Театр часів Російсько-української війни

перебіг подій, реакція та рефлексія українського та світового театру на російську збройну агресію проти України з 2014 року

Театр часів російсько-української війни — включає перебіг подій, реакцію та рефлексію українського та світового театру на російське вторгнення в Україну 2022 року.

ХронологіяРедагувати

ЛютийРедагувати

Зранку 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала військове вторгнення в Україну, що призвело до запровадження воєнного стану в країні. Театральні заклади припинили свою роботу у звичайному режимі[1].

Театральні приміщення стали волонтерськими центрами, хостелами у Львові[2][3][4][5][6][7][8][9][10][11], Києві (центр волонтерського руху «Сузір‘ячко» на базі майстерні театрального мистецтва «Сузір'я»[12]), пошивні цехи (зокрема, Миколаївського художнього драматичного театру[13][14], Рівненського музично-драматичного театру[15][16], Чернігівського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка[17], Черкасського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка[18]) перейшли на пошив балаклав, прапорів, бафів, дощовиків для територіальної оборони та військових. У волонтерському центрі львівського Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької маскувальну сітку сплели з декорації вистави «Ісус, син Бога живого»[19]. Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі став прихистком для сотень містян, які залишились без даху над головою[20][21]. На базі [Івано-Франківського музично-драматичного театру було створено координаційний центр допомоги, опору, психологічної й гуманітарної підтримки, який отримав символічну назву — криївка «Рух опору — Рух допомоги»[22][23].

До лав захисників долучилися артисти та працівники театрів як на передовій, так і в тилу[24][25][26][27]. До лав захисників став Олександр Печериця[28][29][30], Олексій Кравчук (80-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна), позивний «Артист», «Святий Миколай»)[31][32][33], Андрій Сніцарчук[34], Олексій Потьомкін[35], Павло Алдошин[36], Ніко Лапунов[37], Володимир Ращук (позивний «Артист»)[38], актори Чернівецького академічного обласного музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської Олексій Надкерничний та Григорій Руденко-Краєвський[39], балетний фотограф із позивним «Небо»[40]. У територіальній обороні Києва — директор та режисер театру «Дзеркало» Володимир Петранюк[41], режисерка, актриса, перформерка, ЛГБТК+ активістка Антоніна Романова[42][43][44][45][46], актори Андрій Поліщук[47], Олексій Тритенко[48], Дмитро Лінартович[49], балерина Національної опери України Олеся Воротнюк[50][51][52]. Актор Українського малого драматичного театру Данііл Мірешкін займається супроводом французьких журналістів Донецькою та Луганською областями України[53]. Волонтерством разом з багатьма співвітчизниками зайнялися й актори Ада Роговцева[54][55], Сергій Павлюк[56][57], Анастасія Пустовіт[58][59], Роман Ясіновський[60], Марина Кошкіна[61], Максим Стерлік[62], Анастасія Кузик[63] багато інших.

Драматургиня Ірина Гарець з чоловіком Андрієм у перші дні російського вторгнення посадили на своїй землі яблуневий сад — традиція «Садів перемоги», яка існувала у Сполучених Штатах, Великобританії, Канаді та інших країнах з часів Першої та Другої світових воєн[64].

БерезеньРедагувати

Звернення театралівРедагувати

Театральна спільнота продовжує звертатися до росіян із закликом не мовчати, виходити на вулиці. Спільне звернення 3 березня записали представники одеських театрів, які зібралися поряд із Одеським театром опери та балету[65][66][67]. Відеозвернення записали працівники Полтавського музично-драматичного театру ім. Миколи Гоголя[68]. Митці виступають в соціальних мережах та на сторінках газет (Лариса Кадирова[69][70], Лінас Маріюс Зайкаускас[71]), в телевізійних ефірах України (Стас Жирков[72], Дмитро Усов[73], Ігор Трахт[74]), коментують поточну ситуацію в Україні для закордонних ЗМІ (Олена Мигашко[75], Олег Вергеліс[76], Алекс Боровенський[77], Сергій Винниченко[78], Артем Свистун[79], Олена Апчел[80], Роза Саркісян і Оксана Черкашина[81], Лена Лягушонкова[82]) та багато інших. До іноземних колег із закликом підтримати благодійними акціями — читаннями актуальних українських п'єс звернулися драматурги Неда Неждана та Олександр Вітер (поширено ЗМІ англійською, французькою, іспанською, німецькою та допомогло реалізувати багато театральних проектів по всьому світу[83]).

Продовжують з'являтися виступи з осудом російської агресії проти України. На сторінках інтернет-видання «Гордон» 14 березня Андрій Жолдак заявив, що знімає своє ім'я з афіш драматичних та оперних вистав, поставлених ним у Росії, та висловив думку що «весь цивілізований світ повинен перестати співпрацювати з представниками сьогоднішніми російської культури, бо ця країна сьогодні є людиноненависницькою і небезпечною для людей та цивілізації»[84]. Дмитро Ступка у соцмережах виказав обурення щодо мовчання про російську агресію Антоніни, старшої дочки Ольги Сумської, яка проживає в Москві[85].

Руйнування театральних спорудРедагувати

В березні 2022 року фіксувалися акти руйнувань театральних споруд.

Харківські оперний та театр ляльок

У результаті авіаударів по центру Харкова 1 березня зафіксовано потрапляння в будівлі Харківської ОДА, Харківського театру опери та балету ім. Миколи Лисенка, Харківської філармонії та житлового масиву[86]. Ушкоджено приміщення Харківського театру ляльок[87].

Донецький академічний обласний драматичний театр (м. Маріуполь)

Під постійними обстрілами перебував Донецький академічний обласний драматичний театр у місті Маріуполь, в якому перебували тисячі людей [88][89], а вдень 16 березня 2022 року російські війська скинули на театр в Маріуполі надпотужну бомбу — підвали театру використовувалися прихистком біженців, які втратили домівку. Центральну частину драмтеатру було зруйновано, уламками завалено вхід до бомбосховища[90][91][92][93][94][95]. Ситуація в Маріуполі знайшла відображення в роботах художників та поетів[96].

Наступного дня, 17 березня, міністр культури Італії Даріо Франческіні, після засідання кабінету міністрів, у своєму твіттері заявив про готовність італійського уряду відбудувати зруйнований російськими окупантами драмтеатр у Маріуполі[97]. Напис «Діти», який було виведено поряд із обстріляним Драмтеатром в Маріуполі, виклали свічками в Празі перед Національним театром в знак підтримки, у такий спосіб місто долучившись до акції «MRPL 0323»[98]. Акція вшанування пам‘яті загиблих у Маріуполі відбулася 27 березня у Будапешті: поруч із бронзовим меморіалом «Взуття на річці Дунай», який вшановує пам’ять угорських євреїв, знищених нацистами під час Другої світової війни, з’явилося 300 пар ношеного взуття, в пам'ять про щонайменше 300 жінок, дітей і людей похилого віку, яких вбила російська авіабомба, скинута на сховище у Донецького драмтеатру[99], 145 пар дитячого взуття з написом «Діти» перед театром ім. Месхішвілі в Кутаїсі (Грузія)[100]. BBC News Україна 8 квітня опублікувало розлогий репортаж про події[101], відділ новин американської телерадіо-служби «CBS» 11 квітня оприлюднив кадри з дрону, на яких видно наслідки зруйнованого театру[102].

Над проєктами відбудови театру працюють, зокрема, й приватні ініціативи (наприклад, український дизайнер Іван Огієнко)[103].

Окремі театри отримали зовнішній захист (Театр на Подолі)[104].

Викрадення митцівРедагувати

В окупованому Херсоні сталися ряд викрадень публічних осіб, зокрема, директора Херсонського обласного театру ляльок Віктора Гаврилюка (з 21 до 22 березня)[105][106]; генерального директора — художнього керівника Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша Олександра Книгу (з 23 по 24 березня)[107][108][109][110]. За Олександром Книгою приїхала команда з 40 автоматчиків на трьох бронетранспортерах й до десятка цивільних машин із поміткою з літерою «Z»[111][112].

Архівація, консервація, евакуаціяРедагувати

Приклад злагодженої роботи продемонстрував Львів, який системно підійшов до роботи із захисту пам'яток. Консервація київських театрів відбулася завдячуючи низовим ініціативам. Про владні перешкоджання з евакуації (зокрема, архіву театру «Березіль») свідчать харківські активісти[113][114].

Відновлення театральної діяльностіРедагувати

В 14-й день російського вторгнення в Україну, 9 березня 2022 року комітет Національної премії України ім. Тараса Шевченка оголосив лауреатів 2022 року. Так, в номінації «Театральне мистецтво» перемогу отримала вистава про війну на Донбасі «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра: Тамара Трунова (режисер-постановник, співавтор музичного рішення), Наталія Ворожбит (авторка п'єси), Андрій Ісаєнко (виконавець ролі Стаса), Валерія Ходос (виконавиця ролі Юлі)[115][60]. Від цієї події запропонував відлік історії новітньої історії українського театру блогер Сергій Винниченко[116].

В містах, де зосереджено евакуйоване дитяче населення, театри ляльок відновили заходи, почали показувати вистави (Львів[117][118], Рівне[119][120][121][122][123], Ужгород[124], Берегове[125], Калуш[126][127], Кривий Ріг[128], Чернівці[129]). Шекспірівського «Гамлета» у підземеллі зіграли в Івано-Франківському драмтеатру[130], актори Миколаївського національного академічного українського театру драми і музичної комедії задля підтримки армії записали відео з віршами Василя Симоненка і Святослава Вакарчука[131].

В Києві з 21 березня звільненна директорка Департаменту культури КМДА (наказ від 18 березня 2022) Яни Баріновой[132][133][134]. Члени театральних колективів беруть участь у волонтерському русі, проходять службу в лавах територіальної оборони та ЗСУ[135]. Свою мистецьку діяльність «ProEnglish Theatre» продовжив з напівпідвального київського приміщення, в якому розташовується[136][137]. «Театр Драматургів» реалізує проєкт «Про війну: українські драматурги розповідають про життя під час повномасштабного вторгнення Росії», в рамках якого тексти українських драматургів про війну звучать в театрах Німеччини і Британії (1 квітня — Royal Court theatre (Лондон) — тексти Олеся Барліга, Наталки Блок, Андрія Бондаренка, Олексія Доричевського, Юлії Гончар, Анастасії Косодій, Лєни Лягушонкової, Ольги Мацюпи, Оксани Савченко та Людмили Тимошенко; 7 квітня — «Gorki Theater» (Берлін)[138], 9 та 20 квітня — «Münchner Kammerspiele» (Мюнхен)[139].

Всесвітній день театру (27 березня 2022 року)Редагувати

Національна спілка театральних діячів України опублікувала петицію на захист української театральної культури із закликом до міжнародних театральних організацій та асоціацій з наступними проханням: 1) припинити співпрацю з російськими театральними діячами, які публічно не висловили свого засудження російської війни проти України; 2) виключити їх з числа учасників міжнародних фестивалів, конкурсів, проєктів і т.д.; 3) обмежити, аж до повної заборони, показ вистав та гастролі російських театрів на всіх театральних майданчиках[140]. Про заяку культурних діячів і внесення російських артистів до «чорного списку» повідомив міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко[141].

В берлінському «Deutsches Theater[en]» відбулися проєкт «STAY UNITED. Тримаємось разом #2. Українські голоси для Маріуполя», учасниками програми якої стали Андрій Палатний (куратор театральної програми фестивалю ГогольFest, Київ), Софія Мельник (аніматорка), Антон Тельбізов (художній керівник театру «Театроманія», Маріуполь. Дискусія відбулася за участі: ​​Джозі Дейл-Джонс (Лондон), Еван Космідіс (Афіни), Мадлен Бонгарт (Лозанна) та Крістін Діссман (Берлін). Пройшли двомовні читання актуальних українських текстів («Щоденник виживання» Павла Ар'є, «Путівник мандрівника в часі по Донбасу» Анастасії Косодій, «Щоденник з Києва» Євгенії Бєлорусець[142]. Перший захід Першого Українського Професійного театру ім. Марії Заньковецької відбувся у Празі (Чехія)[143].

В Україні команда митців та мисткинь з різних куточків країни, на підтримку культурного фронту, презентувала появу нового театру у Львові — театру «Варта» (режисер Артем Вусик та учасники з Харківщини, Київщини, Сумщини, Чернігівщини, Донбасу)[144][42][145]. Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка вперше з початку війни, зіграв виставу на головній сцені — феєрію-бурлеск «Енеїда» (реж. Ростислав Держипільський)[146], а Національна опера України провела мистецьку акцію, в якій артисти виконали твори з опери «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка, твори українських композиторів Юрія Шевченка та Мирослава Скорика[147]. Портал «Театрально-концертний Київ» опублікував огляд про акторів Національного драматичного театру ім. Івана Франка під час війни: Олександр Печериця, Євген Нищук, Олександр Форманчук, Ксенія Баша, Роман Ясіновський[148]. А київський «ProEnglish Theatre» представив прем'єру вистави «The New World Order» (укр. «Новий світовий порядок»), яку режисерка Тетяна Шелепко поставила за однойменною п'єсою Гарольда Пінтера — постановка повністю виконана в камерному просторі театру, де актори живуть і працюють від початку самого початку воєнного вторгнення[149][150].

КвітеньРедагувати

Відновлення театральної діяльностіРедагувати

Міністерство культури та інформаційної політики України видало розпорядження щодо відновлення роботи закладів культури — театрів, опер та концертних залів — починаючи з 1 квітня[151]. Майданчики відкриваються з урахуванням поточної ситуації, складають програму за власним графіком. У випадку повітряної тривоги захід переривається, глядачі переміщуються до сховища. У Львові відновили свою роботу (театр ляльок, театр «І люди, і ляльки»), театр ім. Курбаса, Національний драматичний театр ім. Заньковецької[152], театр «Воскресіння», Львівський театр опери та балету ім. Соломії Крушельницької[153][154], шкільний театр УКУ «На Симонових стовпах»[155]. З перших чисел квітня почали працювати театри ляльок в Івано-Франківську, Рівному[156], Хмельницькому, Ужгороді[157], драматичні театри на Закарпаття[158], Чернівців[159][160] та в Івано-Франківську. На об'єднанні митців у Чернівцях запрацював «Мистецький штаб» — почали з кінопоказів, згодом запустили показ відеовистав київських театрів (першою показали виставу Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра «Погані дороги» Тамари Трунової, далі були «Сталкери» Стаса Жиркова із живим спілкуванням по перегляду із акторками вистави Ірмою Вітовською та Віталіною Біблів[161]тощо)[162].

В містах, де грати немає змоги відновити роботу театрів, актори проводять виїздні виступи перед військовими, переселенцями (Миколаїв[163][164][165][166], Полонне[167], Дніпро[168][169][170], Харків[171][172]). Артисти Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру з Сєвєродонецька, Дніпровського академічного театру драми та комедії влаштували концерт для захисників України у Дніпрі[173]. У Чернігівському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка влаштували перегляд кінострічок, а згодом змогли зіграти й виставу («Загадкові варіації» за однойменною п'єсою Еріка Еммануеля Шмітта у постановці Дениса Федєшова)[63]. Київський незалежний проєкт «Театральна біржа» свої вистави показує на сцені Закарпатського академічного обласного українського музично-драматичного театру[174].

