Відкрити головне меню

Таран Павло Андрійович

Павло́ Андрі́йович Тара́н (18 жовтня 1916(19161018) — 14 вересня 2005) — радянський військовий льотчик авіації далекої дії, учасник Другої світової війни. Генерал-лейтенант авіації (1967). Двічі Герой Радянського Союзу (1942, 1944).

Павло Андрійович Таран
Таран-Павло-Андрійович.gif
Народження 18 жовтня 1916(1916-10-18)
Шолохове, Нікопольська волость, Катеринославська губернія, Російська імперія
Смерть 14 вересня 2005(2005-09-14) (88 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Авіація далекої дії
Освіта Військова академія Генерального штабу (Росія) (1958)
Роки служби 19371970
Партія ВКП(б)
Звання CCCP air-force Rank general-lejtnant infobox.svg Генерал-лейтенант авіації
Війни / битви Польський похід РСЧА
Радянсько-фінська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Жовтневої Революції Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Олександра Невського Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Таран Павло Андрійович у Вікісховищі?

БіографіяРедагувати

Народився 18 жовтня 1916(19161018) року в селі Шолохове (нині — Нікопольський район Дніпропетровської області) в селянській родині. Українець. Член ВКП(б) з 1942 року.

Після закінчення 7 класів школи працював електриком на Нікопольському металургійному заводі.

У лавах РСЧА з 1937 року. У 1938 році закінчив Качинську військову авіаційну школу льотчиків. Брав участь у радянському вторгненні до Польщі й радянсько-фінській війні.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Старший лейтенант П. А. Таран зустрів початок війни на посаді командира авіаційної ланки 81-го далекобомбардувального авіаційного полку 50-ї далекобомбардувальної авіаційної дивізії. Невдовзі призначений командиром ескадрильї 5-го гвардійського авіаційного полку 50-ї авіаційної дивізії 6-го авіаційного корпусу авіації далекої дії. До квітня 1944 року майор П. А. Таран — інспектор-льотчик з техніки пілотування 6-го авіаційного корпусу АДД, згодом — командир 240-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку.

Всього за роки війни гвардії підполковник П. А. Таран здійснив 386 бойових вильотів.

У повоєнні роки продовжив військову службу у ВПС СРСР. У 1958 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1960 року — співробітник центрального апарату міністерства оборони СРСР. Обіймав посаду начальника управління ППО і авіації Головного оперативного управління Генерального штабу ЗС СРСР. З 1970 року — у запасі, згодом — у відставці. Працював консультантом у ОКБ імені А. М. Туполєва.

Мешкав у Москві. Помер 14 вересня 2005 року. Похований на Троєкурівському цвинтарі.

НагородиРедагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 червня 1942 року за відзнаку при виконанні бойових завдань командування та виявлені при цьому героїзм і мужність Тарану Павлу Андрійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 597).

Указом Президії верховної Ради від 13 березня 1944 року за вміле командування ескадрильєю, успішні бомбові удари по об'єктах супротивника на Таманському півострові, у Криму і Донбасі, виявлені при цьому ініціативу і героїзм Таран Павло Андрійович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 18/II).

Також нагороджений орденом Жовтневої Революції (1978), двома орденами Червоного Прапора (1941, 1955), орденами Трудового Червоного Прапора (1973), Олександра Невського (1945), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (1943, 1985), двома орденами Червоної Зірки (1941, 1953), медалями та іноземними нагородами.

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати