Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Таваккул — один із представників аристократії мангитів кінця XV — початку XVI століть. Син Тимура, онук Мансура і правнук Єдигея, беклярбек Великої Орди за синів хана Ахмата.

Таваккул
Країна Велика Орда
 Кримське ханство
ДіяльністьБеклярбек
ПосадаБеклярбек

Біографія

ред.

Його діяльність відноситься до періоду згасання улуса Джучі, коли боротьбу за владу вели спадкоємці хана Ахмата Муртаза, Саїд-Ахмад і Шейх-Ахмад. Його батько був беклярбеком на початку правління дітей Ахмата. Але після смерті Тимура до березня 1486 року беклярбеками стали двоюрідні брати Таваккула, сини його дядька: Джанкувват зайняв місце Тимура при Саїд-Ахмаді, а Хаджіке, при Шейх-Ахметі. Джанкувват після 1490 року не згадується в джерелах, а Хаджіке в 1494 році невдало підтримав Муртазу у спробі змістити Шейх-Ахмета. Після повернення Шейх-Ахмета до влади беклярбеком став Таваккул.

Таваккул намагався зберегти розвалену державу, об'єднати дітей Ахмата. Основним ворогом він вважав кримського хана Менглі-Ґерая, хоч і був одружений з його сестрою. У 1500 з його ініціативи було відновлено союз Великої Орди з Литвою. Близько 1501—1502 Шейх-Ахмет і Таваккул намагалися змінити зовнішню політику, вони пропонували союз Москві, спрямовані проти Криму, обіцяючи замість розрив зв'язку з Литвою, але Іван III відкинув ці пропозиції. В умовах невдач стався розрив між ханом та беклярбеком. Потім був розгром Менглі-Ґераєм в 1502 центрального улусу, після чого кримський хан навіть формально оголосив себе наступником Джучі.

Таваккул після невеликого періоду поневірянь степом у 1503 році влаштувався в Криму. Менглі-Ґерай прийняв його добре, чому мабуть сприяла дружина Менглі-Гірея — Нур-Султан, сестра Таваккула. Судячи з усього, він і за кримського хана став беклярбеком. При цьому він правив мангитами, що жили в Криму, яких було не так багато, але з приєднанням до Криму степів нижнього Дніпра — він отримав владу над цим улусом, яким володів ще його батько, і куди збиралися розсіяні раніше мангити. Роль цього племені у Кримському ханстві із приєднанням цих земель суттєво посилилася. Таваккул активно займався зовнішньою політикою, зокрема, покращенням кримсько-литовських відносин, використовуючи свої старі зв'язки.

Література

ред.
  • В. В. Трепавлов. История Ногайской Орды. Москва. Издательская фирма «Восточная литература», РАН
  • И. В. Зайцев. Астраханское ханство. Москва. Издательская фирма «Восточная литература», РАН
  • Р. Ю. Почекаев. «Цари ордынские» — Санкт-Петербург. Евразия. 2010