Тальятеле (італ. tagliatelle), також помилково тагліателе — різновид локшини, класична італійська паста з регіону Емілія-Романья. Тальятеле - це довгі пласкі стрічки завширшки у 0,65—1 см, за формою схожі на фетуччіне. Зазвичай тальятеле подають з різними видами соусів, найчастіший варіант сервірування — з м'ясним соусом болоньєзе (італ. tagliatelle alla bolognese). Один з різновидів тальятеле — піцокері.

Гніздо тальятеле

ІсторіяРедагувати

За легендою, тальятеле було винайдено в 1487 році, в епоху Відродження. Придворного кухаря Зафірана надихнула зачіска Лукреції Борджіа в день її весілля з Альфонсо I д'Есте. Страву було названоTagliolini di pasta e sugo, alla maniera di Zafiran (тальоліні з тіста з соусом за рецептом Зафірана), і було подано на срібних тарелях.[1] З часом тальятеле стала популярною й серед бідніших верств населення.

ЗастосуванняРедагувати

Оскільки тальятеле зазвичай готують самотужки із свіжих інгредієнтів, консистенція локшини виходить шорсткою і шпаристою, що робить цей вид пасти особливо придатним для подавання із густими соусами, або з соусами із яловичини, телятини, свинини, а іноді — кролятини. Окрім них існують також дієтичніші варіанти соусів, наприклад,briciole e noci (з хлібними крихтами і горіхами), uovo e formaggio (з яйцями і сиром, різновид карбонара) або просто pomodoro e basilico (з томатами і базиліком).

ПриміткиРедагувати

  1. Minarelli, Maria Luisa (1993). A tavola con la storia. Sansoni. ISBN 978-8838315015. 

БібліографіяРедагувати

  • Barbara Bertuzzi, Il manuale di cucina bolognese, Pendragon (2006)