Тан (титул)

дворянський титул в Середньовічній Шотландії та Саксонській Англії

Тан (англ. thane) — Історичний дворянський титул в Середньовічній Шотландії: лицар, феодал, глава клану, шотландський лорд. Також тен (англ. thegn) в Скандинавії і англо-саксонської Англії[1].

Словом тан користувалися в Шотландії аж до XV століття для позначення феодала, спадкоємця корони. У Шекспіра, наприклад, Макбет говорить про себе: «Гламіський і ковдорський тан! А далі вінець!» (Макбет, I. iii).

Також слово тан часто використовується в фентезі як титул глави клану, князя чи короля гномів (гномів).

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. Термінологічний словник-довідник з дисципліни "Історія держави і права зарубіжних країн": навч. посіб.. Мелітополь: Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького. 2014. с. 240–241. ISBN 978-617-7055-47-0.