Таганий Ріг

мис у Росії

Таганий Ріг — мис у північній частині Таганрізької затоки Озівського моря, на якому розташована історична частина міста Таганрога[1]. Назва мису послужило основою для перейменування Троїцької фортеці Таганрогом.

Таганий Ріг

47°12′17″ пн. ш. 38°57′22″ сх. д. / 47.20476000002777539° пн. ш. 38.95615000002777606° сх. д. / 47.20476000002777539; 38.95615000002777606Координати: 47°12′17″ пн. ш. 38°57′22″ сх. д. / 47.20476000002777539° пн. ш. 38.95615000002777606° сх. д. / 47.20476000002777539; 38.95615000002777606
Країна  Росія
Регіон Таганрог
Тип мис
Таганий Ріг. Карта розташування: Росія
Таганий Ріг
Таганий Ріг
Таганий Ріг (Росія)
Мапа

Походження назви ред.

Таган - від грецького слова тігані [Τηγανι] – сковорода.[2]

Деякі джерела стверджують, що «Таганий Ріг» означає в перекладі з татарської мови «високий мис»[3]. Існує й інше тлумачення — «вогонь на мису», що натякають на існування тут у давні часи маяка для мореплавців[3].

Перша згадка про Таганий Ріг (Таган Ріг) датується 6 вересня 1489 року, коли московський великий князь Іван III послав у Крим дві грамоти: кримському хану Менглі Герай й генуезькому таманському князю Заккараї[4]. У посланні Заккараї вказувалося місце таємної зустрічі: «І ми аж дасть Бог своїх людей до тебе пошлемо навесні, а веліли есмя своїм людям чекати тебе на усті Міюша й на Тайгані»[4].

Історія ред.

Дослідження і роботи по будівництву гавані і фортеці на Таганому Розі розпочалися за наказом Петра I у 1696 році, після взяття Азова[1].

Таганий Ріг в сучасній культурі ред.

  • У 2002 році в Таганрозі було створено видавничий дім «Таганій Рогъ», який в числі інших проектів здійснює випуск щотижневої газети безкоштовних приватних оголошень «Кам'яні Сходини»[5] та видається інформаційно-рекламна газета «Таганий Рогъ».

Примітки ред.

  1. а б
    Філевський П. П. Історія міста Таганрога. — Таганрог: Лукомор'я, 2007. — 458 с. — ISBN 978-5-902450-09-2.
  2. Обрезкова, Наталья Владимировна (2002). Города Дона в 1920-е годы: тенденции исторического развития и стандарты бытия. Новочеркаськ.
  3. а б
    І довше століття ллється сталь / Під ред. Н. В. Фартушного. — Ростов-на-Дону: Принт-Сервіс, 2006. — С. 10.
  4. а б
    Смирнов А. Невідомий ювілей Таганрога // Таганрозька правда. — 2014. — 10 сент.
  5. Бондаренко В. М. «Таганій Рогъ» — видавничий дім // Таганрог. Енциклопедія. — Таганрог: Антон, 2008. — С. 663. — ISBN 978-5-88040-064-5.