Тарасенко Микола Іванович
Микола Іванович Тарасенко (нар. 1947, с. Зелений Гай, Антрацитівський район, Луганська область) — український археолог, діяч проросійських збройних угруповань на Луганщині під час війни на сході України. Відомий археологічними розкопками на Луганщині та в Латинський Америці, а також заснуванням релігійного осередку та відлюдним способом життя.
| Тарасенко Микола Іванович | |
|---|---|
 Микола Тарасенко в буддійському одязі під час зустрічі з Дзюнсеєм Терасавою (2003) | |
| Країна |
 Україна |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Учасник | Війна на сході України |
Біографія ред.
Микола Тарасенко народився в родині комуністичного партійного діяча. Навчався у семирічній школі. Надалі 2 роки вчився в Краснодонського училища механізації сільського господарства. Працював трактористом у Казахстані. У 1966-1968 роках був призваний до Радянської армії, служив у повітряно-десантних військах. Отримавши травму хребта, на певний час втратив працездатність, але відновився за допомогою фізичних вправ.[1] У 1974 році поступив на історичний факультет Ворошиловградського педагогічного інституту, який закінчив 1979 року.[2]
Наукова діяльність ред.
Як археолог займався вивченням епохи кам'яної та бронзової доби, доколумбових культур Центральної Америки.
З 1974 вів археологічні розкопки поблизу хутора Рогалик[ru], де знаходиться серія пам'яток пізнього палеоліту в рамках арехологічної експедиції Ворошиловградського педінституту. У 1977 році, ще навчаючись в університеті, Тарасенко вперше виявив низку «розщеплених кварцитів», палеолітичних знарядь неподалік села Олександрівка, в долині річки Деркул. Пізніше разом з Костянтином Красильниковим відкрив ще два археологічні пункти поблизу сіл Розквіт і Верхньобогданівка. Продовжуючи дослідження стоянок Рогалика, відкрив ще декілька важливих пам'яток. У 1978 році Тарасенко знайшов вигравійоване на шматку сланця зображення жінки на локації Рогалик XI.[3]
У 1977 році учні школи села Ями виявили стоянку первісної людини. Того ж року її дослідили Тарасенко та Красильников, описавши пізньопалеолітичну стоянку «Ями».[3]
У 1982 році досліджував палеолітичне поселення в департаменті Нуева-Сеговія в Нікарагуа під час громадянської війни.
Проводив розкопки в Херсонесі, Вірменії, Ізраїлі, Камбоджі, Аргентині. Виявив давній храм Сонця на горі Уріторко[en] в Аргентині.
Релігійна діяльність ред.
З 1991 року жив відлюдником у власній землянці на горі поблизу села Кам'янка в Лутугинському району Луганської області, де за його ініціативою було розпочато спорудження храму. Спочатку будував «храм усіх релігій»[4], поблизу встановлено католицьку каплицю, буддійську ступу, храм вогнепоклонників.[5]. Через це протоїрей Олександр Авдюгін з міста Ровеньки назвав його язичником.[1] Надалі змінив свої наміри та оголосив церкву, що будується Храмом усіх святих, крім того заклав фундамент для церкви Донської богоматері та храм Михайла Архистратига.[6]
Діяльність в ОРЛО ред.
З початку заворушень 2014 року приєднався до сепаратистського руху «Луганської народної республіки». Брав участь у штурмі будівлі СБУ Луганська 6 квітня 2014 р. В інтерв'ю стверджував, нібито власноруч «збив три українські літаки»[7].
Був призначений проросійськими силами на посаду отамана Паліївського хутора, заступника Отамана Війська Донського Миколи Козіцина у релігійних справах в Україні та начальника служби безпеки Козачої Національної Гвардії в Україні. З 2015 також очолює Палієвську народну дружину при «МВС ЛНР», голова Ради старійшин Війська Донського.
Після початку російсько-української війни припинив будівництво храму. В очах терористів «ЛНР» є філософом і пророком. Пророкує перетворення війни на третю світову.[8]
Родина ред.
Був одружений з Венерою Тарквеладзе, племінницею Едуарда Шеварнадзе. Невдовзі подружжя розійшлося.[1]
У 1990-х одружився вдруге з Наталією. Мають двох дітей.[1]
Наукові праці ред.
- Красильников К.И., Тарасенко Н.И. Отчет о спасательных работах новой позднепалеолитической стоянки у с. Рогалик. Луганск, 1975 // НА ИА НАН Украины. 1975/45.
- Тарасенко Н.И., Красильников К.И. Новое палеолитическое местонахождение в Ворошиловградской области // АО 1977 года. М., 1978. С. 389.
- Телегин Д.Я., Тарасенко Н.И. Мезолитическая стоянка у хутора Рогалик (Ворошиловградская область) // Изыскания по мезолиту и неолиту СССР. Л., 1983. С. 35-39.
- Горелик А.Ф., Выборный В.Ю., Манько В.А., Тарасенко Н.И. Работы Рогаликского палеолитического отряда в 1989 году // Проблемы исследования памятников археологии Северского Донца. Луганск, 1990. С. 40-41
- Горелик А.Ф., Тарасенко Н.И. Женское изображение на ретушере из палеолитического местонахождения Рогалик VIIIa на Северском Донце // Древние культуры Подонцовья. Вып. 1. Луганск, 1993. С. 28-34.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Дмитрий Серебренников. Мекка в луганской степи. Газета "2000", 29 Сентября 2006. Архів оригіналу за 28 липня 2018. Процитовано 27 липня 2018.
- ↑ Юрий Ткаченко.Отшельник Донецкого кряжа. «Комсомольская правда в Украине» (1 июня 2007)(рос.)
- ↑ а б Шестаков И.А. История и библиография археологических исследований палеолита Луганщины. [Архівовано 2018-06-12 у Wayback Machine.]// Матеріали та дослідження з археології Східної України. - № 10. - Луганськ, 2009. - С. 4-31.(рос.)
- ↑ Релігійна панорама, №7 (59), с. 10
- ↑ Николай Скрипник. «когда я был в америке, мне приснился сон, будто вижу в небе родные курганы, утесы, долины и звучит голос свыше: «николай! Езжай домой и построй на этом месте храм… » Факты и комментарии, 6 марта 2009{ref-ru}}
- ↑ Ганна Гречаник. Шлях на гору. День, №124, 19 липня, 2012
- ↑ https://life.ru/t/новости/156362
- ↑ Damon Tabor. Putin’s Angels: Inside Russia’s Most Infamous Motorcycle Club. Rolling Stone, October 8, 2015(англ.)
Джерела ред.
- Шестаков И.А. История и библиография археологических исследований палеолита Луганщины.// Матеріали та дослідження з археології Східної України. - № 10. - Луганськ, 2009. - С. 4-31.(рос.)