Відкрити головне меню
Татарська протока або протока Мамії.

Татарська протока або протока Мамії (яп. 間宮海峡, まみやかいきょう, "протока Мамії") — протока між материковою Азією і островом Сахалін. Сполучає Японське море з Охотським.

  • Довжина 633 км.
  • Ширина на півдні до 342 км, на півночі — до 40 км, в найвужчому місці — протока Невельського — 7,3 км.
  • Найменша глибина на фарватері 7,2 м.

Північна частина Т. п. носить назву Амурський лиман

Береги на півдні гористі, на півночі низовинні. Середня температура води влітку 10—12 °С; взимку протока покрита льодом (на півночі і у берегів припаєм, у відкритій південній частині — плавучими льодами).

Зміст

НазваРедагувати

Японську назву протока отримала від імені японського дослідника Мамії Ріндзо. Західна назва походить від регіону Тартарія, що у західній картографії до ХІХ століття охоплював терени євразійського степу та Сибіру, і простягався до узбережжя Тихого океану.

ІсторіяРедагувати

Історія дослідженняРедагувати

Міліція Татарської протокиРедагувати

Міліція Татарської протоки — військове формування, що створювалося білими емігрантами у 1922 році та мало прийти на допомогу Якутському повстанню, висадившись на узбережжі Охотського моря. Офіційна назва «Міліція Татарського протоки» використовувалася задля конспірації.

Проекти тунелю, мосту та дамбиРедагувати

Під час правління Сталіна розроблявся проект з'єднання материка з Сахаліном. В цьому випадку холодна Приморська течія помітно ослабла б й узбережжя Приморського краю потепліло. Порт Владивостока перестав би замерзати. Проте, проект з невідомих причин не було реалізовано. Також, за життя Сталіна було розпочато реалізацію ідеї залізничного тунелю на Сахалін.

У 1968 році почалося будівництво Порта Восточний в незамерзаючий бухті Врангеля, і проект було відкладено на невизначений термін.

Пізніше розрахунки показали, що реалізація проекту могла кепсько віддзеркалитись на кліматі північного узбережжя Охотского моря і гирлі Амура.

КліматРедагувати

Акваторія протоки розташована в мусонній області помірного кліматичного поясу[1]. Увесь рік панують помірні повітряні маси. Значні сезонні коливання температури повітря. Вологе дощове літо, прохолодна сніжна зима. Сильна циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми й туман[2].

Порти Татарської протокиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  2. (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.

ПосиланняРедагувати