В Києві театри грають в метро та вокзалах: адаптовану версію опери «Король Дроздобород» Юрія Шевченка Київська опера показала 1 квітня на Центральному Київському залізничному вокзалі; виставу «Мишка та рожева стрічка» у постановці Руслана Неупокоєва Київський академічний театр ляльок 2 квітня зіграв на станції «Героїв Дніпра»[175], «Котик та Півник» Юрія Сікало показали у дитячих лікарнях[176]. В стаціонарному приміщенні почала роботу камерна сцена Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки — 9 квітня літературно-музична композиція «Три кохання» — присвята Лесі Українці[177][178][179], випущена вистава «У країні казок» за мотивами Ганса Крістіана Андерсена[180], в театрі влаштували драматургічні читання («На полі крові» Лесі Українки, «Для домашнього огнища» Івана Франка)[181]. З 27 квітня відновив роботу Київський театр ім. Івана Франка — камерна вистав «Лимерівна» Івана Уривського грається на сцені театру ім. Лесі Українки[182][183][184][185], «Шельменко-денщик» Петра Ільченка — на сцені Національної музичної академії України[186]. Відновилися покази вистав києвських театрів «ProEnglish Theatre», театральної спільноти «DSP»[187]. Український малий драматичний театр відновив репетиційний процес та почав репетирувати нову прем'єру[188].

Театральні скандалиРедагувати

На фоні війни певні керівники продовжують вирішувати свої реформаційні стратегії. Так, загострилася ситуація із «захопленням влади» у Київському академічному театрі ляльок: від 15 квітня 2022 року з частиною працівників театру тимчасово припинено дію трудових договорів, на цьому фоні розпочата робота зі стороннім режисером над новою виставою[189].

ТравеньРедагувати

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко почав говорити про необхідність просування українського мистецтва та українських культурних діячів за кордоном. «Окрім того, що ми маємо говорити про так звану дерусифікацію, ми маємо підтримувати та просувати наше мистецтво. І в Україні, і за кордоном. Бо путін воює і проти нашої культури, натомість ми говоримо на Заході, що варто забороняти російські офіційні, культурні інституції… Ми маємо пропонувати власні музичні твори, наших композиторів, наші колективи просувати, театри, кіно тощо. Ми активно ставимо питання перед нашими західними партнерами в цій царині»[190].

Серед поранених, які проходять лікування — оперний співак Сергій Іванчук, який отримав 5 кульових поранень, намагаючись евакуювати людей із Харківщини[191][192].

Відновлення театральної діяльностіРедагувати

Про відновлення роботи Донецького обласного музично-драматичного театру, будівлю якого знищили російські загарбники, заявив начальник Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко, повідомлення вийшло й за підписом в.о.директорки — художньої керівниці театру Людмили Колосович. Майданчиком для тимчасової роботи стала сцена Закарпатського музично-драматичного театру ім. братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв в Ужгороді, дата відновлення — 6 травня[193][194]. Анонсована перша постановка — вистава про Василя Стуса[195][196]. Обговорення перспектив та припущення щодо роботи театру тривають у маріупольських ЗМІ[197][198], тим часом руїнами маріупольського театру окупанти водять екскурсії[199]. Окупаційні війска також займаються відновленням російської версії Донецького драмтеатру в примішенні Маріупольської філармонії[200]. До дня захисту дітей в місті висадився дисант політичних, воєнних та культурних діячів (зокрема, Євген Миронов із «Театром Націй», зі спробою зробити так, щоб діти «якнайшидше забули жахіття війни»[201], відновилися покази вистав театрів Полтавщини[202].

З 11 травня відновив роботу на своїй сцені Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки[203], з 14-го — Рівненський обласний академічний український музично-драматичний театр[204], Київський національний академічний Молодий театр[205]. На сцені Закарпатського театру ляльок 13 травня проходить «Читання драми українського сьогодення» — тексти зі збірки п'єс «Війна. 24 лютого 2022». Миколаївський академічний художній драматичний театр грають виїздні вистави у селах та містах регіону, геріатричному центру, лікарнях[206]. Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки реалізовує проєкт «Ми з України. Сценічні читання», що передбачає лабораторну форму сценічної роботи з українською драматургією (п'єса «Майстер» Марини Смілянець)[207]. Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка із мистецьким благодійним проєктом «Бій за Україну» (реж. Ростислав Держипільський) влаштував тур містами Західної України (Хмельницький, Чернівці, Кам’янець-Подільський, Львів, Івано-Франківськ, Мукачево, Ужгород)[208]. Розпочав роботу Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка[209], Київський академічний театр «Колесо»[210], Київський академічний драматичний театр на Подолі[211], Одеський театр юного глядача ім. Юрія Олеші грає вистави в укритті[212]. «ProEnglish Theatre» силами режисерів з США, Португалії, Польщі й України читає 9 нових п’єс про війну українською й англійською мовами[213][214], а Київський академічний театр «Золоті ворота» показує відеоверсію своєї вистави «Тату, ти мене любив?» покажуть на великих екранах (сеанси у мережі кінотеатрів «Multiplex»)[215]. Кравчині Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру відшили індивідуальну вишиванку, яку колектив презентував у День вишиванки в дитячому табору, в якому перебувають діти-переселенці із батьками з Харківщини та Донеччини[216], Миколаївський національний академічний український театр драми і музичної комедії відновив репетиції та постановки нових робіт[217], театральна група «ROFL Monkey Lalala» презентує перформативне читання текстів проекту #ukrwarbody за щоденниками тілесності[218].

На підтримку окупованого Херсона[219], Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша оголосив про проведення XXIV Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» з 10 по 19 червня 2022 року. Фестиваль, який протягом 24 років існування жодного разу не переносився, навіть під час пандемії короновіруса, планується до проведення й воєнного року. Станом на травень, зголосилися до участі 26 театрів у тому числі із України (Хмельницький, Житомир, Дніпро, Кривий Ріг, Коломия, Івано-Франківськ, Львів, Київ), Румунії, Грузії, Польщі, Португалії, Туреччини[112][220][221][222]. Тим часом з боку влади окупантів почали з'являтися повідомлення про призначення на керівну посаду Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша працівника закладу — охоронця Валерія Шелудько[223].

Митці за кордоном беруть участь у творчих резиденціях, готують та випускають нові проєкти: режисерка Харківського драматичного театру ім. Олександра Пушкіна Ольга Турутя-Прасолова в Португалії[224] тощо.

ЧервеньРедагувати

Фаза роботи із благодійними фондами вийшла зокрема на рівень мікродонатів. Проєкт Ярослави Кравченко «Всі по 10» зібрав свій перший мільон протягом місяця[225].

Червень розпочався підвищеною увагою для дитячого глядача до щорічного Дня захисту дітей. Театри організували спеціальні заходи (Криворізький міський академічний театр музично-пластичних мистецтв «Академія руху»[226] та інші), виїздні вистави грає Полтавський академічний обласний театр ляльок[227], театри лялок випустили до дати прем'єри вистав. Одеський академічний український музично-драматичний театр імені В. Василька відвідав із гастролями Рівне, де на сцені Рівненського обласного академічного українського музично-драматичного театру показали свою прем'єрну виставу «Саша, винеси сміття!» (реж. Максим Голенко)[228]. Тривають читки п'єс («Ми готові до війни» Олександра Середіна[229] тощо).

З 10 червня розпочав свою роботу XXIV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»[230]. Майданчиком для відкритя та урочистих подій естивалю виступила Львівська опера[231]. Фестивальні події відбулися у багатьох містах України (на власному майданчику зіграв виставу «Співи сонця і тіні» Криворізький театр «Академія руху»[232][233], у Дніпрі зіграли виставу «Лісова пісня» Дніпровський академічний театр драми і комедії та «Хто я?» Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр, який евакуйовано до Дніпра[234], у Вінниці до фестивалю відновили харківську виставу «Хлібне перемир'я» за участі акторів Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка, Вінницького обласного академічного українського музично-драматичного театру ім. Миколи Садовського та Вінницького академічного обласного театру ляльок[235]) та по всьому світу (Чехія[236], США, Японія)[237][238].

З 3 червня відновив роботу Київський національний академічний Молодий театр[239][240], 11 червня — Київська опера (у театрі з'явилася сцена-укриття)[241], 18 червня свою першу прем'єрою з початку повномасштабного російського вторгнення показав у Запоріжжі муніципальний театр-лабораторія «Vie» («Міністерство освіти та науки України» за п'єсою Анастасії Косодій[242][243]), 19 червня — Київський академічний театр юного глядача на Липках [244], десять вистав в червні відіграв київський Театр на Михайлівській[245]. Миколаївський академічний художній драматичний театр продовжує працювати у гастрольному режимі на майданчиках бомбосховищ тощо[246]. Перший театр відновив покази вистав та готує прем'єри[247]. Донецький академічний обласний драматичний театр готує до прем'єру першу виставу відновленого періоду — колектив в Ужгороді працює над виставою про Василя Стуса[248]. Показ вистав відбувається із перериванням під час повітряної тривоги[249].

Деякі з театрів змогли підбити підсумки та закрити театральний сезон: Закарпатський обласний театр ляльок «Бавка» (26 червня)[250][251], Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької[252][253]. Символічне закриття 100-го сезону Харківського академічного українського драматичного театру ім. Тараса Шевченка відбулося виставою «Хлібне перемир'я» Олександра Ковшуна, яку зіграли у Вінниці (2 липня)[254]. Закарпатський академічний обласний український музично-драматичний театр імені братів Юрія-Августина та Євгена Шерегіїв закрив 76-й театральний сезон виставою великої сцени «Про що плачуть верби» за п'єсою Івана Карпенка-Карого (3 липня).

Руйнування театральних спорудРедагувати

Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр

Луганський театр, який 2014-го року було евакуйовано у зв'язку із російською окупацією Луганська до Сєвєродонецька, у лютому 2022-го змущений був вчергове змінити місто перебування (цього разу на Дніпро). У червні відреставрована будівля театру у Сєвєродонецьку була цілеспрямовано обстріляна окупантами[255].

Липнем з'явилася інформація про призначення директора Луганського театру Сергія Дорофеєва керівником Сумського національного академічного театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна, а згодом й про те, що й сам театр працюватиме у Сумах[256].

ЛипеньРедагувати

Частина театрів продовжує грати вистави, зокрема театр «Silentium» (м. Калуш) свою пластичну виставу «Добромісяці» грає у Народному домі «Просвіта»[257]. За кордоном відбуваються читки п'єс українських авторів («Коты-біженці» Людмили Тимошенко та Марини Смілянець на ресурсах Латвійської продюсерської компанії KATLZ[258]).

Від традиційних літніх «канікул» відмовилися в Національній опері України[259]. Закрили сезони та підбили підсумки Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка[260] та інші.

З 7 липня розпочав роботу театральний фестиваль The Festival d'Avignon. Напередодні розгорівся скандал з причини запрошеного російського режисера Кирила Серебреннікова, де його постановка за маловідомою повістю Антона Чехова «Чорний чернець» відкрила фестиваль на сцені Папського палацу[261]. Проте, особливістю події цього року стала програма «Ukrainian Pavilion» (кураторами програми «Pavillons du Futur» в рамках Avignon La Manufacture off-festival виступили Фредерік Поті, Вероніка Склярова, Анастасія Гайшенець та Паскаль Кесьєр[262]), яка пройшла в рамках фестивалю, й де взяли участь три українські вистави: «Rad Room» від команди «Totem Dance Group», постдокументальний театральний проект «Н-effect» Рози Сикрісян і Йоанни Віховської, опера «Чорнобильдорф» Романа Григоріва та Іллі Разумейка, документальні проєкти «МИ» Сашка Брами та «Крим. 5 ранку», вистава «людина?…» та «Філоктет. Античний рейв» Дмитра Захоженка[263][264][265][145]. На закритті фестивалю 26 липня в офіційній програмі взяли участь «Dakh Daughters», які вже кілька місяців поспіль перебувають у європейському турі на підтримку України[266].

Свою першу виставу готує відновлений Донецький академічний обласний драматичний театр, яртистів якого було евакуйовано з Маріуполя до Ужгорода. Роботу розпочато з вистави «Крик нації» про життя і долю Василя Стуса за п'єсою Людмили Колосович, Олени Білої та акторів театру у постановці Людмила Колосович[267][268][269][270].

Про Маріуполь говорять театральною мовою й інші колективи з самого міста. Театр авторської п'єси «Концепція» в Києві 28 липня представив виставу за документальними подіями «Обличчя кольору війна» у постановці художнього керівника і режисер театру Олексія Гнатюка[271].

На «відновлення» Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша в окупованому Херсоні запросили російського актора Сергій Гармаш, який народився в Херсоні, а 2008 року став Почесним громадянином Херсона[272]. Призначеним на посаду керівника Херсонського муздрам театру окупантською владою став Валерій Шелудько. Перше відео інтерв'ю із новопризначенцем поширила на своїй сторінці в соцмережі акторка Олена Хохлаткіна[273][274].

СерпеньРедагувати

Київський актор Мартін Філдман (Віктор Стороженко) отримав серйозне поранення на Донеччині, й потрапив до лікарні[275][276].

Київський академічний театр юного глядача на Липках надає можливість побачити вистави тим, хто через стан здоров’я не може відвідати театр — актори грають свою репертуарну виставу «Догоридригом» у НДСЛ «Охматдит» для дітей[277]. Антрепризні вистави гастролюють країною[278].

Українські митці працюють за кордоном. Київський актор і режисер Юрій Радіонов 4 серпня представив прем'єру моновистави «Земля Укрів» у виконанні Шорени Шонії-Радіонової в Манчестері[279][280]), у Гельсінкі пройшли Дні українського мистецтва (організатор — Ігор Фрей), куди запрошені учасники з України, Польщі та Естонії (виставу «Це все вона» зіграли Римма Зюбіна та Олег Коркушко[281]. Серед культурно-мистецьких заходів Польщі протягом серпня — чимало ініціатив, які просувають українську культуру (Тиждень українського мистецтва в Познані від 24 серпня до 3 вересня), III Skovoroda Fest — фестиваль мультикультурної інтеграції, організований Фундацією Україна у Вроцлаві (24 серпня), до 19-ліття Театрального інституту ім. Збіґнєва Рашевського у Варшаві запрошені українські митці — моновистава «Річард після Річарда від львівського «Театру у кошику», реж. Ірина Волицька; у концерті просто неба бере участь акторка Львівського академічного театру імені Леся Курбаса та учасниця гурту «Курбаси» Наталка Рибка-Пархоменко (27 серпня)[282].

