Тадеуш Волянський

Тадеуш Волянський
Tadeusz Wolański
	Портрет Тадеуша Волянського
Псевдо	Thadeus Freund von Wolan Wolański
Народився	17 жовтня 1785; Шавлі
Помер	16 лютого 1865 (79 років); Риньск
Підданство	Російська імперія
Національність	поляк
Діяльність	археолог, історик, нумізмат, перекладач, офіцер
Відомий завдяки	археолог, філолог-аматор колекціонер
Знання мов	польська, німецька і російська
Учасник	Французько-російська війна 1812
Конфесія	католик
Рід	Волянські
Батько	Ян Волянський
Мати	Йоганна де Бух
Родичі	духовна спорідненість:; його хресний батько; Тадеуш Костюшко
Нагороди	Кавалер ордена Почесного легіону
	похресник Тадеуша Костюшко
	Герб; герб «Приятель»
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Тадеуш.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Волянський.

Таде́уш Воля́нський (пол. Tadeusz Wolański; 17 жовтня 1785, м. Шавлі — 16 лютого 1865 р., с. Риньск, тепер в Куявсько-Поморському воєводстві) — польський археолог, філолог-аматор, автор псевдолінгвістичної^[1] теорії про слов'янське походження етрусків та інших давніх цивілізацій.

Життєпис ред.

Народився в сім'ї надвірного радника короля Станіслава Августа. Як офіцер наполеонівської армії Тадеуш Воланскій брав участь в військовій кампанії 1812 року і став кавалером Ордена почесного легіону. Подальшу частину життя він присвятив археології.

Після одруження Воланський оселився у Великій Польщі в селищі Рибітви під Пакосць. У цей час він починає вивчати слов'янські і скандинавські руни, кельтські монети, етруські саркофаги і стародавні пам'ятники Північної Африки. Результати своїх досліджень Воланський виклав в добре ілюстрованих роботах польською та німецькою мовами.

Тадей Воланскій займався колекціонуванням монет і медалей (в тому числі античних), а також мінералів, черепашок, метеликів і птахів. У колекції Воланського були бронзова фігурка Осіріса і похоронна єгипетська фаянсовий фігурка Ушебті. Обидві вони були виявлені при розкопках біля Балтійського моря і датовані 7-4 століттями до н. е.^{[джерело не вказане 2042 дні]}. На думку Воланського ці фігурки є свідченням торговельних зв'язків між Давнім Єгиптом і слов'янськими землями. В даний час обидві фігурки зберігаються в Ягеллонському університеті. Також Воланський був відомий величезною бібліотекою.

Деякі джерела свідчать, що книги Воланського в 1853 році були включені в «Index Librorum Prohibitorum» та підлягали спаленню^{[джерело не вказане 2042 дні]}.

Ідеї ред.

Тадеуш Воланський був переконаний, що за допомогою слов'янських мов йому вдалося розшифрувати більшість написів етруською мовою, а також написи на плиті знайденій неподалік від Креччіо (К'єті), хоча він був свідомий і можливих помилок як "неофіт" даного напрямку. Однак його твердження вважаються такими, що спростовуються деякими сучасними науковцями — скажімо, встановлено, що плита з К'єті містить текст на маруцинському діалекті оскійської мови^[2], яка пов'язана з російською мовою лише тому, що теж є індоєвропейською.

Розшифровки (більш чи менш певні) Воланського нині активно намагаються використовувати пропагандисти «російського світу», таких як Чудінов В. О., котрий стверджує, що слов'яни (в його та його однодумців розумінні - "праросіяни" насамперед) населяли Європу в найдавніші часи. Його дані використовують також автори «Нової хронології», подаючи у контексті власних ідей.

Твори ред.

Воланский Тадеуш (Фаддей), Опис пам'яток, що пояснюють слов'яно-руську історію // Классен Е., «Новые материалы для древнейшей истории славян вообще и славяно-руссов в особенности с лёгким очерком истории русов до Рождества Христова» (перевод с польского языка Егора Ивановича Классена), Вып. I—III, М., 1854 год; переиздание: г. СПб., 1995 г. (рос.)
«Wyjaśnienie znaczenia napisów na etruskich pomnikach», 1846, Przyjaciel Ludu, R.XIII, 1846, t.1, nr 5, str. 39-40; [1] (пол.)
«Wyjaśnienie dotyczące poprawności w odczytaniu nazwiska Jana de Ognasd», 1839, Przyjaciel Ludu, R.VI, 1839, t.1, nr 1, str. 6-7; [2]
«Tadeusza Wolańskiego odkrycie najdawniejszych pomników narodu polskiego. Cz.1», 1843; [3]
«Tadeusza Wolańskiego odkrycie najdawniejszych pomników narodu polskiego. Cz.2», 1843; [4]
«Tadeusza Wolańskiego listy o starożytnościach słowiańskich: zbiór pierwszy z 143 rycinami na XI tablicach», wyd. Ernest Günther, Gniezno, 1845
«Briefe über slawische Alterthümer», 1846; [5]
«Schrift-Denkmale der Slawen vor Christi Geburt», wyd. Lange, Gniezno, 1850; [6]
«Die Opfergefässe des Tempels der Taurischen Diana, Tom 1», wyd. Lange, Gniezno, 1851; [7]
«Описание памятников, объясняющих славяно-русскую историю», 1854; [8]
«Tizba żalodya w czterech oddziałach: Na podstawie tragjedyi Francuzkiej Wiktora Hugo Znanej pod nazwa̜: Andżelo tyran Padwański wierszem ojczystym napisał Tadeusz Wolański», 1863, nakład i druk J.B. Langego;

Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Примітки ред.

↑ Зализняк, Андрей Анатольевич (2009). О профессиональной и любительской лингвистике. elementy.ru (російською) . Процитовано 8 вересня 2018.
↑ Malagodi, Armando, ред. (2014). List of objects in MANN and guide to retrieval of their more extended descriptions (PDF) (англійською та італійською) . с. 26. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)

Джерела ред.

Stronczyński Kazimierz, Pieniądze Piastów od czasów najdawniejszych do roku 1300, Warszawa, 1847
Śliwa Joachim, Tadeusz Wolański (1785—1865) i zabytki egipskie «znalezione nad Bałtykiem», Alma Mater, nr 46/2002

Посилання ред.

Біографія Т. Воланського (рос.)

[1] Зализняк, Андрей Анатольевич (2009). О профессиональной и любительской лингвистике. elementy.ru (російською) . Процитовано 8 вересня 2018.

[2] Malagodi, Armando, ред. (2014). List of objects in MANN and guide to retrieval of their more extended descriptions (PDF) (англійською та італійською) . с. 26. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)

[1]

[2]