Тачанка — монумент у місті Ростов-на-Дону, Росія.

Пам'ятник Тачанка

47°11′02″ пн. ш. 39°44′19″ сх. д. / 47.184082000027771642° пн. ш. 39.7387220000277779° сх. д. / 47.184082000027771642; 39.7387220000277779Координати: 47°11′02″ пн. ш. 39°44′19″ сх. д. / 47.184082000027771642° пн. ш. 39.7387220000277779° сх. д. / 47.184082000027771642; 39.7387220000277779
Тип пам'ятник
Статус спадщини об'єкт культурної спадщини Росіїd
Країна  Росія
Розташування Ростов-на-Дону
Архітектор Володимир Батяй
Борис Лапко
Олександр Косолапов
Матеріал гіпс, покритий міддю
Встановлено 1977
Тачанка (пам'ятник). Карта розташування: Росія
Тачанка (пам'ятник)
Тачанка (пам'ятник) (Росія)
Мапа

CMNS: Тачанка у Вікісховищі

Пам'ятник відкритий в 1977 році, виконаний з гіпсу, всередині — порожнистий. Зверху композиція покрита листовою міддю. Розташований монумент на південному в'їзді в місто (з боку Батайська). Загальна висота споруди — 15 м.

Над пам'ятником працювала велика творча група, в яку входили скульптори — Володимир Батяй, Борис Лапко та Олександр Косолапов, архітектор — Петро Ібалаков. Керівником колективу став ростовський скульптор Анатолій Скнарін.

Історія ред.

В січні 1920 року на Лівому березі Дону, по лінії Манич-Батайськ-Азов, відбувались бої між Першою кінною армією Будьоного та відступаючими військами Добровольчої армії генерала Денікіна.

На пам'ятнику присутня пам'ятна дошка на якій написано: «1918. Посвящается легендарной 1 · Конной Армии. Памятник сооружён в год 60-летия Великой Октябрьской Социалистической Революции».

У 2009 році пам'ятник був відреставрований.[1]

Джерела ред.

  • Андрианов В. И. Памятники Дона: рассказ о памятниках и памятных местах Ростовской области / В. И. Андрианов, А. Г. Терещенко. — Ростов н/Д: 1981.
  • Волошинова Л. Донская энциклопедия: 100 уникальных мест Ростовской области // Молот. 2010. — 16 апр.
  • Каминская М. Он создает лицо столицы: [о творчестве ростовского скульптора А. Скнарина] // Наше время. — 2005. — 5 авг.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Тачанку на въезде в Ростов отреставрировали. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.