Тайфунник Кука
| Тайфунник Кука | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterodroma cookii (G.R. Gray, 1843) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Procellaria cookii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник Кука[2] (Pterodroma cookii) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[3]. Мешкає в Тихому океані. Вид названий на честь англійського першовідкривача і дослідника Джеймса Кука[4].
Опис ред.
.jpg)
Тайфунник Кука — невеликий морський птах, середня довжина якого становить 25-34 см, розмах крил 66-82 см, вага 112-302 г. Лоб білий, поцяткований темним лускоподібним візерунком, верхня частина голови і обличчя навколо очей сірі, над очима світлі "брови". Верхня частина тіла блідо-сірі, хвіст і крила більш темні, на крилах зверху є темний М-подібний візерунок. Нижня частина тіла біла. Нижня сторона крил біла з темними краями, від згину крила до його центра ідуть нечіткі темні смуги. Стернові пера знизу мають темні краї. Дзьоб довгий, чорний.
Поширення і екологія ред.
Тайфунники Кука гніздяться на трьох невеликих островах Нової Зеландії: Лілт-Барр'єр[en], Грейт-Барр'єр і Кодфіш[en]. Під час негніздового періоду вони мігрують на схід Тихого океану, досягаючи узбережжя Північної і Південної Америки, переважно між 34° південної широти і 30° північної широти, хоча бродячі птахи досягають на півночі Аляскинської затоки і Алеутських островів.
Тайфунники Кука ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. Живляться кальмарами, рибою і ракоподібними. Гніздяться в норах на порослих лісом гірських хребтах і на стрімких схилах, на висоті від 300 до 700 м над рівнем моря на острові Лілт-Барр'єр і на висоті від 4 до 350 м над рівнем моря на острові Кодфіш. Сезон розмноження триває з жовтня по квітень. На Літ-Барр'єрі яйця відкладаються на початку листопада, на Кодфіші на місяць пізніше. В кладці 1 яйце, інкубаційний період триває 47 днів. Пташенята покидають гніздо через 88 днів після вилуплення.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, загальна популяція тайфунників Кука становить приблизно 670 тисяч дорослих птахів, з яких на острові Лілт-Барр'єр гніздиться 650 тисяч птахів, на острові Кодфіш 15 тисяч птахів, а на острові Грейт-Барр'єр приблизно 20 гніздових пар. На острові Грейт-Барр'єр їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців, зокрема кішок і щурів.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pterodroma cookii: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 вересня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 117. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Джерела ред.
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
- Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne
Посилання ред.
- del Hoyo, Josep (ред.). Handbook of the Birds of the World. Т. 1. ISBN 84-87334-10-5.
- Sibley, David Allen (2000). The Sibley Guide to Birds. New York: Knopf. с. 483. ISBN 0-679-45122-6.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |