Теводрос II
Теводрос II (1818—13 квітня 1868) — негус Ефіопії у 1855–1868 роках.
| Теводрос II ቴዎድሮስ | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 11 лютого 1855 — 13 квітня 1868 | ||
| Попередник: | Сале Денгел | |
| Наступник: | Текле Гійоргіс II | |
| Народження: |
1818 Qwarad, Бегемдер, Ефіопська імперія[1][2] | |
| Смерть: |
13 квітня 1868 Амба-Мар'ям, Ефіопія | |
| Причина смерті: | вогнепальне поранення | |
| Поховання: | Гондер | |
| Країна: | Ефіопська імперія | |
| Релігія: | Ефіопська православна церква | |
| Рід: | Соломонова династія | |
| Батько: | Хайле Гійоргіс Волде Гійоргіс | |
| Шлюб: | Tewabech Alid і Tiruwork Wubed | |
| Діти: | Алемаєху | |
| Нагороди: |  | |
Життєпис ред.
До проголошення імператором мав ім'я Касса Хайле. Був сином дрібного феодала з Куари, його мати була незнатного походження. Спочатку готувався до духовної кар'єри, здобув освіту та жив при монастирі. Однак монастир було зруйновано, й Каса простим воїном вступив до загону свого далекого родича. За якийсь час проголосив себе деджазмачем і фактично став розбійником[3].
Касса мав значний успіх та почав загрожувати правителям північних областей. Після одруження з дочкою Алі Тоуабеча як придане отримав провінцію Куара. Підкоривши своїй владі території на захід та північ від озера Тана (провінції Уолло, Шоа та Годжам[4]), 1852 року розпочав боротьбу за владу над усією Ефіопією. Розбивши своїх противників, об'єднав північну та центральну Ефіопію й проголосив себе імператором під іменем Теводроса II[3]. Намагаючись зміцнити свою владу, наказав зібрати всіх нащадків правлячих родин з підкорених областей як заручників до фортеці Мекделу. Серед них був і спадкоємець престолу області Шоа Сале Мар'ям, майбутній Менелік II[5].
Намагаючись перетворити Ефіопію на сильну централізовану державу, почав проводити низку реформ з метою об'єднання в руках верховного правителя всіх державних прибутків. При цьому було зменшено податки для сільського населення. Займався створенням регулярної армії, заборонив работоргівлю, реформував судову систему. За часів його правління почалось будівництво доріг, в Ефіопії почали відливати гармати[4].
Запроваджений Теводросом II податок на церковні землі спричинив невдоволення серед духовенства, яке почало підтримувати багатих феодалів та місцевих правителів у їхніх виступах проти центральної влади[4]. Феодалів підтримали англійці, які, вбачаючи у встановленні сильної центральної влади на чолі з Теводросом загрозу своїм інтересам на північному сході Африки, розв'язали англо-ефіопську війну (1867–1868). Після здобуття англо-індійськими військами фортеці Мекдела Теводрос II, не бажаючи здаватись у полон, заподіяв собі смерть. За іронією долі, він застрелився з пістолета, який йому подарувала королева Вікторія.
Британці захопили Тірворк Вубе, вдову імператора, та їхнього малолітнього сина, спадкоємця престолу Алемаєху. Імператриця невдовзі померла, а Алемаєху був вивезений до Великої Британії, де помер за 11 років.
Примітки ред.
- ↑ http://www.ethiobio.org/biography/emperor-tewodros-ii/
- ↑ http://www.eeaecon.org/sites/default/files/publications/Economic%20Focus%20_Vol.%205%20No.3%20_%20Bahru%20Zewde_what%20did%20we%20dream%20What%20did%20we%20achieve%20and%20where%20are%20we%20heading_0.pdf
- ↑ а б Ципкін Г. В. Теводрос II // История Африки в биографиях. — М.: РГГУ, 2012. — стор. 1040 (рос.)
- ↑ а б в Громико, А. А. (ред.). Африка. Енциклопедичний довідник (рос.). Т. 2. Советская Энциклопедия. с. 449.
- ↑ Ципкін Г. В. Теводрос II // История Африки в биографиях. — М.: РГГУ, 2012. — стор. 1041 (рос.)
Література ред.
- Walda Maryam. Chronique de Theodoros II, roi des rois d'Ethiopie (1853–1868) d'apres un manuscript original, Paris 1905.
Посилання ред.
- Імператор Теводрос Другий. Об'єднувач Ефіопії [Архівовано 29 квітня 2015 у Wayback Machine.]