетична форма — тип музичної форми, специфіка якої визначається будовою молитвословного або поетичного тексту.
Характеристика ред.
У пісенних формах музично-поетична типу логіка форми виявляється через каденціонний план, де питома вага музичних каденцій визначається значущістю відповідних відділів поетичної форми: найслабкіша каденція міжрядкова, найсильніша генеральна тощо.
Музично-поетична форма зародилася ще у давні часи та домінувала до початку XVII століття (умовно проведена демаркаційна лінія — «Le nuove musiche» Дж. Каччіні). З тих пір про історичні різновиди музичних форм (рондо, соната тощо) говорять як про «абсолютні», або «автономні», тобто специфіка їх структури описується як музична іманентність, незалежно від тексту (реального у вокальній музиці або неявного в інструментальній).
Приклади музично-поетична форм: сколій Сейкіла (давньогрецька пісня), усі жанри григоріанського хоралу (наприклад, секвенція, гімн, респонсорій тощо), візантійська і давньоруська монодії (наприклад, Знаменний розспів), форми східної макамо-мугамной традиції, форма бар мейстерзангерів і протестантського хоралу, усі тверді форми в музиці Ars nova (балата, віреле, рондо тощо[1]), кондукт, мотет і меса нідерландських та інших поліфоністів, мадригали Джезуальдо, французькі (шансон), німецькі (Lied), італійські (канцонетта, віланела, фротола), іспанські (вильянсико, романс) багатоголосні пісні XV—XVI століть та інші.
Термін ред.
В англомовному музикознавстві використовуються схожі терміни англ. poetic musical form[2][3] і англ. musico-poetic form[4][5][6][7]. В італійському музикознавстві використовується термін італ. forma poetico-musicale[8].
У російському музикознавстві термін «текстомузична форма» уперше згадується у працях Ю. Н. Холопова[9], та передбачає не тільки поетичні форми (вірші), але й будь-які тексти (насамперед, молитвословную прозу), що були покладені в основу сотень музичних композицій. Зразковий аналіз гармонії з урахуванням особливостей текстомузичної форми Холопів наводить на прикладі мотету Палестрини «Quam pulchra es»[10].
Примітки ред.
- ↑ Лебедев С. Н. Форма и каденции в музыке XIII—XIV веков // Проблемы историзма и современные методы исследования в искусствознании и музыкознании. Горький, 1986, с.147-149.(рос.)
- ↑ Apel W., ed. French secular music of the late 14th century. Cambridge, Mass., 1950, p. 5(англ.)
- ↑ Falk R. Rondellus, canon, and related types before 1300 // JAMS 25 (1972), p. 38-57(англ.)
- ↑ Mathiesen T. Apollo's lyre. Lincoln; London, 1999, p. 58 (антична музика)(англ.)
- ↑ Mathiesen T. Plutarchus // The New Grove Dictionary of Music and Musicians. L., N.Y., 2001(англ.)
- ↑ Maniates M.R. Mannerism in Italian music and culture, 1530—1630. Manchester, 1979, p. 129 (музика епохи Відродження)(англ.)
- ↑ Duffin R.W. A performer's guide to medieval music. Bloomington (Indiana), 2000, p. 185 (середньовічна музика)(англ.)
- ↑ Fiori A. L'Italia dell'ars nova // Atlante storico della musica nel Medioevo, a cura di V.Minazzi e C.Ruini. Milano: Editoriale Jaca Book, 2011, p. 256.(італ.)
- ↑ Уперше в статті: Форма музыкальная // МЭ 5 (1981), стлб. 882; а потім у статті «О гармонии Шютца» (1985)(рос.)
- ↑ Холопов Ю. Н. Гармонический анализ. Ч.1. М., 1996, с. 11-25.(рос.)
Література ред.
- Gennrich, Friedrich. Grundriss einer Formenlehre des mittelalterlichen Liedes als Grundlage einer musikalischen Formenlehre des Liedes. Halle (Saale), 1932.(нім.)
- Winn J.A. Unsuspected eloquence: a history of the relations between poetry and music. New Haven, CT, 1981.(англ.)
- Harrán D. Word–tone relations in musical thought: from Antiquity to the seventeenth century // Musicological Studies and Documents, vol. 40. Neuhausen-Stuttgart, 1986.(англ.)
- Холопов Ю. Н. Форма музыкальная // Музыкальный энциклопедический словарь. Москва, 1990, сс.580-583.(рос.)
- King, Jonathan. Text-setting // The New Grove Dictionary of Music and Musicians. Vol. 25. New York, 2001.(англ.)
- De la Motte, Diether. Gedichte sind Musik. Musikalische Analyse von Gedichten aus 800 Jahren. Kassel: Bärenreiter, 2002.(нім.)
- Холопов Ю. Н. Гармония. Практический курс. ч.2. М., 2005 (с.503).(рос.)
- Холопов Ю. Н. Введение в музыкальную форму. Москва, 2006 (особенно см. сс. 84-87, 272, 275, 335, 390).(рос.)
|
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |