Тампонажний розчин (рос. раствор тампонажный; англ. disperse grouting, cement plug, backfill mud, нім. Abdichtungsspülung f) –

Загальний опис ред.

Про придатність тампонажного розчину для цементування конкретного інтервалу свердловини судять за сукупністю його характеристик: густині, прокачуваності, термінам загустіння і схоплювання (час очікування затвердіння цементного розчину — ОЗЦ), седиментаційною стійкістю, реологічних властивостях (зокрема, розтічністю[1] і текучістю), водовіддачею, проникністю і властивостям каменю з нього, міцності каменю, характеру і рівномірності об'ємних змін при твердінні, корозійною, температурною і морозостійкістю каменю, здатністю створювати практично непроникний зв'язок з обсадною колоною і навколишніми гірськими породами.

В Україні створено новий конкурентоздатний клас тампонажних композицій (обважнені безусадкові тампонажні матеріали) із використанням як компонентів золи виносу ТЕС, обважнювача і суперпластифікатора[2].

Тампонажний камінь ред.

Затверділий тампонажний розчин, що утворюється в заколонному просторі свердловини при її кріпленні.

Див. також ред.

Література ред.

Примітки ред.

  1. ДСТУ Б В.2.7-86-99 Цементи тампонажні. Методи випробувань. — Київ, 1999. — 22 с. Згідно із стандартом розтічність тампонажних розчинів повинна бути у межах 0,18 — 0,22 м на крузі розпливу.
  2. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГІДРАТАЦІЇ ОБВАЖНЕНИХ ТЕРМОСТІЙКИХ ТАМПОНАЖНИХ МАТЕРІАЛІВ / Physico-Chemical Peculiarities of Weighted Thermostable Plugging Materials Hydration // Віталій Орловський, Мирослав Мальований, Володимир Білецький, Микола Сокур / Chemistry & Chemical Technology, 2021 Vol. 15, No. 4, pp. 599—607.