Українські митці працюють в середині країни. Театри закривають старі та відкривають нові сезони. Миколаївський обласний театр ляльок закриття театрального сезону провів онлайн 27 та 28 серпня — відкрив доступ до перегляду останньої прем'єри сезону «Цирк братця Кролика» (реж. Гліб Тюпін) та підбив підсумки 51-го сезону[283]. Театр «ДраміКом» (Дніпро) 5 серпня розпочав свій третій «Оксамитовий сезон», в рамках якого заплановано 37 подій[284][285]. З 6 серпня виставою «Кефір, зефір і кашемір» відкрив ювілейний 25-й сезон київський Театр на Михайлівській, від 7 серпня починає працювати театр «Сонечко» (відкрилися виставою «Канікули у великому місті»)[286][287][288]. Також від 7 серпня розпочав роботу Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного — протягом серпня в репертуарі концерт «Наша сила — наша пісня» та музична комедія «За двома зайцями»[289]. Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка 14 серпня розпочинає 84-й театральний сезон з благодійного показу мистецького проєкту «Бій за Україну» у місті Тернопіль, на рідній сцені в Івано-Франківську — 16 серпня[290][291], 24 серпня «Бій за Україну» — на горі Піп Іван[292]. З 12 серпня відновлює показ вистав Сумський національний академічний театр драми та музичної комедії імені М. С. Щепкіна[293]. Свій 103-й сезон Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка розпочинає виставами Дмитра Богомазова (14-го — «Morituri te salutant» на камерній сцені, 23-го — «Украдене щастя» на основній)[294]. Ювілейний 35-й сезон Львівський академічний театр імені Леся Курбаса відкриває 19 серпня виставою «Амнезія, або маленькі подружні злочини». Виставою «Вій 2.0» відкрив 20 серпня 92-й сезон Хмельницький обласний український музично-драматичний театр імені Михайла Старицького[295]. Про роботу українських хореографів під час війни «The New York Times» (Ганна Виноградова, Микита Бей-Кравченко, Христина Шишкарьова, Ярослав Кайнар, Віктор Рубан)[296].

Донецький академічний обласний драматичний театр вівіз свою виставу «Крик нації» на гастролі до Хуста, Львова[297][298][299][300], Кракова.

Протягом серпня з'являються одразу два огляди театральних вистав. В рубриці «Гід» «The Village» збирає вистави різних років на тему війни («Погані дороги», «Саша, винеси сміття» та «Спроба любити» Тамари Трунової, «Обличчя кольору війна» Олексія Гнатюка, «Сірі бджоли» Віталія Малахова, «Покоління Пепсі», «Реконструкція», «Я, війна і пластикова граната», «Цап-ка-цап» Андрія Білоуса, «Війна» Давида Петросяна, «7’я», «Кураж» Олексія Скляренка, «Україна в огні», «Двоє»)[301]. «Театрально-концертний Київ» зосередився на зборі знакових прем'єр, які відбулися з 24 лютого («Саша, винеси сміття» Максима Голенка, «Бій за Україну» Ростислава Держипільського, «Крик нації» Людмили Колосович, «Карпатський Раж» Дмитра Леончика, «Ми з України» проєкт сценічних читань Київського театру ім. Лесі Украінки, «Тіні забутих предків» Романа Козака, «Цап-ка-Цап» Андрія Білоуса, «Калігула» Івана Уривського, «Іmperium delenda» («Імперія має впасти») Дмитра Захоженка, «Обличчя кольору війни» Олексія Гнатюка, «Куди я з вами не піду» Григорія Манукова, «З цією виставою щось не так» Емі Марчант, «Безіменна Зірка» Євгена Лунченко, «Зальот» Юрія Радіонова[302].

Театральні скандалиРедагувати

Громадське обурення викликала поява в серпневому репертуарі Одеського національного академічного театру опери та балету балета «Маскарад[ru]» за мотивами однойменної драми[ru] російського поета Михайла Лермонтова на музику радянського композитора Арама Хачатуряна. Увечері 17 серпня театр повідомив про відміну запланованого показу на 19 серпня[303].

Черговий скандал стався навколо повідомлення про виставу «Майстер та Маргарита» у постановці Валерія Беляковича 15 жовтня у Празі (Чехія), де українські актори мають її грати російською мовою. В епіцентрі скандалу опинилася Ольга Сумська[304].

Нова фаза скандальної історії навколо «захоплення влади» у Київського академічного театру ляльок настала після опубліковаого інтерв'ю директора — художнього керівника Ігоря Гулого порталу «Театрально-концертний Київ» від 12 серпня[305]. Реакцією на нього став розлогий коментра на сторінках того самого видання, який дав актор театру Роман Молодій від імені колективу[306].

День Незалежності УкраїниРедагувати

Виходячи з підвищеної загрози до Дня Незалежності України з боку країни-агресора, проведення масових заходів скасовано, заплановані вистави — перенесені.

Миколаївський академічний художній драматичний театр 25 серпня відкрв сцену в укритті, де першою виставою показав театралізовану концертну програму «Україна переможе» (реж. Віктор Мозговий)[307][308][309][310], а музей театру доповнився новим тематичним стендом, посвяченим подіям після 24 лютого[311]. Митці виходили в етери із оглядом поточної ситуації та візією майбутнього країни та мистецтва (Люба Липовська[312] тощо).

ВересеньРедагувати

Відкриття сезонів. Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра сезон відкрив комедією «З цією виставою щось не так» в Ризі (на сцені театру Дайлес), з 10 вересня — вистави й на київській сцені театру[313]. Також 1 вересня відкрив свій 44-й сезон Київський національний академічний Молодий театр. Прем'єрою вистави «Дякую» розпочав роботу 4 вересня Київський академічний театр «Золоті ворота». Вінницький обласний академічний український музично-драматичний театр імені Миколи Садовського відкрив 89-й сезон рок-оперою «Біла ворона» 8 вересня, 35-й сезон Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я» розпочинає 10 вересня виставою «Куди я з вами не піду», 76-й сезон Мукачівського драматичного театра розпочинається 11 вересня казкою «Жила-була Сироїжка» (реж. Тетяна Курта) та комедією «Дівич-вечір, або Як ти там?"» (реж. Кирило Душин), 92-й театральний сезон Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської відкрив 15 вересня драматичною поемою «Ніч на полонині» Олександра Олеся[314], 17 вересня 88-й сезон традиційним гала-концертом відкрив Київський національний академічний театр оперети[315].

Скандал розрогівся навколо припинення контракту із актором Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької Андрієм Сніцарчуком, який служить у лавах 103-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ[316].

Руйнування театральних спорудРедагувати

В ніч проти 22 вересня від ракетного удару ракетою С-300 постраждала будівля Миколаївського академічного художнього драматичного театру — пам'ятка архітектури XIX століття[317]. Зруйновано ландшафтний театральний скверик, чавунні скульптури, пошкоджено внутрішній стан: вікна, кабінети, санвузли, швейний цех, музей, мала сцена, гримерні кімнати, повністю вибуховою хвилею пошкоджені вікна, двері й частково майно, яке було всередині[318][319][320].

Театральні скандалиРедагувати

Під час прес-конференцію 19 вересня 2022 року в Укрінформі Геннадій Яворовський, заступник директора Департаменту культури КМДА — начальник управління економіки та фінансів заявив про низку незаконних схеми в культурній сфері столиці, зокрема йшлося про проведення арендних заходів у приміщеннях Малій опері, гроші з яких за документами не показуються, Київський національний академічний театр оперети, в якому нараховуються «мертві душі» та під час військово часу використовують гастролі для виїзду за кордон чоловіків призовного віку[321][322][323].

На сесії Харківської обласної ради 20 вересня депутати провалили голосування за перейменування Харківського академічного російського драматичного театру ім. Олександра Пушкіна: не зібрали потрібної кількості голосів ані пропозиція вилучити з назви театру слово «російський», ані «російський» та «Пушкіна»[324][325].

ПодіїРедагувати

Культурний бойкотРедагувати

Вже 24 лютого 2022 року розпочався активний супротив всьому, що має відношення до держави-агресорки[326][327]. Бачення ситуації викладає драматургиня Неда Неждана[328]. «UA: Культура» запустив проект «Братства нема — не було, немає і не буде», в рамках якого представники творчих і культурних індустрій України пояснюють у своїх колонках, як Росія роками (або навіть століттями) намагається знищити українську ідентичність (матеріали публікуються двомовно: українською та англійською)[329].

Протягом тижня, один за одним позбавилися слова «російський» з назви чотири українських театри, де воно до того ще залишалося[87]. Рішенням колективу Миколаївського драматичного театру, зміна відбулася одразу 24 лютого: першим кроком оновили назви інтернет-ресурсів та запустили процес підготовки документи для юридичної фіксації змін органом управління та депутатами обласної ради[330][331][332]. Заява про зміну назви Національного драматичного театру ім. Лесі Українки з'явилася на ресурсах театру 28 лютого за підписом генерального директора — художнього керівника Михайла Резніковича[333]. Аналогічні заяви опублікували 1 березня Харківський державний академічний драматичний театр імені О. С. Пушкіна[334][335] та 2 березня Одеський обласний академічний драматичний театр[336]. Документально процес зміни назв тривав певний час. Оновлена назва Миколаївський академічний художній драматичний театр без слова «російський» вступила в дію 28 липня 2022 року[337][338].

У перший день вторгнення директор — художній керівник Київського національного академічного Молодого театру Андрій Білоус видав наказ про зняття з репертуару 13 вистав за російськими авторами (Грибоєдов, Платонов, Чехов, Бунін, Купрін), були зупинені роботи ще над двома майже готовими до випуску постановками[339]. Наказ про припинення підготовки акторів для російськомовних театрів від 25 березня вийшов по Київському національному університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого[340][341].

З першого дня російського вторгнення в Україну загострилася увага до митців, які працюють із російськими інституціями, які не висказалися з осудом режиму. Так, питання про звільнення з посади режисера Вільнюського малого театру Рімаса Тумінаса, у зв'язку з його роботою у московському театрі ім. Є. Вахтангова вже 24 лютого поставив міністр культури Литви Сімонас Кайріс[342][343]. Валерію Гергієву, художньому керівникові Маріїнського театру 25 лютого було відмовлено в участі у концерті «Карнеґі-хол» (Нью-Йорк), а 1 березня Гергієва усунули з посади головного диригента та художнього керівника Мюнхенського філармонічного оркестру. Міжнародний конкурс імені Петра Чайковського виключили з Всесвітньої федерації міжнародних музичних конкурсів[344].

Директорка «Мистецького Арсеналу» Олеся Островська-Люта в англомовному тексті на сторінках «Лівого берегу» зробила спробу розібратися в основних тезах вимог та відкритих листів з боку діячів української культурної, академічної та взагалі інтелектуальної сцени[345].

Всередині Російської федерації фіксується осуд та гоніння на тих представників культури, які засудили війну. Зокрема, голова Спілки театральних діячів Російської Федерації Олександр Калягін про від'їзд Чулпан Хаматової до Литви, визначив такий вчинок як непристойний жест актриси: «Актори — емоційні люди, творчі, я тільки цим можу цей крок по-справжньому виправдати. Але взагалі це непристойно — залишати країну, коли країні важко, коли вона, можливо, найбільше потребує тебе. Я нікого не лаю і не лаятиму, не вішатиму ярликів… Це особиста справа Хаматової. Але… непристойно. Іншого слова не можу підібрати»[346].

Окремий фронт розгорнувся навколо байкотування російської культури. Асоціація кіноіндустрії України закликала до бойкоту російського кіно[347][348]. Широкого розголосу набув текст Олени Пшеничної «На питання „А великая русская культура то в чем виновата?“ — у мене є відповідь»[349]. Заклик щодо призупинення співпраці з Росією і популяризації російського мистецтва опублікував Український інститут[350][351], відкритий лист видала музикознавча спільнота України[352], позицію щодо припинення культурного діалогу з агресором сформуліювало Міністерство культури та інформаційної політики України[353][354]. До створення Культурної доктрини України закликала Ольга Стельмашевська зі сторінок часопису «День»[355].

Початок квітня ознаменувався «Пушкінопадом» — знесенням пам'ятників діячам російської культури[356][357][358], ініціативами з перейменування топонімів[359][360][361] (розпочалася дискусія щодо усвідомлення ролі митців вихідців з України, які увійшли у російську культуру — Михайло Булгаков[362][363][364]). В Івано-Франківську зникли вулиці Толстого, Достоєвського, Чехова, Некрасова, Лермонтова, Добролюбова, Менделєєва, Рєпіна, Глінки, Чайковського, натомість з’явилися Герої Волновахи, Києва, Маріуполя, Миколаєва, Охтирки, Попасної, Харкова, Херсон, Чернігова. Одну з вулиць названо іменем акторки Віри Левицької[365][366]. Ініціативи з перейменувать розпочато наседеними пунктами всієї країни[367]. Група депутатів Верховної Ради 11 квітня подали нову редакцію проєкту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора[368]. Професор кафедри історії світової музики Олена Корчова звернулася із відкритим лист до колективу Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського щодо її перейменування, відходячи від імені Петра Чайковського[369][370].

Мистецькі проєкти під час війниРедагувати

Театр — дітямРедагувати

Студенти театральних вишів самоорганізувалися у проєкт, де записують та викладають казки, вірші, колисанки у набравшому популярність телеграм-каналі «Павлуша і Ява» (засновник — актор Максим Яковлєв)[87][371]. 5 квітня відбувся запуск театрального онлайн-проєкту «Вартові казок», в рамках якого професійні лялькарі України читають українські народні та сучасні казки[372].

Крос-жанри у театральних приміщенняхРедагувати

Театральні приміщення, позбавлені можливості грати вистави, перекваліфікувалися на простори для спілкування та спільного ознайомлення із суміжними мистецькими жанрами. Перегляд кінострічок відбувався з квітня у Чернігівському музично-драматичному театрі ім. Тараса Шевченка[63]. З квітня почав свою діяльність «Мистецький штаб» у Чернівцях, де на базі Культурно-мистецького центру ім. Миколайчука поряд із кінопоказами влаштовували показ театральних відеовистав (почали із «Поганих доріг» Тамари Трунової, та «Сталкерів» Стаса Жиркова із живим спілкуванням по перегляду із акторками вистави Ірмою Вітовською та Віталіною Біблів[162][129]. Серія мистецьких вечірок під назвою «Vieчорниці» відбулися на базі Запорізького муніципального театру-лабораторія «Vie»[373][374][375]. Кінофестиваль у підвалі влаштували силами Миколаївського художнього драматичного театру[376][377]. Фестиваль короткого метру «4 на 3» на підтримку ЗСУ та переселенців влаштовує з 13 по 15 вересня Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка[378].

ЛьвівРедагувати

Митці з різних міст, які змушені були евакуюватися, та опинилися у Львові, на засадах об'єднання створили низку проєкті, серед яких читання драматургії, перформанси, музичні виступи (серія вуличних концертів #дешансонізація) та прем'єри абсолютно нових вистав. У такий спосіб Львів оголосили про створення українського Мистецького фронту[379]. Прем'єра проєкту «Театр рятує» — перша вистава під назвою «Сонячне небо» — для реабілітації мам та дітей, які потрапили в стресову ситуацію через втрату дому та переселення (проєкт Ірини Запольської реалізовано у Львові митцями зі Львова, Харкова, Маріуполя, Запоріжжя, Києва при підтримці литовського театру «Dansema» та Біруте Банявічуте) відбулася 20 березня[380].

На площі перед Львівським театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької французький художник монументального мистецтва JR[en] створив перформанс для зйомок обкладинки журналу «Time»[381].

Відбулися зйомки відеоарту для виступу Kalush Orchestra на «Євробаченні 2022» за участі театральної акторки та режисерки Олесі Галканової, очі та руки якої увійшли до відеопроєкції під час виступу колективу[382].

Київський режисер Михайло Урицький втілив читку п'єси «Намалюй мені літак» Еріка-Емманюеля Шмітта за участі акторів з Києва та Львова[32].

