Тарасенко Георгій Олександрович
Гео́ргій Олекса́ндрович Тара́сенко (6 грудня 1996, Харків — 25 березня 2022, під Харковом) — український активіст, лідер і командир добровольчого підрозділу «Фрайкор», учасник російсько-української війни, Герой України (17 квітня 2022, посмертно), що загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року.
| Георгій Тарасенко Тарасенко Георгій Олександрович | ||
|---|---|---|
 Молодший лейтенант | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 6 грудня 1996 м. Харків | |
| Смерть | 25 березня 2022 (25 років) поблизу м. Харкова (загинув під час російського вторгнення в Україну 2022 року) | |
| Поховання | Холодний Яр | |
| Національність | українець | |
| Псевдо | «Школьнік», «Тарас», «Жора» | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014—2022 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Формування | добровольчий підрозділ «Фрайкор» | |
| Війни / битви | Російсько-українська війна / бої за Харків | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Перший доброволець, удостоєний найвищого звання України з початку російського вторгнення в Україну 2022 року[1].
Життєпис
ред.
Народився 1996 році в місті Харкові. З 2003 по 2014 роки навчався у Харківській загальноосвітній школі I—III ступенів № 5. Також протягом восьми років відвідував секцію плавання у Спортивній дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву «Спартак». Георгій Тарасенко посідав призові місця на обласних змаганнях, згодом тренувався та брав участь у змаганнях зі Street workout — масовий рух, заснований на заняттях фізкультурою із застосуванням тренувального обладнання (турніків, брусів) на свіжому повітрі[1].
Брав активну участь в Революції Гідності, протистояв поширенню «російської весни» у Харкові. З початком бойових дій на сході України весною 2014 року пішов на фронт, воював на Донеччині[2].
Протягом 2014—2019 рр. навчався у Харківському національному аграрному університеті імені В. Докучаєва, здобувши диплом магістра за спеціальністю «Агрономія». Одночасно навчався на військовій кафедрі, де одержав військове звання молодшого лейтенанта запасу[1].
У травні 2017 року створив і очолив Добровольчий підрозділ «Фрайкор» і однойменну військово-патріотичну організацію (2018)[3]. До цього був членом праворадикального «Національного корпусу»[4].
Під його командуванням бійці здійснили сім бойових ротацій на Донбасі загальним терміном 22 місяці, підсилюючи підрозділи Збройних Сил у Маріупольському напрямку, а також у прилеглих селищах під Донецьким аеропортом. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну Георгій Тарасенко разом зі співслужбовцями добровольчого підрозділу «Фрайкор» стали на захист Харкова[5]. 12 березня за його керівництва та за безпосередньої участі було виявлено та знешкоджено групу осіб, які планували підриви військових та цивільних об'єктів у Харкові. Крім того, спільно з представниками територіальної оборони та підрозділів ЗС України, Георгій Тарасенко та його бійці брали безпосередню участь у ліквідації колони військової техніки окупаційних військ, які намагалися здійснити прорив до Харкова з боку Лісопарку[1].
Загинув 25 березня 2022 року на Харківщині[6]. Збройні Сили України пішли у контрнаступ під Харковом. Воїни 92-ї окремої механізованої бригади, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, спецпідрозділу KRAKEN, «Фрайкора», батальйону поліції «Слобожанщина» звільнили від російських військ села Мала Рогань та Вільхівка на Ізюмському напрямку[7][8].
Похований, відповідно до його заповіту, на Черкащині 30 березня 2022 року, в урочищі Холодний Яр на плато біля Мотронинського монастиря[9], де раніше був старовинний козацький цвинтар. Чин відспівування Георгія Тарасенка відбувся у старовинному храмі Святого Пророка Іллі, що в селі Суботів, стіни якої пам'ятають ще панахиду за Богданом Хмельницьким[1].
Нагороди
ред.- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (17 квітня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[10].
Вшанування пам'яті
ред.13 червня 2023 року у місті Харків вулицю Плеханівська перейменували на вулицю Георгія Тарасенка[11]. У селі Мала Рогань Харківської області вулицю Лермонтова перейменували на вулицю Георгія Тарасенка.[12]
Харківський блекметал-гурт Khors присвятив Тарасенкові пісню та лірик-відео «Непохитності суть (Навічно 25)»/«Perseverance Is the Essence (Forever 25)».[13]
- Книги
- «Побратима мого зачепила куля вражая» / Упорядн. Р. Коваль. — Київ: Видавництво Марка Мельника, 2023.[14]
Примітки
ред.- ↑ а б в г д Коваленко, Сергій (8 травня 2022). Доброволець Георгій Тарасенко: «Ворога обов’язково буде знищено й вигнано з українських земель…». Арміяінформ (ua) . Процитовано 11 травня 2022.
- ↑ Микитюк, Вікторія (27 лютого 2022). «Він завжди йшов першим»: у бою загинув командир Добровольчого підрозділу «Фрайкор». Факти (укр.). Процитовано 27 лютого 2022.
- ↑ Тарасенко Георгій Олександрович — каталог власників та директорів компаній[недоступне посилання]
- ↑ Уманська, Мар'я (18 вересня 2019). «Фрайкор» – хто вони такі й разом із ким виступають проти ЛГБТ-спільноти. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 27 лютого 2022.
- ↑ Медведева, Наталія (27 лютого 2022). У бою під Харковом загинув командир "Фрайкору" Георгій Тарасенко. Ліга.Новини (укр.). Процитовано 27 лютого 2022.
- ↑ Суспільне (26 лютого 2022). "Він йшов першим": у боях за Харківщину загинув лідер "Фрайкору" Георгій Тарасенко. Суспільне.Новини (укр.). Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ Суспільне (18 березня 2022). Лідеру "Фрайкору" Тарасенку, який загинув у боях за Харківщину, присвоїли звання Герой України. Суспільне.Новини (укр.). Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ Сировой, Марк (26 лютого 2022). ЗСУ пішли у контрнаступ під Харковом: звільнили кілька населених пунктів – ОВА. Ліга.Новини (укр.). Процитовано 27 лютого 2022.
- ↑ Захисник України Георгій Тарасенко заповів поховати себе в Холодному Яру. Прочерк. 31 березня 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 17 квітня 2022 року № 253/2022 « Про присвоєння Г. Тарасенку звання Герой України »
- ↑ У Харкові з'явились вулиці на честь Дмитра Коцюбайла, Георгія Тарасенка, Олега Громадського і сквер Влади Черних. 13 червня 2023. Процитовано 13 червня 2023.
- ↑ У Малій Рогані з'явилися вулиці Георгія Тарасенка та Дмитра "Да Вінчі" Коцюбайла
- ↑ KHORS ВИПУСТИЛИ ПЕРШИЙ СИНГЛ ЗА ЧОТИРИ РОКИ
- ↑ «Побратима мого зачепила куля вражая»: у Києві презентували видання про полеглих героїв
Джерела
ред.- Сергій Коваленко, Доброволець Георгій Тарасенко: «Ворога обов'язково буде знищено й вигнано з українських земель…» // АрміяInform. — 2022. — 8 травня.