Стецьків Тарас Степанович

український політик
(Перенаправлено з Тарас Стецьків)

Тара́с Степа́нович Сте́цьків (нар. 7 червня 1964, Львів, Українська РСР) — український політик. Народний депутат України 1-4 та 6 скликань.

Тарас Степанович Стецьків
Тарас Стецьків на мітингу 2007 року
Народився 7 червня 1964(1964-06-07) (59 років)
Львів, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Київ, Україна
Діяльність політик
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Членство Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада народний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4] і народний депутат України[5]
Партія безпартійний
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден святого Юрія Переможця УПЦ КП[6]
Україна Народний депутат України
1-го скликання
Народний Рух України (Народна Рада) 15 травня 1990 10 травня 1994
2-го скликання
ПДВУ 11 травня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
НДП 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
Реформи і порядок (НУ) 14 травня 2002 25 травня 2006
6-го скликання
безпартійний (НУНС) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

Біографія Редагувати

Народився 07 червня 1964 року у місті Львові. Українець.

Родина Редагувати

  • Батько — Степан Григорович, 1932 року ювелір Львівської ВО «Ювелірпром».
  • Мати — Катерина Степанівна, 1938 року — модельєр ВО «Ювелірпром».
  • Дружина — Галина Степанівна, 1962 року — вчителька.
  • Має — двоє дітей.

Освіта Редагувати

Освіта вища, закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка в 1986 році, історик.

Кар`єра Редагувати

Входив до Народної Ради, фракції «Нова Україна».

Член Комісії з питань законодавства і законності.

Народний депутат України 2-го скликання з 11 травня 1994 року до 12 травня 1998 року, Городоцький виборчій округ № 273, Львівська область, висунутий трудовим колективом. На час виборів — народний депутат України.

Член Комісії з питань законодавства і законності, член ПДВУ.

Член групи «Конституційний центр» (до цього — групи «Реформи»).

Член Комітету з питань правової політики та судово-правової політики.

Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (липень 1997 року по січень 1999 року).

У лютому 1996 року по травень 1999 року - член політвиконкому і Політради, заступник голови з питань ідеологічної роботи та голова Львівської обласної організації Народно-демократичної партії (НДП).

З травня 1999 року — член правління партії «Реформи і порядок» (ПРП), голова Львівської обласної організації з червня 1999 року.

Був членом спеціальної ради Громадської ініціативи «Форум національного порятунку» з лютого 2001 року.

Член президії Громадського комітету опору «За правду» з березня 2001 року.

Народний депутат України 3-го скликання з 12 травня 1998 року до 14 травня 2002 року від НДП, № 10 в списку. На час виборів — народний депутат України, Член НДП. Паралельно балотувався по виборчому округу № 120 Львівської області.

Член фракції НДП травень 1998 року по червень 1999 року.

Член фракції ПРП «Реформи-Конгрес» з червня 1999 року.

Член Комітету з питань правової реформи з липня 1998 року.

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 року до 25 травня 2006 року, виборчий округ № 118, Львівська область, висунутий виборчим Блоком Віктора Ющенка «Наша Україна». На час виборів — народний депутат України, Член ПРП.

Член фракції «Наша Україна» травень 2002 року по вересень 2005 року, фракції політичної партії «Реформи і порядок» з вересня 2005 року.

Член Комітету з питань бюджету з червня 2002 року.

Під час Помаранчевої революції один з «польових командирів» Майдану.

З 25 лютого до 8 вересня 2005 року — Президент Національної телекомпанії України[9][10].

На парламентських виборах 2006 року балотувався за списками Громадянського блоку «Пора—ПРП», однак до Верховної Ради не потрапив — блок не подолав 3 % бар'єр.

Вересень 2006 року по серпень 2007 року — радник Президента України[11][12].

16 листопада 2006 року — виключений з ПРП у зв'язку з тим, що своїми діями завдавав шкоди авторитету партії.

У січні 2007 року разом з Юрієм Луценком організував громадський рух «Народна Самооборона».

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 року до 12 грудня 2012 року від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», № 29 в списку. На час виборів - тимчасово не працював, безпартійний.

Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», заступник голови з листопада 2007 року.

Член Комітету з питань паливно - енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації з грудня 2007 року.

На виборах до Верховної Ради 2014 року проходив по виборчому списку (№ 7) партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка[13].

Володіє англійською, польською мовами.

Захоплюється футболом і літературою.

Політичні погляди Редагувати

Нагороди, державні ранги Редагувати

Примітки Редагувати

  1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  6. а б Святійший Патріарх Філарет нагородив політичних діячів України[недоступне посилання]
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1992 року № 672 «Про призначення Стецьківа Т.С. радником Прем'єр-міністра України».
  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 1993 року № 722 «Про звільнення Стецьківа Т.С. з посади радника Прем'єр-міністра України».
  9. Указ Президента України від 25 лютого 2005 року № 333/2005 «Про призначення Т. Стецьківа президентом Національної телекомпанії України»
  10. Указ Президента України від 8 вересня 2005 року № 1236/2005 «Про звільнення Т. Стецьківа з посади президента Національної телекомпанії України»
  11. Указ Президента України від 21 вересня 2006 року № 775/2006 «Про призначення Т. Стецьківа Радником Президента України»
  12. Указ Президента України від 6 серпня 2007 року № 686/2007 «Про звільнення Т. Стецьківа з посади Радника Президента України»
  13. Молодая кровь и спонсоры. 15 проходных кандидатов Гриценко (рос.)
  14. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»

Посилання Редагувати

Попередник: 8-й президент НТКУ
25 лютого 2005 —
8 вересня 2005
Наступник:
Савенко Олександр Миколайович Докаленко Віталій Вікторович