Театр в укриттіРедагувати

Проект «Театр в укритті» працює на базі Рівненського міського палацу дітей та молоді, де актори театральної лабораторії «ВідСутність» щотижня грають благодійні вистави в сховищі Палацу. Розпочали 3 квітня виставою «Коханець» за Гарольдом Пінтером, далі — 10 квітня — «Повернення або Баскетбол на двох» за п’єсою Юрія Паскара[383].

Серед героїв фотопроєкту «The New York Times» — «Citizens of Kyiv», в якому фотограф Олександр Чекменьов показав силу духу, відчай і рішучість у столиці України, що піддалася нападу з боку росії, потрапили шеф-драматург Театру на лівому березі Павло Ар'є, артист балета Національної опери України Борис Яструб, акторка «Дикого театру» Анна Абрамьонок[384].

Кошти на приведення до ладу приміщення укриття — культурний хаб у бомбосховищі — у Запоріжжі приватний підприємець випустив обмежену кількість поштових марок[385].

Закордонні гастроліРедагувати

ЗМІРедагувати

  • Радіо Культура запустило проєкт про актуальні новини культури, які є доречними у воєнному контексті «На часі. Культура» (ефіри щосуботи та щонеділі, ведучі — Ірина Славінська та Олена Гусейнова). В рамках передачі — документальний радіосеріал Неллі Даниленко, яка досліджує життя митців, що тримають культурний фронт у себе вдома, поки триває війна[405].

ВебпроєктиРедагувати

Щоденники війниРедагувати

Про волонтерський штаб в тилу окупантів, який розгорнули в палаці культури смт Немішаєве Бородянського району Київської області, потрапляння в полон, розповіла акторка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Анастасія Пустовіт, яка два тижні провела в окупації[421][422], Віталіна Біблів — про проведені 33 дні в підвалі у селі Чайки Бучанського району неподалік Бучі[423]. Як вибиралася з Маріуполя актриса Донецького академічного обласного драматичного театру Наталя Квятківська[424]. Потенційний студент режисерського курсу Київського університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого розповів про переховування від мобілізації до війська «ДНР»[425].

Актор Дмитро Чернов на своєму каналі в ютубі робить відеозамальовки «Щоденники недолугого окупанта»[426], директорка «Дикого театру» Ярослава Кравченко разом із Олексієм Ковжуном започаткували youtube-щоденник війни «Говорить Київ»[427], художниця–сценограф Ніка Хворостенко, яка лишилася в Харкові з першого дня війни вела графічний щоденник — у вітражній стилістиці щоденно в своєму інстаграмі викладає малюнки, що відповідали настрою дня[428]. Свою історію для «MusiCures» розказав актор Київського академічного театру ляльок Вадим Доценко[429], для «Reporters» — заслужена артистка України, акторка Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса Наталія Рибка-Пархоменко[430].

ДраматургіяРедагувати

Станом на 3 квітня 2022 року портал сучасної української драматургії «Ukrdrama HUB» опублікував збірку п'єс в розідлі «24 лютого. Війна 2022», в якій з'явилися тексти, написані протягом першого місяця російського вторгнення в Україну: Олена Астасьєва («Херсон. Дневник оккупации» та «Словарь эмоций военного времени»), Ігор Білиць («Рускій воєнний»), Наталя Блок («Наші діти»), Андрій Бондаренко («Мир і спокій» та «Синдром уцілілого»), Олена Гапєєва («В землі»), Ірина Гарець («Садити яблуні», «Онкорашка» та «Тато каже»), Юлія Гончар («Retaliation»), Оксана Гриценко («Обісцяний БТР»), Тетяна Киценко («Іван Федорович Шпонька та Червона свитка» та «Назвати своїми іменами»), Лєна Лягушонкова («Тополь М летить на кішку брошку»), Ольга Мацюпа («Уламки і пазли»), Оксана Савченко («Я хочу додому» та «В ден»), Костянтин Солов'єнко («Повоєнний сценарій»), Людмила Тимошенко («Моя мама чайник» та «Моя Тара»), Віталій Ченський («Робинзон»)[431].

Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса (куратори Неда Неждана та Олександр Вітер) з перших днів війни запустили проект «ДрамПост», мета якого — інформаційна війна мовою драми (сценічні та онлайн-читання п’єс); освітньо-мистецьке волонтерство (драматургічні майстер-класи, творчі зустрічі на тему актуальної драми, статті та інтерв’ю) та збір коштів на захист і порятунок українців і України. Проект підтримали колеги з України (Одеса[432], Чернівці, Ужгород), інших країн (Польща, Франція, Австрія, Румунія, Іспанія, Чехія, Туреччина, США). Проект волонтерський: авторські права на читання і публікації п’єс і статей надаються безкоштовно, а зібрані пожертвування йдуть на користь українських захисників, поранених та біженців[433]. Вийшла відкрита драматургічну антологія актуальної драми «На часі», яка увібрала в себе тексти авторів різних поколінь і напрямів об'єднані темою російсько-української війни. Читання і постановки п’єс з цієї антологіі з'явилися в Одесі, Чернівцях, Ужгороді, а також в Туреччині, Франціі, Польщі, США). До збірки увійшли п'єси Ярослава Верещака «Пекельна дорога до раю», Олександра Вітра «Подаруй мені смак сонця»[434], Andy Iva «Боятися нема сенсу», Олега Миколайчука «Каштан і конвалія», Неди Нежданої «Otvetka@ua» та «Загублені в тумані», Марини Смілянець «Молитва за Елвіса», Ігоря Юзюка «До-дієз шостої октави»[435].

Театральні прем'єриРедагувати

Театральний дискурс про майбутнєРедагувати

Театральна спільнота стає до обговорення теми післявоєнного культурного відродження. Діалог Ганни Шерман із Іриною Чужиновою про необхідність будувати плани на майбутнє відбувся 15 березня 2022 року[468]. Платформа «Український театр» розпочала ефіри із митцями для обговорення ситуації та подільших кроків. Учасниками стали: директор — художній керівник Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Стас Жирков[469]; деканка театрального факультету Харківського національного університету мистецтв ім. Івана Котляревського, кандидатка мистецтвознавства Яна Партола[470]; заслужений артист України, актор Івано-Франківського національного академічного театру ім. Івана Франка Олексій Гнатковський[471]; в.о. деканки факультету культури і мистецтв Львівського національного університету ім. Івана Франка, докторка мистецтвознавства Майя Гарбузюк[472]; композитор, співзасновник Opera aperta Ілля Разумейко[473]; режисерка київського «ProEnglish Theatre» Тетяна Шелепко[474]; головний режисер Одеського академічного українського драматичного театру ім. Василя Василька Максим Голенко[475]; керівниця літературно-драматургічної частини Харківського національного академічного театру опери і балету, переможниця конкурсу на посаду директорки — художньої керівниці Харківського академічного театру російської драми імені О. Пушкіна Інга Лобанова[476]; режисерка Київського академічного театру «Золоті ворота», викладачка КМАЕЦМ Тетяна Губрій[477]; керівниця відділу зовнішніх комунікацій Національної спілки театральних діячів України і координаторка проєктів спілки Ольга Байбак[478]; режисер, хореограф, перфомер, засновник і директор продюсерського центру «Ruban Production ITP» Віктор Рубан[479]; директорка — художня керівниця театру «Золоті ворота» Ксенія Ромашенко; режисер, актор, драматург, перформер, співзасновник театру «Прекрасні квіти», засновник театру «Нєфть» і театру «Варта» Артем Вусик; драматургиня Лєна Лягушонкова[480]; режисер Михайло Урицький[481]; драматургиня та режисерка Наталя Ворожбит[482]. Розмову із театральним критиком, журналістом, доцентом кафедри театрознавства Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Івана Карпенка-Карого Сергієм Васильєвим провела директорка видавничого дому «Антиквар» Ганна Шерман[483]. Письменниця та мовознавиця Євгенія Кузнєцова задається питаннями з пошуку причин, звідки взялися російськомовні українці[484].

Проєкт «Плани на завтра» від Інституту стратегії культури та Radio SKOVORODA спрямовано на детальне обговорення викликів та можливостей, які вийдуть на перший план в Україні одразу після перемоги над ворогом[485].

Проблематику формування репертуарної політики Національної опери України на сторінках «The Claquers» розпочав артист оркестру театру, контрабасист Антон Жуков[486]. Спроба осмислення «Культури скасування» у відкритій лекції «„Культура скасування“ чи „скасування культури“» зробили доктор філософських наук Тарас Лютий та директорка Докторської школи ім. родини Юхименків НаУКМА, завідувачка докторантури, аспірантури, кандидат філософських наук Людмила Криворучка[487]. Вчергове піднімається тема доцільності звань народних артистів[488].

На початку травня відбулася онлайн-розмова про становище артистів у сфері сучасної музики в Україні, організована Initiative Neue Musik Berlin / field notes та Kyiv Contemporary Music Days[489]. Режисер Влад Троїцький в інтерв'ю виданню «Лівий берег» стверджує, що «В Україні досі немає розуміння, наскільки потужною зброєю може бути мистецтво»[490].

До розробки плану післявоєнної України залучена Нацрада та 2500 експертів, які випрацьовують тези протягом двох місяців. Конференція з цього приводу запланована на початку липня у місті Лугано (Швейцарія), де буде презентовано великий план відбудови[491]. За координації Центру економічної стратегії (Centre for Economic Strategy) 30 експертів пропрацювали бачення України 2030, у тексті якого виокремили червоні лінії та визначає ключові зміни. Розділ 2.4. присвячено Політиці у сфері культури[492].

Світова підтримкаРедагувати

Потужну підтримку виказіє Україні світ, у тому числі у вигляді гуманітарної допомоги, підтримки, мистецьких заходах[493][494].

ПольщаРедагувати

Польське радіо у березні розпочало цикл радіоп'єс за мотивами творів українських драматургів із циклу «Сучасна драматургія України» (реж. Вальдемар Модестович). Першою вийшла п’єса «На початку і наприкінці часів» Павла Ар'є, серед наступних — твори Неди Нежданої, Ольга Мацюпи та Олександра Громова[495].

З 27 липня по 6 серпня у Гданську пройшов щорічний Міжнародний Шекспірівський фестиваль, в рамках якого 30 липня відбулася дискусійна панель «Театр під час війни», мета якої — почути в Європі голос українського театру про російсько-українську війну, про трансформацію українських театрів у центри гуманітарного сприяння украінцям. Від України участь взяли: художній керівник Ростислав Держипільський та актори Надія Левченко та Роман Луцький (Івано-Франківський національний академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка), режисерка «ProEnglish Theatre» Тетяна Шелепко, головна режисерка Київського академічного Театру драми і комедії на Лівому березі Дніпра Тамара Трунова, куратор «Gogolfest» та театру «Дах» Андрій Палатний, український режисер, актор та педагог Андрій Май[496].

З 28 серпня по 5 вересня у Кракові пройшов IX Міжнародний фестиваль українського театру «Схід-Захід», участь у якому взяли 15 театрів з України. Тема фестивалю — «Знімаючи маски»[497][498]

ІталіяРедагувати

Італійський режисер з Верони Маттео Спіацці ініціював театрально-гуманітарний проект «Stage4Ukraine», метою якого стало прийом українських студентів[499]. Маттео Спіацці, який перші дні війни знаходився у Києві та й переховувався у підвалі, разом із Ferdinando Bruni, Elio De Capitani та Francesco Frongia взяли участь у вечорі солідарності із Україною, який відбувся 10 березня у міланському театрі «Elfo»[it][500].

Маестро Рікардо Муті, художній керівник концертної програми Міжнародного музичного фестивалю «Шляхи дружби», який проходив з 23 по 28 квітня в Равенні, до програми «Великдень» включий виступ артистів Національної опери України[501].

БолгаріяРедагувати

Габровський театр ім. Рачо Стоянова прийняв українських переселенців — жінок та дітей Миколаївського драматичного театру[502][503][504][505])

У програмі VIII Міжнародного фестиваля монодрами «Соло Акт» (м. Габрово) 4 квітня взяв участь Миколаївський академічний художній драматичний театр із виставою «Сповідь» (реж. Сергій Павлюк) — участь відеоверсії вистави позаконкурсна[506][507][508];

Велика БританіяРедагувати

Лист на підтримку українських театрів, що здійснюють супротив російській агресії 18 березня в ЗМІ опублікував британський продюсер сер Камерон Макінтош[en] («Привид опери», «Гамільтон» та інших)[509], на сцені лондонського театру «Колізей[en]» 19 березня відбувся гала-концерті «Dance for Ukraine» («Танець для України»), організаторами якого виступив колишній прем'єр лондонського Королівського балету[en] Заслужений артист України Іван Путров та румунська балерина Аліна Кожокару (зібрані кошти направлені для гуманітарної допомоги українцям)[510][511], а 1 квітня лондонський Royal Court theatre на знак солідарності з Україною провів читання драми «Погані дороги» Наталки Ворожбит із трансляцією на сайті «The Guardian»[512].

З 9 серпня по 3 вересня в рамках Worldwide Ukrainian Play Readings in London, який було організовано John Freedman, в Лондоні були поставлені дві п'єси українських драматургинь: «Саша, винеси сміття» Наталки Ворожбит та «Кицька на спогад про темінь» Неди Нежданої[513]

У вересні в Лондоні з'явилася інсталяцію на підтримку українського балету, яка складається з балерини, яка стоїть на купі мішків із піском, що символізує стійкість культури та мистецтва України. Одна з танцівниць, залучених до проєкту, стала Христина Шевченко — прима-балерина Американського театру балету[en]. Також прибуток від продажів квитків на виставу Обʼєднаного українського балету «Жизель» у лондонському театрі передали до фонду, який підтримує українську культуру[514].

