Відкрити головне меню

Taчалa (інша назва — Журавель; пол. Тaczała, (Żuraw) — шляхетський герб чеського походження.

Тачала, Журавель
POL COA Taczała.svg
Версії
POL COA Taczała II.svg
Тачала (за Сєбмахером)
Деталі
Носій Bartkowski, Benoe, Berent, Bonoe, Bubzowski, Budzowski, Daniszewski, Fischer, Gerkow, Gerkowski, Gerszewski, Gierałtowski, Gierko, Gierkowicz, Gierkowski, Gierwatowski, Hejdukiewicz, Hejdukowicz, Horwat, Horwatt, Jasud, Jedowiański, Kiełpsz, Krahn, Rezanowicz, Rożnowski, Skroński, Storch, Tabiński, Talat, Talatko, Todowiański
Ранні версії 1382 (запис)
Використання 32 сім'ї

Зміст

Опис гербаРедагувати

У перетятому на чорний колір і золото щиті сірий журавель з піднесеною лівою ногою з каменем між двома горішніми срібними шестипроменевими зірками.

Клейнод: журавель як на щиті.

Намте: чорний, підбитий золотом.

У версії, яка була зафіксована в гербовнику Сєбмахера, яку цитує Taдейш Гайль, в клейноді є дві чорно-золоті в пояс труби.

У середньовічній версії журавель тримав мотовидло в дзьобі, кольори були невідомі. Клейнод був невідомим аж до XVIII століття включно.

Станіслав Чранський, у Дошках різновидів дає замість верхнього чорного поля два кути з зірками, вказує також версію з усім золотим полем і без зірок (Тачала b).

Клейнод, вказано лише в Uzupełnieniach do księgi herbowej rodów polskich і в гербовнику Сєбмахера.

ІсторіяРедагувати

Герб відомий у середньовіччі, найстаріший запис датується 1382 роком.

Герб цей був, за словами Окольського, отримав лицар, який, немов журавель був чуйним у дозорі при світлі зірок[1].

Гербовий рідРедагувати

Taдейш Гайль перераховує 32 прізвища імей гербового роду[2]: Bartkowski, Benoe, Berent, Bonoe, Bubzowski, Budzowski, Daniszewski, Fischer, Gerkow, Gerkowski, Gerszewski, Gierałtowski, Gierko, Gierkowicz, Gierkowski, Gierwatowski, Hejdukiewicz, Hejdukowicz, Horwat, Horwatt, Jasud, Jedowiański, Kiełpsz, Krahn, Rezanowicz, Rożnowski, Skroński, Storch, Tabiński, Talat, Talatko, Todowiański.

ДжерелаРедагувати

  • Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007. ISBN 978-83-60597-10-1.
  • Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Kraków, 1584.
  • Simon Okolski. Orbis Polonus. Krakow, 1642. T.1-3.
  • Ks. Kacper Niesiecki. Herby i familie rycerskie tak w Koronie jako y w W.X.L. Lwów, 1728.
  • Gajl T. Polish Armorial Middle Ages to 20th Century. — Gdańsk: L&L, 2007. — ISBN 978-83-60597-10-1.

ПриміткиРедагувати

  1. Kasper Niesiecki, Jan Nepomucen Bobrowicz: Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J. T. 9. Lipsk: Breitkopf i Haertel, 1841, s. 2.
  2. Tadeusz Gajl: Herbarz polski od średniowiecza do XX wieku : ponad 4500 herbów szlacheckich 37 tysięcy nazwisk 55 tysięcy rodów. L&L, 2007, s. 406-539. ISBN 978-83-60597-10-1.