Танасейчук Олександр Васильович

Олександр Васильович Танасейчук
Народження	26 вересня 1923; Березівка, Одеська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть	2 березня 1996 (72 роки); Виноградне, Молдова
Країна	СРСР; Молдова
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1944–1947
Партія	КПРС
Звання	Сержант
Формування	89-а гвардійська стрілецька дивізія
Війни / битви	німецько-радянська війна
	Медаль «За взяття Берліна»

Олександр Васильович Танасейчук, в Указі ПВР СРСР — Танасійчук (нар. 26 вересня 1923(19230926) — пом. 2 березня 1996) — радянський військовик часів Другої світової війни, командир відділення 8-ї стрілецької роти 3-го стрілецького батальйону 270-го гвардійського стрілецького полку 89-ї гвардійської стрілецької дивізії, гвардії сержант. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис ред.

Народився 26 вересня 1923 року в селі Березівці, нині Балтського району Одеської області, в селянській родині. Українець. Здобув початкову освіту, працював у колгоспі.

З початком німецько-радянської війни перебував на тимчасово окупованій румунськими військами території. До лав РСЧА призваний 4 квітня 1944 року Балтським РВК. Воював на 3-у Українському і 1-у Білоруському фронтах стрільцем, навідником і командиром ручного кулемету, командиром стрілецького відділення. Брав участь у визволенні Південної України і Молдови.

Особливо командир відділення стрілецької роти гвардії молодший сержант О. В. Танасейчук відзначився у вуличних боях за Берлін (Німеччина). 25 квітня 1945 року, виконуючи наказ командира роти, гвардії молодший сержант Танасейчук першим, на чолі свого відділення, увірвався в перетворений фашистами в укріплену вогневу точку будинок на розі вулиці, поблизу Кюстринської площі. Вогнем з автомату і зв'язкою гранат знищив 3 кулемети і 8 солдатів супротивника, ще 5 — полонив. Своїми діями сприяв вдалому виконанню частиною бойового завдання і захопленню кварталу міста.^[1]

У 1947 році демобілізувався. Працював завідувачем господарства радгоспу імені Горького. Член КПРС з 1952 року. Мешкав у селі Виноградному Григоріопольського району Молдови, де й помер 2 березня 1996 року.

Нагороди ред.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 травня 1945 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм», гвардії молодшому сержантові Танасейчуку Олександру Васильовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6816).

Також був нагороджений орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), медалями «За відвагу» (04.02.1945), «За бойові заслуги» (01.09.1944) та іншими.

Література ред.

«Подвиг во имя жизни: Очерки о Героях Советского Союза, уроженцах Одесской области». / Сост.: Абрамов А. Ф., Бульба А. И. — Одеса: Маяк, 1984, стор. 262–264.

Примітки ред.

↑ «Подвиг народа»: Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2015.

[1] «Подвиг народа»: Представлення на присвоєння звання Героя Радянського Союзу. (рос.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 3 жовтня 2015.

[1]