Тадеуш Ценський

політик (1856-1925)

граф Тадеуш Целестин Ценський (пол. Tadeusz Celestyn Cieński z Cieni herbu Pomian; 6 квітня 1856 — 3 листопада 1925) — галицький польський політик і громадський діяч. Сенатор II Речі Посполитої. Зять графа Володимира Дідушицького.

Тадеуш Целестин Ценський
Ім'я при народженні пол. Tadeusz Celestyn Cieński z Cieni herbu Pomian
Народився 6 квітня 1856(1856-04-06)
Вікно
Помер 3 листопада 1925(1925-11-03) (69 років)
Львів
Поховання Меморіал львівських орлят і Личаківський цвинтар
Національність поляк
Діяльність політик
Alma mater Францисканський університет
Титул граф
Посада маршалок повітової ради у Заліщиках
Партія Національна ліга[d]
Конфесія католик
Рід Ценські
Батько Людомір Ценський
Мати Магдалена з Йорданів
Родичі Володимир Дідушицький (тесть)
У шлюбі з Марія Дідушицька
Діти пол. Jadwiga Cieńska
Ян Ценський
Герб
Герб

Біографія ред.

Ранні роки ред.

Батько — Людомір Ценський, мати — його дружина Магдалена з Йорданів.

Народився у родинному маєтку Вікно на Галичині, гордістю якого була книгозбірня. Закінчив правничий факультет Францисканського університету.

До Першої світової війни ред.

Після 3-річної адвокатської практики покинув її, осівши у власному маєтку Дорогичівка Заліщицького повіту[1]. У 1894 році одружився з донькою графа, засновника Природничого музею у Львові Володимира Дідушицького Марією, яка отримала у посаг багатий маєток у селі Пеняки. Протягом 30 років беззмінно обирався маршалком Заліщицької повітової ради.

З 1901 року — посол до Галицького крайового сейму. Був чільним діячем Сторонництва національної демократії.

Восени 1912 року в його палаці у Пеняках відбулася зустріч очільників польського руху народового; зокрема, були присутні Роман Дмовський, Йоахім Бартошевич.

Антигабсбурґська діяльність ред.

Після початку Першої світової війни 1 серпня 1914 року обраний головою Центрального національного комітету, створеного поляками у Львові. Перейшов на антигабсбурґські та проросійські позиції.

Після заняття російськими військами східної Галичини разом із графом Александром Скарбеком спричинив 21 вересня 1914 року саморозпуск Східного легіону. У грудні 1914 року заарештований австрійцями і разом з родиною інтернований на понад два роки — спершу до Бозена в Тиролі, а потім до Ґмундена під Віднем. Палац у Пеняках було спалено і зрівняно з землею австрійськими військами.

Участь у польсько-українській війні ред.

1 листопада 1918 року очолив Польський національний комітет у Львові.

Сенатор, останні роки ред.

У 1922 році був обраний від Тернопільської губернії до Сенату, де він працював у Юридичному комітеті. Був одним з авторів закону про страхування на випадок безробіття[2].

По смерті у 1925 році залишив заповіт, за яким 400 (за іншими даними — 350) морг землі передавав для присадибних ділянок польських інвалідів війни[3].

Похований на Меморіалі польських оборонців Львова — частині Личаківського цвинтаря.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Нині Заліщицького району Тернопільської області.
  2. CIEŃSKI TADEUSZ Celestyn [06.04.1856 – 03.11.1925] – herbu POMIAN. web.archive.org. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 червня 2021.
  3. Artykuł: Osadnicy wojskowi w Czystopadach - Olejów na Podolu. www.olejow.pl. Процитовано 2 червня 2021.

Джерело ред.

  • Stroński S. Cieński Tadeusz (1856—1925) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1938. — T. IV/1, zeszyt …. — S. 53—54. (пол.)

Посилання ред.