Проведення акцій
  • 24 лютого в Міському театрі міста Алітус (Литва) пройшла акція Солідарності з Україною (із телемостом за участі акторів театру «Золоті ворота»), 6 березня на сцені театру пройшов показ вистави «Маріте» (реж. Стас Жирков), та зустріч із родиною режисера. Кошти спрямовані для українських театральних діячів, які опинились у важкому становищі[515][516][517];
  • 6 березня в Мюнхенському камерному театрі[de] пройшов благодійний вечір на якому читали тексти українських драматургинь. Прозвучали уривки текстів «Крим 5-та ранку» Наталі Ворожбит та Анастасія Косодій; «Що таке єврейська музика» Анастасії Косодій; «Погані дороги» Наталки Ворожбит. По завершенню було показано фільму Наталки Ворожбит «Погані дороги»[518]. Зі вступною промовою до баварського глядача звернулась українська театральна режисерка Тетяна Губрій[519];
  • 12 березня Сценічні читання п’єс «Голоси з темряви» та «Майдан Інферно» Неди Нежданої, «Погані дороги» Наталі Ворожбит (Брегенц, Австрія)[520]
  • 14 березня у Метрополітен-опера відбувся концерт на підтримку України, а на фасаді будівлі театру розмітили прапор країни. Гімн України в рамках концерту виконав бас-баритон Владислав Буяльський[521][522];
  • 19 березня в театрі «The Drama League» (Нью-Йорк, США) в рамках ініціативи «ДрамПост» та проекту «Світових Читань для України» презентована п'єса «Лабіринт» Олександра Вітра (переклад Тетяни Шліхар)[523]
  • 20 березня до Міжнародного дня лялькаря, портал норвежське відділення Міжнародної спілки діячів театру ляльок «UNIMA Norge» опублікувала серію замальовок про українських лялькарів під час війни. Героями стали завліт Дар'я Іванова[524] та актор Київського академічного театру ляльок Вадим Доценко[525], головний режисер Чернігівського театру ляльок Віталій Гольцов[526], директор — художній керівник Київського театру маріонеток Вадим Кожевніков[527], головні риежисери Харківського театру ляльок Оксана Дмітрієва та Полтавського театрів ляльок Ніко Лапунов[528];
  • 21 березня за участю Французького інституту та у партнерстві з міністерством культури Франції на сцені театру «Одеон» відбувся вечір «Україна: театр миру» (Ukraine: le théâtre de la paix). В рамках події відбулася читка п'єси «Погані дороги» Наталки Ворожбит, музичний супровід — гурти «Dakha Brakha» та «Dakh Daughters»[529];
  • 25 березня в Міському театрі міста Алітус (Литва) відкрилася інсталяція в підтримку українських театралів. Наведені цифри українського театрального життя, зібрані українським театральним блогером Сергієм Винниченком («Театральна риболовля») за ініціативи директорки — художньої керівниці театру «Золоті ворота» Ксенії Ромашенко: «Українські театри розбомбили, але вони будуть жити і говорити: …більше 13 000 вистав не показали театри…, …понад 22 000 артистів не вийшли на сцену…, …більше 3 000 000 глядачів не прийшли до театру…»[530];
  • 27 березня у Всесвітній день театру, на підтримку України та Драмтеатру в Маріуполі, в Німеччині в «Deutsches Theater» (м. Берлін) відбулася масштабна подія — зустрічі, читки, включення наживо з України. Серед учасників: режисерка Тетяна Губрій, шеф-драматург Театру на лівому березі Павло Ар'є[531][532]. Польський центру ITI виступив зі зверненням до Дня театру[533];
  • 3 квітня DeKALB — Школа театру і танцю NIU провела ніч читань українських драматургів в Театрі О'Коннелл у Стівенс-Білдінг (театрально-хореографічний факультет Університету Північного Іллінойсу, США) в рамках проекту «Українська складова Всесвітнього читання». Тексти представлені в двох категоріях: «Війна» («Словник емоцій у воєнний час» Олени Астасьєвої у перекладі Джона Фрідмана, «Почуття війни» Юлії Гончар у перекладі Джоноа Фарндона, «Наші діти» Наталі Блок у перекладі Джона Фрідмана та Наталії Братусь) та «До того» («У темряві» Наталі Блок у перекладі Дейзі Хейс, «Кицька на спогад про темінь» Неди Нежданої у перекладі Джона Фарндона, «Мир і спокій» Андрія Бондаренка у перекладі Джоноа Фарнона)[534];
  • 3 квітня в рамках театрального марафону, що проходить європейськими країнами, в Стамбулі пройшла відкрита театральна читка нової п'єси «Подаруй мені смак сонця» українського драматурга Олександра Вiтера[535];
  • 4 квітня на Таймс-Сквер у Нью-Йорку відбулася акція на підтримку народу України. На площу вийшли актори бродвейських театрів, й заспівали пісню з мюзиклу «Знедолені[en]»[536][537][538];
  • 16 квітня 24 американські незалежні театральні компанії з міста Нью-Йорк взяли участь у 12-годинному онлайн марафоні на підтримку України (організовано Martin E. Segal Theatre Center)[539];
  • 24 квітня в межах міжнародного театрального фестивалю MITEM (м. Будапешт, Угорщина) проведено «Дні Солідарності з Україною», де збирається кошти для біженців, які тікають від війни. На фестивалі було показано відеоверсію вистави «Безталанна» (реж. Іван Уривський), відбулася концерт-вистава «Dakh Daughters»[540];
  • 28 квітня було прочитано п’єсу «Дикий мед у рік Чорного півня» Олега Миколайчука на «Літературному українському вечорі» у Сент-Андре-де-Сангоні (Франція)[541];
  • 1 травня оперна співачка Людмила Монастирська, після виконання головної партії в опері «Турандот» нью-йоркського театру Метрополітен-опера, вийшла на уклін у жовто-блакитному прапорі[542][543];
  • 1 травня у театрі Просперо (м. Монреаль) пройшла читка п'єси «Поганих доріг» Наталки Ворожбит (реж. Григорій Гладій)[544]$
  • 12 травня було прочитано п’єсу «Погані дороги» Наталки Ворожбит у нью-йоркському театрі «La MaMa[en]» — текст англійською із вкрапленнями української[545];
  • 13 травня було прочитано п’єсу «Саша, винеси сміття» Наталки Ворожбит (режисер Тамара Трунова) у берлінському «Deutsches Theater» — читання двомовне за участі акторів з України (Ірина Ткаченко, Марина Клімова) та з Німеччини (Felix Goeser, Tobias Radcke)[546][547]
  • 13 травня відбувся проєкт «Invaze / Invasion / Вторгнення» (Прага, Чехія) — читка українських п'єс, написаних після 24 лютого[548]
  • Проекту «Всесвітні українські читання п'єс» (англ. Worldwide Ukrainian Play Readings) — колаборація Максима Курочкін (Київський театр драматургів), Філіпа Арнулта (Балтиморський центр міжнародного театрального розвитку), Ноа Біркстед-Брін (Лондонський театр Sputnik), Джона Фрідмана та інших[549]
  • У Вільнюсі відулася вистава про Донецький драмтеатр (м. Маріуполь), сценарій якого ґрунтується на дописах у Facebook маріупольської журналістки Надії Сухорукової[550]
  • «ProEnglish Theatre» із виставою «The Book of Sirens» (реж. Алекс Боровенський) взяв участь у фестивалі «InBetweenFires» (м. Берлін, Німеччина). Виставу зіграли в рамках фестивалю 29 та 30 липня[551]
  • Українські артисти балету реалізували гастрольний тур Японією[552]
  • Театр «Живих скульптур» (м. Івано-Франківськ) взяв участь у фестивалі «Statues en Marche» (Бельгія), де отримали від організаторів дозвіл на збір кошти для ЗСУ просто неба, демонструючи європейцям образи українських військових[553]
  •  6 серпня на VIII Міжнародному театральному фестивалі «Перехрестя» («Sankryža») (м. Друскінінкай, Литва) була зіграна вистава «Маестро Азнавур. Une vie d`amour» Київського академічного театру «Колесо»[554]
  • 10 вересня Київський академічний театр «Золоті ворота» із виставою «Каліки» (реж. Стас Жирков) взяли участь у Міжнародному театральному фестивалі «Перехрестя літнього театру» (м. Друскінінкай, Литва)
  • Тартуський театр «Ванемуйне» (Естонія) безкоштовно приймає українців, які відвідують танцювальні вистави та опери[555]
  • Маріупольський театр «Театроманія» грає вистави у Нічеччині — виставу «Тіні забутих предків» у постановці Антона Тельбізова на День Незалежності зіграли у місті Ганновер[556]

Антиукраїнська діяльністьРедагувати

Театральні втратиРедагувати

Від тяжких поранень, отриманих під обстрілами в Києві, 26 березня помер в лікарні артист балету, танцівник Національної опери України Артем Дацишин[571][572]. Під обстрілами в Ірпені 6 березня загинув 33-річний актор Павло Лі — про смерть повідомив український адвокат та журналіст Ярослав Куц: «Пашка лі… навіть фото не встигли зробити…. Покійся з миром»[573][574]. Під час ракетного обстрілу житлового будинку в Києві 17 березня загинула заслужена артистка України, актриса Київського Молодого театру Оксана Швець[575][576]. 29 березня загинула актриса Київського театру юного глядача Марія Демочко[577]. В бою на півночі Донецької області 1 квітня загинув Сергій Пивоваров, зварювальник 6-го розряду бутафорської дільниці театру Харківського театру опери та балету ім. Миколи Лисенка, який на фронт пішов гранатометником[578]. У Маріуполі загинули дві юні артистки, актриси театру «Концепція» — Єлизавета Очкур та Соня Амельчикова, обидві грали Люссі у виставі «Лев, Чаклунка, Платтяна шафа» по книзі «Хроніки Нарнії»[579]. Під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Новолуганське Донецької області, 12 червня, загинув машиніст сцени Київського національного академічного театру оперети Дмитро Перінський[580]. У бою під Майорськом 12 вересня загинув соліст балету Національного академічного театру опери та балету України ім. Тараса Шевченка Олександр Шаповал[581].

ПосиланняРедагувати

Воєнні огляди (2022)

