Татарновицька волость
адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії
Татарновицька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії Російської імперії з центром у селі Татарновичі.
| Татарновицька волость | ||||
| Центр | Татарновичі | |||
|---|---|---|---|---|
| Ліквідовано | 7 березня 1923 | |||
| Площа | 31 632 (1885) | |||
| Населення | 9938 осіб (1885) | |||
| Густота | 28.8 осіб / км² | |||
Станом на 1885 рік складалася з 22 поселень, 12 сільських громад. Населення — 9938 осіб (5000 чоловічої статі та 4938 — жіночої), 433 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 9442 | 5837 |
| Приватної власності | 22091 | 8716 |
| Казенної власності | — | — |
| Іншої власності | 99 | 65 |
| Загалом | 31632 | 14618 |
Основні поселення волості:
- Татарновичі (пол. Tatarnowicze[2]) — колишнє власницьке село за 35 верст від повітового міста, 630 осіб, 64 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок. За 5 верст — село різночинців Ходаки із 926 мешканцями й православною церквою. За 5 верст — село залізний завод із водяним млином Рудня Кам'янка.
- Гута Генренихівка — колишнє власницьке село, 75 осіб, 10 дворових господарств, скляний завод.
- Кам'янське — колишнє власницьке село при струмкові Москва, 70 осіб, 16 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 лавки, шкіряний завод.
- Липляни — колишнє власницьке село при струмкові Москва, 343 особи, 28 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
- Межирічка — колишнє власницьке село при річці Уж, 403 особи, 36 дворових господарства, православна церква, водяний млин.
- Михайлівка — колишнє власницьке село при річці Гриначівка, 315 осіб, 32 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок.
- Обиходи — колишнє власницьке село при річці Олешня, 610 осіб, 71 дворове господарство, православна церква, каплиця, постоялий будинок, лавка.
- Плещівка — колишнє власницьке село, 96 осіб, 13 дворових господарств, католицька каплиця.
- Сарновичі — колишнє власницьке село, 550 осіб, 60 дворових господарств, постоялий будинок.
Джерела
ред.- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
ред.- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Стаття Tatarnowicze у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том XV, ч. 2 (Januszpol — Wola Justowska) з 1902 року (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |