Тальнівська волость

Тальнівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з центром у містечку Тальне.

Тальнівська волость
Центр Тальне
Площа 17 796 (1886)
Населення 13 684 осіб (1886)
Густота 70.4 осіб / км²
Наступники Тальнівський район

Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 7 сільських громад. Населення — 13684 особи (6720 чоловічої статі та 6964 — жіночої), 1203 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 7736 6591
Приватної власності 9603 6139
Іншої власності 457 412
Загалом 17796 13142

Основні поселення волості:

  • Тальне — колишнє власницьке містечко при річці Угорський Тікич за 47 версти від повітового міста, 1876 осіб, 324 двори, православна церква, каплиця, 2 синагоги, 2 єврейських молитовних будинки, школа, лікарня, аптека, 14 постоялих дворів, 4 рейнських погреби, 19 постоялих будинків, 49 лавок, базари по неділях, 8 кузень, кісткопальний завод.
  • Глибочок — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 1145 осіб, 163 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
  • Кобринова Гребля — колишнє власницьке село, 865 осіб, 144 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 3 вітряних млини.
  • Корсунка (Довгенське) — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 1322 особи, 205 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
  • Криві Коліна — колишнє власницьке село при річці Угорський Тікич, 796 осіб, 108 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і вітряний млини.
  • Майданецьке — колишнє власницьке село, 1597 осіб, 197 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, водяний і вітряний млини, винокурний завод.
  • Соколівочка (Мала Соколівка) — колишнє власницьке село, 505 осіб, 62 двори, каплиця, школа, постоялий будинок, вітряний млин.

Старшинами волості були:

  • 1909 року — Степан Трофимович Сенько[2];
  • 19101912 роках — Данило Іванович Забара[3],[4];
  • 19131915 роках — Зиновій Захарович Войченко[5],[6].

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.