ПриміткиРедагувати

  1. Україна вводить воєнний стан — Зеленський. www.ukrinform.ua. Процитовано 24 лютого 2022. 
  2. Катерина САДЛОВСЬКА, Ірина СОЧУЛЬСЬКА (28 лютого 2022). У львівських театрах облаштували волонтерські центри та приймають людей з інших регіонів. «Суспільне». Процитовано 3 березня 2022. 
  3. Театр Лесі Українки Телевізійний сюжет на бельгійському каналі RTBF про волонтерські ініціативи в Театр Лесі Українки. «RTBF». 20 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  4. - Вы вернётесь? - Сразу же. // Побут біженців у Львові. «Вавилон'13». 7 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  5. Співжиття: як працюють львівські установи культури в часі війни. Інститут стратегії культури. 
  6. Єва РАЙСЬКА (23 березня 2022). Бомбосховище театру витримає. «Reporters». Процитовано 28 березня 2022. 
  7. Історія львівського театру, який допомагає армії та переселенцям. Медіа-хаб «Твоє місто». 24 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022. 
  8. Les enfants abandonnés de la guerre en Ukraine. «Le Devoir» (фр.). Процитовано 17 березня 2022. 
  9. Ivo MIJNSSEN (25 березня 2022). «Falls nötig, handeln wir»: Das ukrainische Theater Lesi erfindet sich im Krieg neu — als Schutzraum und Trutzburg des Widerstands (нім.). «NZZ Neue Zürcher Zeitung». Процитовано 31 березня 2022. 
  10. Антон НОЧВІН (31 березня 2022). Яке воно — життя в бомбосховищі: нова серія сюжетів про життя в укритті. «Сніданок з 1+1». Процитовано 31 березня 2022. 
  11. Як українці об'єдналися проти ворога. «Ukraїner». 19 квітня 2022. Процитовано 26 квітня 2022. 
  12. Тетяна ПОЛІЩУК (17 травня 2022). Війна закінчиться! Які мистецькі проєкти потрібно відродити. Г-та «День». Процитовано 17 травня 2022. 
  13. Швацький цех у театрі. «Суспільне». Процитовано 9 березня 2022. 
  14. Миколаївські театрали потребують тканини для створення балаклав та прапорів України. SVIDOK.INFO. Процитовано 21 березня 2022. 
  15. Наталія СТРАТОНОВА, Руслан САВУЛЯК (3 березня 2022). У майстерні рівненського драмтеатру замість костюмів шиють балаклави. «Суспільне». Процитовано 4 березня 2022. 
  16. Сплетені в Рівненському театрі ляльок сітки надсилають на передову. «Суспільне». Процитовано 11 березня 2022. 
  17. Балаклави для бійців: кравчиня, яка шила театральні костюми, допомагає армії. «Суспільне». 29 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022. 
  18. У Черкасах для військових створюють костюми-невидимки. «ВІККА». 30 квітня 2022. Процитовано 3 травня 2022. 
  19. У львівському театрі сплели маскувальну сітку з декорації вистави про Ісуса. «НВ». 6 березня 2022. Процитовано 11 березня 2022. 
  20. Олеся КОЧУБЕЙ, Поліна ГОРЛАЧ (11 березня 2022). Театр як місце сховку: драмтеатр Маріуполя став домом для містян. «Суспільне». Процитовано 12 березня 2022. 
  21. Команда столичного ТЮГу за всіма напрямками допомагає наближенню перемоги. «Укрінформ». 29 березня 2022. Процитовано 30 березня 2022. 
  22. Тетяна ПОЛІЩУК (10 березня 2022). Театр на війні. День 15-й. Ростислав Держипільський, керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру імені Івана Франка про виклики, які нині стоять перед нами. Г-та «День». Процитовано 10 березня 2022. 
  23. Тетяна ПОЛІЩУК (12 квітня 2022). «Ми маємо скинути з себе «москальські кайдани». Олексій Гнатковський, відомий актор театру та кіно про війну, волонтерство, мову та творчість. Г-та «День». Процитовано 13 квітня 2022. 
  24. Артисти та працівники Полтавського театру ляльок допомагають армії. «Новини Полтавщини». 1 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  25. Тетяна ПОЛІЩУК (14 березня 2022). 19-й день війни… Катерина СТЕПАНКОВА, режисерка, акторка, волонтерка про центр «Дрібне Сузір‘ячко» та перемогу. Г-та «День». Процитовано 15 березня 2022. 
  26. Світлана МАКСИМЕЦЬ (12 березня 2022). Воювати та співати: як артисти працюють на перемогу. «Weekend.today». Процитовано 19 березня 2022. 
  27. Театр «Золоті ворота» воює, волонтерить і розвиває культуру. «Укрінформ». 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022. 
  28. З КРІПОСНОЇ В ЗСУ: український актор з відомого культового серіалу пішов захищати УКРАЇНУ. «Факти (ICTV)». 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022. 
  29. «Найболючіше і найважче на фронті, це не бачити як росте твій син». «5 канал». 29 липня 2022. Процитовано 4 серпня 2022. 
  30. Валентина САМЧЕНКО (26 серпня 2022). Олександр Печериця, актор театру і кіно. Вже навіть найупоротіші наші вороги зрозуміли, що нас зламати неможливо. «Укрінформ». Процитовано 28 серпня 2022. 
  31. Олег ВЕРГЕЛІС (4 червня 2022). Режисер-фронтовик Олексій Кравчук: Сьогодні мій гуманізм укладається в автомат ми з україни. «Главком». Процитовано 6 червня 2022. 
  32. а б О. Кравчук — поранення на війні, «автомат — мій гуманізм», складнощі військових туалетів. «LAVRIN». 10 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022. 
  33. Тетяна КОЗИРЄВА (10 червня 2022). «Зараз є відчуття великої біди». Чому відомий львівський режисер пішов на війну. «Zaxid.net». Процитовано 17 червня 2022. 
  34. Андрій МАРТИНЮК (6 вересня 2022). Андрій Сніцарчук про війну з рашистами: тут немає репетицій. «Галінфо». Процитовано 11 вересня 2022. 
  35. Лілія МУЗИКА (2 березня 2022). Змінив сцену на бойове спорядження: артист балету вступив до лав ЗСУ. «Факти і коментарі». Процитовано 4 серпня 2022. 
  36. Ольга УСАЧОВА (2 серпня 2022). Актор і війна. Павло Алдошин: «Мої діти знатимуть, що таке війна, на жаль. Не готувати їх до ймовірності війни — це великий гріх». «Yabl.ua». Процитовано 4 серпня 2022. 
  37. Марія БОЙКО (11 червня 2022). 84-ий театральний сезон у полтавських лялькарів видався насиченим. «Новини Полтавщини». Процитовано 12 червня 2022. 
  38. Володимир Ращук. Позивний «Артист». Це не спецефекти, це артобстріл просто під час інтерв‘ю. «Бутусов Плюс». 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022. 
  39. Провідні актори Чернівецького театру Олексій Надкерничний і Григорій Руденко-Краєвський стали захисниками України. «BukNews». 8 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022. 
  40. «Я не терпітиму цього»: історія фотографа балерин, який став бійцем Нацгвардії. «Gazeta.ua». 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022. 
  41. Dyrektor teatru w Kijowie zapowiada, że pokona Kadyrowa i wyśmiewa jego umiejętności. SE (пол.). Процитовано 11 квітня 2022. 
  42. а б Люба ІЛЬНИЦЬКА (12 квітня 2022). Театр несе службу. «Dwutygodnik». Процитовано 16 квітня 2022. 
  43. Queer Ukrainian couple fighting side-by-side say they’re ready to die defending home from Putin. Pink News (англ.). Процитовано 10 травня 2022. 
  44. "Wir kämpfen für unsere und Eure Freiheit". Der Tagesspiegel (нім.). Процитовано 11 травня 2022. 
  45. Cолдаты-единороги: история украинской ЛГБТК-пары, которая едет на линию фронта в Николаев. BBC News (рос.). Процитовано 1 червня 2022. 
  46. «Я хочу, щоб мене ховав мій партнер, якщо мене задвухсотять». Інтерв'ю з українським ЛГБТ-військовим. «НВ». 14 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022. 
  47. Ніхто не буде таким, як раніше: Андрій Поліщук на D1. Телеканал «D1». 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022. 
  48. а б Марина КРИВДА (23 травня 2022). Їхня мета — закарбувати найемоційніші потрясіння цієї жахливої війни. Жорстокі реалії призупинили діяльність багатьох закладів культури. Але це не про столичний Молодий театр. «Голос України». Процитовано 24 травня 2022. 
  49.   Україна'22 — актор театру, кіно та дубляжу Дмитро Лінартович. Про війну, культуру і українське кіно на YouTube
  50. A Ukrainian ballerina goes to war. «The Economist». 30 червня 2022. Процитовано 3 липня 2022. 
  51. Українська балерина захищає рідну країну зі зброєю в руках: історія та фото красуні. «РБК-Україна». 3 липня 2022. Процитовано 3 липня 2022. 
  52. Поліна ГОРЛАЧ (4 липня 2022). Балерина Національної опери змінила пуанти на берці та вступила до територіальної оборони. «Суспільне Культура». Процитовано 4 липня 2022. 
  53. Ukrainiečių aktorius Daniilas siekia parodyti pasauliui, ką išgyvena Ukrainos fronto linijoje ir dėkoja Lietuvai. Lrytas.lt (лит.). Процитовано 16 травня 2022. 
  54. Тетяна КОГУТИЧ (3 травня 2022). Ада Роговцева, народна артистка, Герой України. Обіцяю дожити до Перемоги!. «Укрінформ». Процитовано 3 травня 2022. 
  55. Тетяна КОГУТИЧ (3 травня 2022). За что цветущую Аду Роговцеву обожают зрители. «Так просто». Процитовано 13 травня 2022. 
  56. Wendell STEAVENSON, Marta RODIONOVA (27 травня 2022). Collaborators, demonstrators, soldiers, spies: life under Russian occupation. «The Economist». Процитовано 29 травня 2022. 
  57. Wendell STEAVENSON, Marta RODIONOVA (2 червня 2022). Сергій Павлюк, головний режисер Херсонського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша. На допитах окупанти працювали професійно: поганий, злий і конкрєтний. «Укрінформ». Процитовано 6 червня 2022. 
  58. Яна ІЛЬКІВ (27 березня 2022). «Ми не знали, розстріляють нас чи ні», — акторка Настя Пустовіт про евакуацію з Немішаєвого та волонтерство. «LiRoom». Процитовано 29 березня 2022. 
  59. Марія КАБАЦІЙ (28 березня 2022). «Якщо ти не хочеш, щоб тебе „рятували“ — будеш мертвий». Акторка Кріпосної Анастасія Пустовіт розповіла про два тижні в російській окупації. «НВ». Процитовано 29 березня 2022. 
  60. а б «Путін зірветься з котушок і почне захоплювати інші країни». Ж-л «Країна». 15 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022. 
  61. Валентина САМЧЕНКО (5 травня 2022). Марина Кошкіна, акторка кіно і театру. Знаєш, де можна дістати броніки, — й інших розмов вже немає. «Укрінформ». Процитовано 7 травня 2022. 
  62. Олена НЕКИФОРЕНКО (2 липня 2022). Максим Стерлік — волонтерський проєкт у Полтаві. Театр, як терапія для ВПО в умовах війни. UA: Українське радіо «Лтава». Процитовано 2 липня 2022. 
  63. а б в Волонтерська діяльність чернігівських театралів (Гостя: Анастасія Кузик — волонтерка, режисерка обласного музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка). «Українське радіо: Чернігів». 2 травня 2022. Процитовано 2 травня 2022. 
  64. «Ця земля і ці саджанці будуть пам’ятати, що ми перемогли» — драматургиня Ірина Гарець. «Суспільне Культура». 27 квітня 2022. Процитовано 2 травня 2022. 
  65. Представители одесских театров обратились к россиянам (рос.). «Град». 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  66. Одесские деятели культуры обратились к россиянам с просьбой прекратить войну (рос.). «Первый городской». 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  67. Театрали Одеси звернулися до російських колег (рос.). Телеканал «Odesa. LIVE». 3 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  68.   Звернення Гоголівців на YouTube
  69. FB Лариса Кадирова. Моє звернення до діячів російського театру
  70. Лариса КАДИРОВА (20 березня 2022). Ми на своїй землі… Росія принесла нам війну. Г-та «День». Процитовано 20 березня 2022. 
  71. Лінас Маріюс ЗАЙКАУСКАС (26 березня 2022). Україну, її історію, мистецтво, культуру, традиції, співучу мову не знищити!. Г-та «День». Процитовано 6 квітня 2022. 
  72. Матвій ГАНАПОЛЬСЬКИЙ (28 лютого 2022). ПІДСУМКИ 19-го дня героїчної оборони України з Матвієм ГАНАПОЛЬСЬКИМ. Телеканал «Прямий». Процитовано 14 березня 2022. 
  73. а б Простір свободи на D1. Дмитро Усов, актор театру та кіно. Телеканал «D1». 31 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2022. 
  74. «Простір Свободи на D1». Ігор Трахт (рос.). Телеканал «D1». 2 березня 2022. Процитовано 3 березня 2022. 
  75. Олена МИГАШКО (28 лютого 2022). As long as we are alive (англ.). «Nachtkritik[de]». Процитовано 3 березня 2022. 
  76. Олег ВЕРГЕЛІС (18 березня 2022). «Театр часів агресії та пекла» (ua). Портал «Culture.pl». Процитовано 6 квітня 2022. 
  77. Andrea ZANGARI (13 березня 2022). Ucraina: a Kiev nel teatro diventato rifugio (італ.). «Teatro e Critica». Процитовано 13 березня 2022. 
  78. პოლიტიკური ამბები 18 მარტი 2022 2 ნაწილი (Сергій Винниченко — «Театральна риболовля»). «TV Pirveli[ka]» (груз.). Процитовано 18 березня 2022. 
  79. Артем Свистун — Миколаївський драмтеатр). «TV Pirveli» (груз.). Процитовано 22 березня 2022. 
  80. Magda PIEKARSKA (11 березня 2022). Wojna to nie czas na teatr (пол.). «Teatralny.pl». Процитовано 6 квітня 2022. 
  81. Michał CENTKOWSKI (7 березня 2022). Ukraińskie artystki: Krzyczymy o wojnie (пол.). «Vogue» (Польща). Процитовано 6 квітня 2022. 
  82. Linnea Stara (28 квітня 2022). Tarinankertoja voittaa (фін.). «TINFO». Процитовано 29 квітня 2022. 
  83. Action of visibility and solidarity with Ukrainian artists through the NEW network of playwrights. Heartefact.org (англ.). Процитовано 15 березня 2022. 
  84. Жолдак: Росія розв'язала війну проти моєї Батьківщини – України. Я знімаю своє ім'я режисера з усіх своїх російських спектаклів та опер. «Гордон». 14 березня 2022. Процитовано 15 березня 2022. 
  85. Віталій ПЯНТКОВСЬКИЙ (21 березня 2022). Ольга Сумская — о буднях войны, смерти мамы и хейте вокруг старшей дочери (рос.). Г-та «КП в Україні». Процитовано 22 березня 2022. 
  86. У результаті авіаударів по центру Харкова є потрапляння до будівлі ОДА, оперного театру, філармонії та житлового масиву — ДСНС. «Інтерфакс». 1 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022. 
  87. а б в г Сергій ВИННИЧЕНКО (19 березня 2022). 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 5 квітня 2022. 
  88. Олексій ВИНОГРАДОВ (9 березня 2022). Авіаудар замість зеленого коридору. Перший дзвінок у блокадний Маріуполь. «Радіо Свобода». Процитовано 10 березня 2022. 
  89. Ганна КУРЦАНОВСЬКА (20 травня 2022). Я была комендантом убежища в драмтеатре Мариуполя. Это мы написали «ДЕТИ» краской перед входами. «Свої». Процитовано 22 травня 2022. 
  90. Роман ПЕТРЕНКО (16 березня 2022). Росіяни скинули надпотужну бомбу на драмтеатр Маріуполя, де ховаються сотні людей. «Українська правда». Процитовано 16 березня 2022. 
  91. Рашисти розбомбили маріупольський драмтеатр, де ховалася тисяча цивільних людей. «Новинарня». 16 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
  92. Andreas Ernst (17 березня 2022). Ein Theaterkeller aus der Sowjetzeit rettet Hunderten im belagerten Mariupol das Leben (нім.). «NZZ Neue Zürcher Zeitung». Процитовано 31 березня 2022. 
  93. Маріуполь. Театр-укриття. «Вавилон'13». 11 березня 2022. Процитовано 16 березня 2022. 
  94. Людмила КОЛОСОВИЧ (18 березня 2022). «Орки — ви не зможете вбити нашу українську культуру». Про мій Донецький театр у Маріуполі. Г-та «День». Процитовано 19 березня 2022. 
  95. «Шансів вибратися звідти у людей немає»: під завалами драмтеатру в Маріуполі перебуває понад 1300 людей. «Преступности НЕТ». 18 березня 2022. Процитовано 20 березня 2022. 
  96. Маріуполь у вогні: очима художників і поетів. Тиктор. Процитовано 17 березня 2022. 
  97. Італія готова відбудувати драмтеатр у Маріуполі. «Новинарня». 17 березня 2022. Процитовано 17 березня 2022. 
