Тадеуш Ценський
граф Тадеуш Целестин Ценський (пол. Tadeusz Celestyn Cieński z Cieni herbu Pomian; 6 квітня 1856 — 3 листопада 1925) — галицький польський політик і громадський діяч. Сенатор II Речі Посполитої. Зять графа Володимира Дідушицького.
| Тадеуш Целестин Ценський | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | пол. Tadeusz Celestyn Cieński z Cieni herbu Pomian |
| Народився |
6 квітня 1856 Вікно |
| Помер |
3 листопада 1925 (69 років) Львів |
| Поховання | Меморіал львівських орлят і Личаківський цвинтар |
| Національність | поляк |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Францисканський університет |
| Титул | граф |
| Посада | маршалок повітової ради у Заліщиках |
| Партія | Національна ліга[d] |
| Конфесія | католик |
| Рід | Ценські |
| Батько | Людомір Ценський |
| Мати | Магдалена з Йорданів |
| Родичі | Володимир Дідушицький (тесть) |
| У шлюбі з | Марія Дідушицька |
| Діти |
пол. Jadwiga Cieńska Ян Ценський |
 | |
Біографія ред.
Ранні роки ред.
Батько — Людомір Ценський, мати — його дружина Магдалена з Йорданів.
Народився у родинному маєтку Вікно на Галичині, гордістю якого була книгозбірня. Закінчив правничий факультет Францисканського університету.
До Першої світової війни ред.
Після 3-річної адвокатської практики покинув її, осівши у власному маєтку Дорогичівка Заліщицького повіту[1]. У 1894 році одружився з донькою графа, засновника Природничого музею у Львові Володимира Дідушицького Марією, яка отримала у посаг багатий маєток у селі Пеняки. Протягом 30 років беззмінно обирався маршалком Заліщицької повітової ради.
З 1901 року — посол до Галицького крайового сейму. Був чільним діячем Сторонництва національної демократії.
Восени 1912 року в його палаці у Пеняках відбулася зустріч очільників польського руху народового; зокрема, були присутні Роман Дмовський, Йоахім Бартошевич.
Антигабсбурґська діяльність ред.
Після початку Першої світової війни 1 серпня 1914 року обраний головою Центрального національного комітету, створеного поляками у Львові. Перейшов на антигабсбурґські та проросійські позиції.
Після заняття російськими військами східної Галичини разом із графом Александром Скарбеком спричинив 21 вересня 1914 року саморозпуск Східного легіону. У грудні 1914 року заарештований австрійцями і разом з родиною інтернований на понад два роки — спершу до Бозена в Тиролі, а потім до Ґмундена під Віднем. Палац у Пеняках було спалено і зрівняно з землею австрійськими військами.
Участь у польсько-українській війні ред.
1 листопада 1918 року очолив Польський національний комітет у Львові.
Сенатор, останні роки ред.
У 1922 році був обраний від Тернопільської губернії до Сенату, де він працював у Юридичному комітеті. Був одним з авторів закону про страхування на випадок безробіття[2].
По смерті у 1925 році залишив заповіт, за яким 400 (за іншими даними — 350) морг землі передавав для присадибних ділянок польських інвалідів війни[3].
Похований на Меморіалі польських оборонців Львова — частині Личаківського цвинтаря.
Галерея ред.
-
Двір Ценських у Вікні - місце народження Тадеуша Ценського -
Примітки ред.
- ↑ Нині Заліщицького району Тернопільської області.
- ↑ CIEŃSKI TADEUSZ Celestyn [06.04.1856 – 03.11.1925] – herbu POMIAN. web.archive.org. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 червня 2021.
- ↑ Artykuł: Osadnicy wojskowi w Czystopadach - Olejów na Podolu. www.olejow.pl. Процитовано 2 червня 2021.
Джерело ред.
- Stroński S. Cieński Tadeusz (1856—1925) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1938. — T. IV/1, zeszyt …. — S. 53—54. (пол.)
Посилання ред.
- Казімєж Карольчак «Закордонні інформаційно-пресові бюро Львівської національної ради (1907—1914)»[недоступне посилання з липня 2019](укр.)
- Tadeusz Celestyn Cieński z Cieni h. Pomian (пол.)
- Postacie z jego zycia(пол.)
- Cieński Tadeusz(пол.)
- Osadnicy wojskowi w Czystopadach(пол.)