Стецьків Тарас Степанович

(Перенаправлено з Тарас Стецьків)

Тара́с Степа́нович Сте́цьків (нар. 7 червня 1964, Львів, Українська РСР) — український політик. Народний депутат України 1-4 та 6 скликань.

Тарас Степанович Стецьків
Taras Stetskiv.jpg
Тарас Стецьків на мітингу 2007 року
Народився 7 червня 1964(1964-06-07) (57 років)
Львів, УРСР
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Місце проживання м. Київ, Україна
Діяльність політик
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Членство Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3], Народний депутат України[4] і Народний депутат України[5]
Партія безпартійний
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден святого Юрія Переможця УПЦ КП[6]
Україна Народний депутат України
1-го скликання
Народний Рух України (Народна Рада) 15 травня 1990 10 травня 1994
2-го скликання
ПДВУ 11 травня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
НДП 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
Реформи і порядок (НУ) 14 травня 2002 25 травня 2006
6-го скликання
безпартійний (НУНС) 23 листопада 2007 12 грудня 2012

БіографіяРедагувати

Українець. Батько Степан Григорович (1932) — ювелір Львівської ВО «Ювелірпром». Мати Катерина Степанівна (1938) — модельєр ВО «Ювелірпром». Дружина Галина Степанівна (1962) — вчителька. Є двоє дітей.

Освіта вища, закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка (1986), історик.

З 1986 — учитель школи-інтернату у Львові, з 1987 — викладач медичного училища у Львові. Потім — молодший науковий працівник Львівського музею українського мистецтва.

У 19871989 — секретар і член Ради «Товариства Лева» у Львові, у 19891990 — член президії Львівської крайової ради Руху, член Великої ради Руху.

З 1991 — член президії ПДВУ.

З грудня 1992 до вересня 1993 — радник Прем'єр-міністра України[7][8].

Народний депутат України 1-го скликання з 15 травня 1990 до 10 травня 1994, Мостиський виборчій округ № 275, Львівська область, висунутий трудовим колективом. 1-й тур, 10 претендентів, 61,98 % голосів. Входив до Народної Ради, фракції «Нова Україна». Член Комісії з питань законодавства і законності.

Народний депутат України 2-го скликання з 11 травня 1994 до 12 травня 1998, Городоцький виборчій округ № 273, Львівська область, висунутий трудовим колективом. На час виборів: народний депутат України, член Комісії з питань законодавства і законності, член ПДВУ. Член групи «Конституційний центр» (до цього — групи «Реформи»). Член Комітету з питань правової політики і судово-правової політики.

Член Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи (липень 1997 — січень 1999).

У лютому 1996 — травні 1999 — член політвиконкому і Політради, заступник голови з питань ідеологічної роботи та голова Львівської обласної організації Народно-демократичної партії (НДП).

З травня 1999 — член правління партії «Реформи і порядок» (ПРП), голова Львівської обласної організації з червня 1999.

Був членом спеціальної ради Громадської ініціативи «Форум національного порятунку» (з лютого 2001), членом президії Громадського комітету опору «За правду» (з березня 2001).

Народний депутат України 3-го скликання з 12 травня 1998 до 14 травня 2002 від НДП, № 10 в списку. На час виборів: народний депутат України, член НДП. Паралельно балотувався по виборчому округу № 120 Львівської області. Член фракції НДП (травень 1998 — червень 1999), член фракції ПРП «Реформи-Конгрес» (з червня 1999). Член Комітету з питань правової реформи (з липня 1998).

Народний депутат України 4-го скликання з 14 травня 2002 до 25 травня 2006, виборчий округ № 118, Львівська область, висунутий виборчим Блоком Віктора Ющенка «Наша Україна». На час виборів: народний депутат України, член ПРП. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — вересень 2005), фракції політичної партії «Реформи і порядок» (з вересня 2005). Член Комітету з питань бюджету (з червня 2002).

Під час Помаранчевої революції один з «польових командирів» Майдану.

З 25 лютого до 8 вересня 2005 — Президент Національної телекомпанії України[9][10].

На парламентських виборах 2006 року балотувався за списками Громадянського блоку «Пора—ПРП», однак до Верховної Ради не потрапив — блок не подолав 3 % бар'єр.

Вересень 2006 — серпень 2007 — радник Президента України[11][12].

16 листопада 2006 — виключений з ПРП у зв'язку з тим, що своїми діями завдавав шкоди авторитету партії.

У січні 2007 року разом з Юрієм Луценко організував громадський рух «Народна Самооборона».

Народний депутат України 6-го скликання з 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», № 29 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна Самооборона», заступник голови (з листопада 2007). Член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, член Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації (з грудня 2007).

На виборах до Верховної Ради 2014 року проходив по виборчому списку (№ 7) партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка[13].

Володіє англійською, польською мовами. Захоплюється футболом і літературою.

Політичні поглядиРедагувати

Нагороди, державні рангиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/spisok1.htm
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=2
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
  4. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
  5. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  6. а б Святійший Патріарх Філарет нагородив політичних діячів України
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 грудня 1992 року № 672 «Про призначення Стецьківа Т.С. радником Прем'єр-міністра України».
  8. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 1993 року № 722 «Про звільнення Стецьківа Т.С. з посади радника Прем'єр-міністра України».
  9. Указ Президента України від 25 лютого 2005 року № 333/2005 «Про призначення Т. Стецьківа президентом Національної телекомпанії України»
  10. Указ Президента України від 8 вересня 2005 року № 1236/2005 «Про звільнення Т. Стецьківа з посади президента Національної телекомпанії України»
  11. Указ Президента України від 21 вересня 2006 року № 775/2006 «Про призначення Т. Стецьківа Радником Президента України»
  12. Указ Президента України від 6 серпня 2007 року № 686/2007 «Про звільнення Т. Стецьківа з посади Радника Президента України»
  13. Молодая кровь и спонсоры. 15 проходных кандидатов Гриценко (рос.)
  14. Указ Президента України від 23 серпня 2005 року № 1193/2005 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди 14-ї річниці незалежності України»

ПосиланняРедагувати

Попередник: 8-й президент НТКУ
25 лютого 2005 —
8 вересня 2005
Наступник:
Савенко Олександр Миколайович Докаленко Віталій Вікторович