  98. Перед театром в Праге зажгли надпись «Дети» в поддержку Мариуполя. «MRPL.city» (рос.). Процитовано 23 березня 2022. 
  99. 300 пар взуття на березі Дунаю: у Будапешті вшанували вбитих у Драмтеатрі Маріуполя. «Українська правда». Процитовано 27 березня 2022. 
  100. მთავარი არხი • Mtavari Arkhi
  101. Діана КУРИШКО (8 квітня 2022). «Я розкопала свою доньку в камінні». Історії з драмтеатру Маріуполя. «BBC News Україна». Процитовано 13 квітня 2022. 
  102. «Главком» Маріупольский драмтеатр показали з висоти пташиного польоту (відео). Процитовано 11 квітня 2022. 
  103. На фасаді — надпис «Діти» різними мовами. Український дизайнер показав, як може виглядати відбудований драмтеатр у Маріуполі. «НВ». 26 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022. 
  104. Олена ПАНЧЕНКО (6 квітня 2022). «Потім відбудувати не вийде, треба берегти тут і зараз». Як Київ захищає культурну спадщину. Волонтери й місто захищають памʼятники й вітражі фунікулера, а музеї ховають колекції, щоб вони не постраждали від війни. «The Village Україна». Процитовано 7 травня 2022. 
  105. Викрадений російськими військовими Віктор Гаврилюк зараз у безпеці, — Юрій Соболевський. «Суспільне». Процитовано 22 березня 2022. 
  106. Окупанти відпустили директора Херсонського обласного академічного театру ляльок. «Перший регіональний». Процитовано 22 березня 2022. 
  107. Війська рф викрали гендиректора Херсонського облмуздрамтеатру. «Укрінформ». Процитовано 23 березня 2022. 
  108. Окупанти в Херсоні викрали голову Євразійської театральної асоціації. «ТСН». Процитовано 23 березня 2022. 
  109.   Пряма мова: ВИКРАДЕННЯ ОЛЕКСАНДРА КНИГИ — Євген Рищук, Олешківський міський голова (T-fishing) на YouTube
  110. საჯარო პოლიტიკა 23 მარტი 2022 2 ნაწილი (Сергій Винниченко — «Театральна риболовля»). «TV Pirveli» (груз.). Процитовано 23 березня 2022. 
  111. Тетяна ПОЛІЩУК (27 квітня 2022). «Ми не хочемо жити в тюрмі рашистів». Олександр Книга про окупацію Херсону, свій арешт, і фестиваль «Мельпомена Таврії», який обов‘язково цьогоріч відбудеться. Г-та «День». Процитовано 28 квітня 2022. 
  112. а б Валентина САМЧЕНКО (13 травня 2022). Олександр Книга, організатор фестивалю «Мельпомена Таврії». За мною приїхали 40 осіб з автоматами на трьох БТР-ах і машинах із літерою «Z». «Укрінформ». Процитовано 13 травня 2022. 
  113. Ярослава КРАВЧЕНКО, Олексій КОВЖУН (26 квітня 2022). Говорить Київ: Чи потрібно рятувати культуру? Вероніка Склярова. 26 квітня, 62 день війни. «Народ Військо». Процитовано 26 квітня 2022. 
  114. Олена МИГАШКО (1 квітня 2022). Мистецтво на війні. Як евакуювали колекцію музею харківської школи фотографії. «Gwara Media». Процитовано 26 квітня 2022. 
  115. Євгеній МОРІ (9 березня 2022). Шевченківська премія-2022: стали відомі імена лауреатів. «Суспільне». Процитовано 9 березня 2022. 
  116. Сергій ВИННИЧЕНКО («Театральна риболовля») (2 травня 2022). Український театр має перезапуститися разом із країною. «Gazeta.ua». Процитовано 5 травня 2022. 
  117. Перевтілення акторів у волонтерів: як живуть театри Львівщини під час війни. Infopost. Процитовано 19 березня 2022. 
  118. Ukraine: le théâtre de marionnettes de Lviv. Infopost. Процитовано 9 березня 2022. 
  119. Аліна ДУБОВСЬКАЯ, Максим КОЛОМИС (11 березня 2022). У Рівному в театрі ляльок відновили показ вистав. Вхід — безкоштовний. «Суспільне». Процитовано 12 березня 2022. 
  120. Сьогодні був аншлаг! Вистави вже дають у Рівненському ляльковому театрі. Безкоштовно. «Радіо Трек». 10 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022. 
  121. Тетяна БУГАЄНКО (17 березня 2022). Рівненський театр ляльок показує вистави для дітей в укритті. «Zaxid.net». Процитовано 20 березня 2022. 
  122. Валентина ГОРДИЧ, Руслан САВУЛЯК (18 березня 2022). «Пан Коцький» в гуртожитку: рівненські лялькарі організували виставу для дітей переселенців. «Zaxid.net». Процитовано 20 березня 2022. 
  123. #ДобріІсторії. «Рашисти не можуть забирати дитинство». Рівненський ляльковий театр проводить вистави в бомбосховищі…. «Новий канал». 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022. 
  124. Лариса РОМАНЮК, Руслана ГОСТЮК (15 березня 2022). Виставу «Жирафа і Носоріг» показали на Закарпатті для дітей вимушених переселенців. «Суспільне». Процитовано 15 березня 2022. 
  125. «Обійми здатні врятувати життя»: на Закарпатті актори-переселенці грають для вихованців дитячого будинку. Infopost. Процитовано 18 березня 2022. 
  126. Калуський театр залучить до вистави дітей, які втекли від війни. Vikna.if.ua. Процитовано 22 березня 2022. 
  127. Театральні дійства для переселенців. Калуське телебачення. Процитовано 24 березня 2022. 
  128. У криворізькому міському театрі відбулася благодійна вистава для переселенців. Перший Міський телеканал. Кривий Ріг. Процитовано 25 березня 2022. 
  129. а б   «Один одному» №4. Чернівці. Як стендапи, театр та література наближають перемогу (Центр спільних дій, 23 квіт. 2022 р.) на YouTube
  130. Анастасія ГРІБАНОВА (14 березня 2022). Гамлет у бомбосховищі. У Франківську ставлять Шекспіра. «BBC News Україна». Процитовано 17 березня 2022. 
  131. Слово — теж зброя: актори Миколаївського театру задля підтримки армії записали відео з віршами Симоненка і Вакарчука. ІА «Парламент». Процитовано 21 березня 2022. 
  132. МГ № 152 Про звільнення Барінової Я.Д.
  133. Галина ВОРОНА (20 лютого 2021). Директорка департаменту культури КМДА Яна Барінова заявила про незаконне звільнення з посади. «Big Kyiv». Процитовано 20 лютого 2021. 
  134. Тетяна ПОЛІЩУК (20 березня 2022). Кличко звільнив директорку Департаменту культури КМДА Яну Барінову. Г-та «День». Процитовано 21 березня 2022. 
  135. Ми всі віримо в нашу перемогу. Г-та «День». Процитовано 22 березня 2022. 
  136. ProEnglish theatre in kyiv: it’s important that art doesn’t stop during war. «The Theatre Times» (англ.). Процитовано 19 березня 2022. 
  137. Світлана МАКСИМЕЦЬ (18 травня 2022). У кубельці на підлозі: як кияни працюють у метро, коридорах і сховищах. «Weekend». Процитовано 18 травня 2022. 
  138.   Vom Krieg. Livestream (Maxim Gorki Theater, 7 квіт. 2022 р.) на YouTube
  139. Театр Драматургів
  140. Петиція на захист української театральної культури. Національна спілка театральних діячів України (укр., англ.). 27 березня 2022. Процитовано 1 квітня 2022. 
  141. Михайло ЗАГОРОДНІЙ (27 березня 2022). Україна закликає світову культурну спільноту до театрального бану РФ. «Українська правда». Процитовано 3 квітня 2022. 
  142.   Ukrainian Voices for Mariupol. Stay united #2, World Theatre Day 2022 (Deutsches Theater Berlin) на YouTube
  143. Ukrajinská herečka, která utekla do Prahy: Hrůza a šok. Chtěli jsme žít svobodně, ale místo toho přišla válka (Rozhovor). «Refresher» (чеськ.). Процитовано 26 березня 2022. 
  144. Театр «Варта»
  145. а б «Плани на завтра» #14. Театр крізь війну: терапія, документ, розвага? Пужаковська, Вусик, Бєглов, Старовойт. «ТО_МИ». 3 серпня 2022. Процитовано 16 квітня 2022. 
  146. Віра КАСІЯН (27 березня 2022). Франківський драмтеатр відновив вистави на головній сцені. Від початку війни актори зіграли 8 вистав у бомбосховищі. «Лівий берег». Процитовано 2 березня 2022. 
  147.   Мистецька акція з нагоди Міжнародного дня театру на YouTube
  148. Олег ВЕРГЕЛІС (26 березня 2022). На дорогах війни. Франківці відзначать Міжнародний день Театру в територіальній обороні та у волонтерському русі. «Театрально-концертний Київ». Процитовано 2 березня 2022. 
  149. Bill MARX (5 квітня 2022). Theater Interview: The Need to Make Theater in Ukraine Today (англ.). «The Arts Fuse[en]». Процитовано 6 березня 2022. 
  150. Rafael GÓMEZ HOYOS (14 квітня 2022). Teatro bajo las bombas rusas en Kiev (ісп.). «El Mundo». Процитовано 16 квітня 2022. 
  151. Ніка КИРЕЄВА (30 березня 2022). З 1 квітня почнуть працювати театри, опери та концертні зали. «Наш Київ». Процитовано 3 квітня 2022. 
  152. Тетяна КОЗИРЄВА (30 березня 2022). «Дякую. Прийдемо». Львівський театр імені Марії Заньковецької запрошує на вистави. Г-та «День». Процитовано 3 квітня 2022. 
  153. As war rages in Ukraine, ballet dancers return to the stage. «CNN» (англ.). Процитовано 2 травня 2022. 
  154. VIV OPERA'S ARMY — EXCLUSIVE REPORT (TVP World). «TVP World» (англ.). Процитовано 17 травня 2022. 
  155. Роман Тищенко-ЛАМАНСЬКИЙ. «Навіщо фінансувати культуру, коли війна?» У Львові оживає театральне життя. «Твоє місто». Процитовано 13 березня 2022. 
  156. Як працюватимуть заклади культури Рівного з 1 квітня?. «Сфера-ТВ». Процитовано 1 квітня 2022. 
  157. Ніна МАЛИШКА (5 квітня 2022). Закарпатські лялькарі активно включилися у волонтерський рух. «Закарпання онлайн». Процитовано 5 квітня 2022. 
  158. Найбільший театр на Закарпатті відновлює покази вистав. «Укрінформ». Процитовано 1 квітня 2022. 
  159. Чернівецький драмтеатр відновлює роботу. Що покажуть у квітні. «Шпальта». Процитовано 13 квітня 2022. 
  160.   Театр для Вас Ч.1 (Чернівецький театр ім. О. Кобилянської (13 квіт. 2022 р.) на YouTube
  161.   бабу наташу Інтерв'ю віталіна біблів на YouTube
  162. а б Юлія КАЦУН (1 травня 2022). Олексій Гладушевський: Після нашої перемоги головна війна розпочнеться саме на культурному фронті. «КП в Україні». Процитовано 2 травня 2022. 
  163. Актеры Николаевского драмтеатра приехали со спектаклем к переселенцам. «Никвести» (рос.). Процитовано 11 квітня 2022. 
  164. «Даруємо радість»: миколаївці театрали підготували вистави-казки для дітей переселенців. «Свідок інфо» (укр.). Процитовано 23 квітня 2022. 
  165. Ігор ГОРБАТЕНКО (27 квітня 2022). Миколаївський драматичний театр поновив виступи. Влаштовують концерти для переселенців. «Закарпання онлайн». Процитовано 28 квітня 2022. 
  166. «Тримаємо культурний фронт»: як працює Миколаївський обласний театр ляльок під час війни. «Суспільне» (укр.). Процитовано 3 травня 2022. 
  167.   Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, Анастасія Рула, Вадим Свінціцький у Полонному (7 квіт. 2022 р.) на YouTube
  168. Культурний фронт в дії: артисти влаштували концерт під відкритим небом для військовослужбовців. «Оперативна служба новин». Процитовано 15 квітня 2022. 
  169. Театротерапія: актори Дніпропетровщини організовують благодійні виступи. «Оперативна служба новин». Процитовано 2022-05-2. 
  170. Дніпровський академічний театр драми та комедії влаштовує концерти для переселенців та українських воїнів. «Оперативна служба новин». Процитовано 10 травня 2022. 
  171. Puppets and poetry go underground in besieged city of Kharkiv. Agence France-Presse (англ.). Процитовано 17 квітня 2022. 
  172.   НАМ — 105 РОКІВ! University of Arts is 105 years old! (ХНУМ імені І.П.Котляревського) на YouTube
  173. Ірина РУДЕНКО (30 квітня 2022). У Дніпрі для нацгвардійців пройшов концерт евакуйованого театру з Луганщини. «Закарпання онлайн». Процитовано 30 квітня 2022. 
  174. Дві вистави показали актори київського незалежного проєкту «Театральна біржа». «Суспільне Закарпання». 8 квітня 2022. Процитовано 18 травня 2022. 
  175. Наталка МАРКІВ (3 квітня 2022). Станцію «Героїв Дніпра» на один день перетворили на сцену Театру ляльок. «Вечірній Київ». Процитовано 6 квітня 2022. 
  176. Для дітей і ЗСУ: благодійний проєкт Київського театру ляльок. «Weekend Today». 3 травня 2022. Процитовано 7 травня 2022. 
  177. Борис КУРІЦИН (3 квітня 2022). Мистецький контрнаступ. Театр Лесі Українки запрошує глядачів в «культурне укриття». «Главком». Процитовано 3 квітня 2022. 
  178. Марія КАТАЄВА (4 квітня 2022). Театр Лесі Українки у Києві відновлює показ вистав. «Вечірній Київ». Процитовано 4 квітня 2022. 
  179. Марія КАТАЄВА (26 травня 2022). Кирило КАШЛІКОВ: «Леся Українка — оберіг нашого театру!». «I-ua». Процитовано 29 травня 2022. 
  180. Silke DIETTRICH (16 квітня 2022). Theaterpremiere für Kinder in Kiew. «Die Kinder sollen Hoffnung haben». Tagesschau.de. Процитовано 21 квітня 2022. 
  181. Олена ФРАНЦЕВА (19 квітня 2022). Драматургічні читання у драматичні часи. Актори Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки 22 квітня започатковують новий формат зустрічей з глядачами. Г-та «День». Процитовано 24 квітня 2022. 
  182. Тетяна ПОЛІЩУК (22 квітня 2022). Непереборна класика. Після паузи через активні військові дії Перша сцена країни відновлює роботу в Києві. Г-та «День». Процитовано 24 квітня 2022. 
  183. Поліна ГОРЛАЧ (25 квітня 2022). Театр Франка відновлює роботу в Києві. «Суспільне». Процитовано 25 квітня 2022. 
  184. Марина КРИВДА (25 квітня 2022). Після вимушеної перерви першою покажуть «Лимерівну». Г-та «Голос України». Процитовано 25 квітня 2022. 
  185. Антон НОЧВІН (28 квітня 2022). В Україні відновлюють роботу заклади культури та мистецтв: як працюватимуть театри. «Сніданок з 1+1». Процитовано 30 квітня 2022. 
  186. Театр Франка відновлює роботу бо «мистецтво не потрібно ставити на паузу, навіть під час війни». «5 канал». 30 квітня 2022. Процитовано 30 квітня 2022. 
  187. У Києві 28 квітня покажуть пластично-поетичну виставу «Розстріляні Від(ро)дження». «Укрінформ». 27 квітня 2022. Процитовано 28 квітня 2022. 
  188. «Пряма мова» з Дмитром та Станіславом Весельськими (укр.). «ITV media group». 22 квітня 2022. Процитовано 2022-4-26. 
  189. Чому «захитався» Замок на горі? Про «спецоперацію по захопленню влади» у колективі лялькарів столиці. Г-та «День». 22 квітня 2022. Процитовано 24 квітня 2022. 
  190. Українське мистецтво треба активно просувати за кордоном — Ткаченко. «Укрінформ». 8 травня 2022. Процитовано 9 травня 2022. 
  191. Ольга ДЕНИСЯКА (9 травня 2022). До Львова евакуювали оперного співака з п'ятьма кульовими пораненнями. «Львівський портал». Процитовано 9 травня 2022. 
  192. Маріанна ПОПОВИЧ (9 травня 2022). 50 врятованих життів: Історія поранення оперного співака Сергія Іванчука. «Вголос». Процитовано 9 травня 2022. 
  193. Колектив маріупольського Драмтеатру виступатиме на сцені театру в Ужгороді. «Укрінформ». 10 травня 2022. Процитовано 10 травня 2022. 
  194. Facebook Liudmyla Kolosovych Шановні українці! Повідомляю вам, що Донецький академічний обласний драматичний театр (м.Маріуполь) з 6 травня відновлює свою роботу в м.Ужгород. Першою постановкою театру стане вистава про Василя Стуса. Разом до перемоги! В.о.директора-художнього керівника Людмила Колосович (8 травня о 08:45)
  195. Маріупольський театр, що переїхав на Закарпаття, першою покаже виставу про Василя Стуса. «Укрінформ». 13 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022. 
  196. Сергій ВИННИЧЕНКО (16 травня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут немає сирен» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 20 травня 2022. 
  197. Ігор РОМАНОВ (8 травня 2022). Восстановит ли работу Донецкий академический областной драматический театр, базировавшийся в Мариуполе?. «MRPL». Процитовано 13 травня 2022. 
  198. Ігор РОМАНОВ (9 травня 2022). Як врятувати маріупольський театр?. «MRPL». Процитовано 13 травня 2022. 
  199. У Маріуполі влаштували екскурсію в знищеному Драмтеатрі. «24 Канал». 22 травня 2022. Процитовано 22 травня 2022. 
  200. В здании Мариупольской филармонии теперь Драмтеатр! Артисты готовы работать!. «Za Победу! (Телеканал «Юнион» ДНР)». 2 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022. 
  201. Театр Наций привез для детей Мангуша спектакль «Осторожно, эльфы!». Министерство информации ДНР. 1 червня 2022. Процитовано 4 червня 2022. 
  202. Ігор ІЗОТОВ, Каріна ПОПОВА (3 червня 2022). Репетиції та волонтерство: як працюють заклади культури Полтавщини під час війни. Суспільне. Процитовано 6 червня 2022. 
  203. Новини Т1 за 10.05.2022 (відновлюємо показ на своїй сцені). «Т1». 10 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022. 
  204. Драмтеатр у Рівному відновлює роботу. Як він працюватиме в умовах воєнного стану. «Суспільне Рівне». 12 травня 2022. Процитовано 13 травня 2022. 
  205. Олег ВЕРГЕЛІС (27 травня 2022). У столиці відновлює роботу Молодий театр: презентують моновиставу Вертинського «Синій автомобіль». «Дзеркало тижня». Процитовано 27 травня 2022. 
  206. Творчий фронт: артисти Миколаївського драмтеатру презентували землякам добірку вистав. «СВІДОК.info». 23 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022. 
  207. «Майстер»-клас. Національний театр імені Лесі Українки активно розгорнув проєкт «Ми з України. Сценічні читання», що передбачає лабораторну форму сценічної роботи з українською драматургією. «Театрально-концертний Київ». 23 травня 2022. Процитовано 24 травня 2022. 
  208. Наталія ФЕЩУК (16 травня 2022). Високе, вічне, націоналістичне. «Збруч». Процитовано 17 травня 2022. 
  209. Олег ВЕРГЕЛІС (16 травня 2022). Національна опера України відновлює показ вистав: озвучено репертуар. «Главком». Процитовано 17 травня 2022. 
  210. Марія КАТАЄВА (21 травня 2022). Столичний театр «Колесо» поновлює роботу зі знакової вистави. «Вечірній Київ». Процитовано 22 травня 2022. 
  211. У Києві відновлює роботу Театр на Подолі: графік вистав. «ТСН». 26 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022. 
  212. Ксенія ПРОЦЕПОВА (27 травня 2022). Замість сцени – бомбосховище. В Одесі зіграють дитячу виставу в укритті. «Суспільне». Процитовано 27 травня 2022. 
  213. Вероніка МАСЕНКО (20 травня 2022). Українські драматурги прочитають 9 п’єс про війну в Києві. Подію транслюватимуть онлайн. «The Village». Процитовано 23 травня 2022. 
  214. У театрі, що став бомбосховищем. У Києві пройдуть читання п'єс про війну. «НВ». 26 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022. 
  215. Виставу «Тату, ти мене любив?» покажуть на великих екранах. «Укрінформ». 18 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022. 
  216. 100 вишиванок малечі: театрали регіону влаштували дітям-переселенцям вишиване свято. «Оперативна служба новин». Процитовано 19 травня 2022. 
  217. У Миколаївському муздрам театрі розповіли, як поєднують творчу роботу та допомогу фронту. «МАРТ». 27 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022. 
  218. Сергій ВИННИЧЕНКО (26 травня 2022). Поліна Коробейник та Вікторія Маноле про #ukrwarbody. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 27 травня 2022. 
  219. Сидіти в окупації — найстрашніше. Історія режисера з Херсона, який опікується переселенцями. «Евакуація City». Процитовано 25 травня 2022. 
  220.   Ukraine Media Center 13.05.2022 (UA) на YouTube
  221. Олег ВЕРГЕЛІС (2 червня 2022). Фестиваль в евакуації. Херсонська «Мельпомена Таврії» охопить 30 міст та декілька країн: програма. «Главком». Процитовано 11 червня 2022. 
  222. ХХІV Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії»
  223. Охоронця херсонського театру загарбники призначили «директором». «Укрінформ». 29 травня 2022. Процитовано 29 травня 2022. 
  224. Євген СТРЕЛЬЦОВ, Вікторія ЯКІМЕНКО (20 травня 2022). «Після перемоги я три дні буду плакати від радості і горя», — Ольга Турутя-Прасолова. «Накипіло». Процитовано 26 травня 2022. 
  225. Лариса РАКША (8 липня 2022). «Всі по 10», «Франка — на фронт», фонд Сергія Притули. Розповідаємо про силу мікродонатів. Історії створення проєктів, залучення аудиторії, ставлення до благодійних фондів. «Bazilik Media». Процитовано 8 липня 2022. 
  226. Театрали Кривого Рогу влаштували свято для дітей. «Перший Міський телеканал. Кривий Ріг». 3 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022. 
  227. Полтавський театр організовує безкоштовні вистави для дітей. «Новини Полтавщини». 12 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022. 
  228. Ірен АДЛЕР (4 липня 2022). «Нигде мы в Украине не чужие»: одесский театр побывал на гастролях в Ровно. «Думская». Процитовано 4 липня 2022. 
  229. Благодійний вечір у Fairmont: театральна читка п’єси «Ми готові до війни». «Insider». 29 червня 2022. Процитовано 4 липня 2022. 
  230.   Вітання президента XXIV фестивалю "Мельпомена Таврії" Олександра Книги з відкриттям (10 черв. 2022) на YouTube
  231. Олег ВЕРГЕЛІС (3 червня 2022). Театр під час війни: Львівська опера готує «Страшну помсту». «Дзеркало тижня». Процитовано 11 червня 2022. 
  232. Анна ХОМЕНКО (12 червня 2022). Фестиваль «Мельпомена Таврії»: Криворізький театр «Академія руху» представив пластичну драму «Співи сонця і тіні». Портал «0564.ua». Процитовано 14 червня 2022. 
  233. У криворізькому театрі «Академія руху» показали виставу у рамках 24-го Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії». «Первый городской». 11 червня 2022. Процитовано 17 червня 2022. 
  234. Стартує міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії». Братиме участь і наш Драміком. «9-й канал». 10 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022. 
  235. Юлія БАРАБОЛЯ (9 червня 2022). У Вінниці презентують пʼєсу Сергія Жадана «Хлібне перемир'я». «Суспільне». Процитовано 14 червня 2022. 
  236. Херсонський фестиваль у Чехії: творче послання з окупованого міста. «CZECH NEWS CENTER». 30 травня 2022. Процитовано 17 червня 2022. 
  237. Валентина СЕМЧЕНКО (23 червня 2022). Козаки ось, москалям — зась: «Мельпомена Таврії» стала голосом нескореного Херсона в 11 країнах. «[Україна молода]». Процитовано 23 червня 2022. 
  238. «Голос Херсонщини має бути почутий»: під таким гаслом живе окупований театр. «Суспільне». 7 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022. 
  239. Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (9 червня 2022). Лікувати поранені душі. Андрій Білоус — про першу виставу після війни, фестиваль у Вероні і самовідданість колективу Молодого театру. «Театрально-концертний Київ». Процитовано 11 червня 2022. 
  240. Микола МІЛІНЕВСЬКИЙ (1 червня 2022). Андрій Білоус: «Я зняв з репертуару 13 п’єс за творами російських авторів». «Весті». Процитовано 11 червня 2022. 
  241. Людмила САДЛОВСЬКА (11 червня 2022). Київська опера відновлює роботу: у театрі з явилася сцена-укриття. «Корреспондент». Процитовано 11 червня 2022. 
  242. У Запоріжжі відбудеться перша за час війни театральна прем'єра. Індустріалка - новини Запоріжжя. 9 червня 2022. Процитовано 13 серпня 2022. 
  243. Микола Хвильовий, балакучий комп’ютер і подорожі у часі: у Запоріжжі покажуть премʼєру вистави по пʼєсі сучасного драматурга. Na chasi (укр.). 14 червня 2022. Процитовано 13 серпня 2022. 
  244. Олег ВЕРГЕЛІС (13 червня 2022). Ще один київський театр оголосив про відновлення роботи, готують прем'єру про дітей та бізонів. «Дзеркало тижня». Процитовано 17 червня 2022. 
  245. Едуард ОВЧАРЕНКО (26 червня 2022). Що нового у Театрі на Михайлівській?. «I-UA». Процитовано 4 липня 2022. 
  246. Ще один київський театр оголосив про відновлення роботи, готують прем'єру про дітей та бізонів. «Svidok Info». 28 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022. 
  247. Ірина Артим'як та Ірина Ципіна. Театр в час війни: прихисток для людей і сила мистецтва. Радіо «ПЕРШЕ». червень 2022. Процитовано 4 липня 2022. 
  248. Перша прем’єра. Підготовка розпочалася. Телекомпанія «М-студіо». 25 червня 2022. Процитовано 29 червня 2022. 
  249. Марія КАБАЦІЙ (27 червня 2022). «Схаменіться, жалюгідні потвори». Лілія Ребрик розповіла, що сирени перервали її першу з початку війни виставу. «HB». Процитовано 29 червня 2022. 
  250. Закриття театрального сезону. «21 channel». 24 червня 2022. Процитовано 1 липня 2022. 
  251. Ляльки у відпустці! Виставою «Казка про Лад» Закарпатський театр ляльок закрив 41-й театральний сезон. « ЗакарпатПост». 29 червня 2022. Процитовано 1 липня 2022. 
  252. Тетяна КОЗИРЄВА (21 червня 2022). З життя «до» і «після». У Львівській національній опері завершився театральний сезон (укр.). Г-та «День». Процитовано 1 липня 2022. 
  253. Тетяна КОЗИРЄВА (30 червня 2022). Василь Вовкун: «Українізуймо творчий процес створення опер і балетів». Розмова з генеральним директором – художнім керівником Львівської національної опери про роботу впродовж понад чотирьох місяців війни. Але не тільки (укр.). Г-та «День». Процитовано 4 липня 2022. 
  254. Валентина КИРИЛЬЧУК (6 липня 2022). Режисер Олександр Ковшун: «Маємо пройти через вогонь і вистояти» (укр.). «20 хвилин». Процитовано 7 липня 2022. 
  255. Пережили три евакуації: історія порятунку Луганського драмтеатру (укр.). «Східний варіант». 30 червня 2022. Процитовано 1 липня 2022. 
  256. Олена РАШЕВСЬКА, Лілія ХРИСТЕНКО (20 липня 2022). Луганський театр працюватиме у Сумах (укр.). «Суспільне». Процитовано 21 липня 2022. 
  257. Анна СІРИК (2 липня 2022). На Загір’ї відбудеться вистава про жителів Місяця (укр.). «Інформатор». Процитовано 5 липня 2022. 
  258. Пьеса «Коты-беженцы» оживёт благодаря украинским актерам из стран Балтии (укр.). «LRT.lt». 8 липня 2022. Процитовано 8 липня 2022. 
  259. Георгій ПАЛУЄВ (13 липня 2022). Нацопера відмовилася від літніх «канікул» та продовжує свій 154-й сезон (укр.). «Київ Влада». Процитовано 21 липня 2022. 
  260. Фаїна ВАУЛІНА (12 липня 2022). «Касові показники зменшилися майже на 100 %»: Національний театр імені Івана Франка закриває сезон в умовах воєнного стану (укр.). «Дзеркало тижня». Процитовано 12 липня 2022. 
  261. а б Євгеній МОРІ (8 липня 2022). «Запрошувати терористів — ганьба». Михайло Журавель про Серебреннікова на Авіньйонському фестивалі. «Суспільне». Процитовано 8 липня 2022. 
  262. Українська шоу-кейс програма. «Pavillons du Futur» в рамках Avignon La Manufacture off-festival (Український інститут)
  263. Dakh Daughters, акція проти Серебреннікова, культурна дипломатія — Україна на Авіньйоні. «Суспільне Культура». 26 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022. 
  264. Сергій ВИННИЧЕНКО (24 липня 2022). Четверті 24 миттєвості війни. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 29 липня 2022. 
  265. Львівський театр представить Україну на найбільшому театральному фестивалі світу. «Новини Львові». 12 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022. 
  266. Ірина ЧУЖИНОВА (22 липня 2022). Авіньйонський театральний фестиваль: паралельні реальності. «Лівий берег». Процитовано 2022-07-29 липня 2022. 
  267. Megan SPECIA (1 липня 2022). ‘Long Live the Theater’: Mariupol’s Drama Company to Perform Again. «The New York Times». Процитовано 8 липня 2022. 
  268. Сергій ВИННИЧЕНКО (4 липня 2022). Ренесанс Маріупольського театру в Ужгороді: «Тут є театр» — Людмила Колосович. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 8 липня 2022. 
  269. Перша прем’єра. Підготовка розпочалася. Телекомпанія «М-студіо». 25 червня 2022. Процитовано 8 липня 2022. 
  270. Війна не на сцені: театри перетворилися на штаби опору і бомбосховища. Спецвипуск «ТСН». 19 липня 2022. Процитовано 26 липня 2022. 
  271. Ольга ДЕМІДКО (20 липня 2022). У Києві покажуть виставу про Маріуполь. 28 липня Театр авторської п'єси «Концепція» у Театрі на Подолі представить виставу за документальними подіями «Обличчя кольору війна». «Донбас 24». Процитовано 23 липня 2022. 
  272. На «допомогу» колаборантам у Херсоні приїхав відомий російський актор: Почесний громадянин Херсона. «Донбас 24». 29 червня 2022. Процитовано 25 серпня 2022. 
  273. Оксана ГЕЙДОР (21 липня 2022). Известная актриса показала жуткое видео с директором театра в Херсоне — бывшим охранником. «Главком». Процитовано 26 липня 2022. 
  274. Хроніка військового часу: Валерій Шелудько в Херсонському театрі Куліша
  275. Актор Стороженко отримав серйозне поранення на передовій: «Накрили касетні міни» (укр.). «ТСН». 11 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022. 
  276. Євген РУДЕНКО (26 серпня 2022). Актор Віктор Стороженко з «Легіону Свободи»: Поки бомби не прилетять в Пітер та Москву, вони нічого не зрозуміють (укр.). «Українська правда». Процитовано 28 серпня 2022. 
  277. Театр юного глядача покаже виставу в «Охматдит» (укр.). «Укрінформ». 23 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022. 
  278. Світлана САДОВЕНКО (17 серпня 2022). Про любовний трикутник та інші фігури (укр.). «Кстаті+». Процитовано 17 серпня 2022. 
  279. Євген САВВАТЄЄВ (5 липня 2022). Жанри різні, але спільна тема: людина на нелюдській війні — режисер про моновиставу «Земля Укрів» (укр.). «Громадське радіо». Процитовано 5 липня 2022. 
  280. «Земля Укрів» під небом Британії. Сучасна українська література звучатиме у Манчестері (укр.). «Театрально-концертний Київ». 9 липня 2022. Процитовано 9 липня 2022. 
  281. Galyna SERGEYEVA (15 серпня 2022). «Актори їхатимуть дві доби на автобусі, аби лише виступити у нас» — вже цієї суботи у Гельсінкі готуються провести День українського мистецтва (укр.). «Yle». Процитовано 20 серпня 2022. 
  282. Серед культурно-мистецьких заходів, що відбуваються в різних польських містах протягом серпня – чимало ініціатив, які просувають українську культуру (укр.). «Culture.pl». 3 серпня 2022. Процитовано 25 серпня 2022. 
  283.   Закриття театрального сезону у форматі онлайн (Миколаївський театр ляльок) на YouTube
  284. Театр «ДраміКом» розпочинає третій «Оксамитовий сезон» і готує три прем’єри. «Gorod.dp.ua». 4 серпня 2022. Процитовано 10 серпня 2022. 
  285. Дніпровський «Драміком» розпочав третій «Оксамитовий сезон». «11 канал». 5 серпня 2022. Процитовано 10 серпня 2022. 
  286. Сергій ВИННИЧЕНКО (3 серпня 2022). Віталій Кіно про театральний банер і підсумки 24-го сезону Театру на Михайлівській. Портал «Театральна риболовля». Процитовано 5 серпня 2022. 
  287. Театр на Михайлівський відкриває ювілейний сезон (укр.). «Kyiv Daily». 5 серпня 2022. Процитовано 5 серпня 2022. 
  288. Столичний Театр на Михайлівській відкрив 25-й сезон (укр.). «Укрінформ». 9 серпня 2022. Процитовано 11 серпня 2022. 
  289. Світлана ДОВЖУК (10 серпня 2022). Одеська Музкомедія відкрила новий театральний сезон (укр.). «Новини.LIVE». Процитовано 16 серпня 2022. 
  290. Франківський драмтеатр відкриє театральний сезон проєктом «Бій за Україну» (укр.). «Укрінформ». 8 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022. 
  291. Ольга СУРОВСЬКА (12 серпня 2022). Жодних росіян, хлопці на підборах і «Бій за Україну» на Попівані. У Франківському драмтеатрі розповіли про старт 84 сезону (укр.). «Репортер». Процитовано 13 серпня 2022. 
  292. Франківський драмтеатр покаже «Бій за Україну» на горі Піп Іван у День Незалежності (укр.). «Курс». 12 серпня 2022. Процитовано 14 серпня 2022.