Вікіпедія

Товариство письменників і журналістів імені Івана Франка

організація
(Перенаправлено з ТОПІЖ)

Товариство письменників і журналістів ім. Івана Франка (ТОПІЖ) — професійна організація, що діяла у Львові у 1925-1939. Об'єднувало близько 60 членів і кандидатів.

Товариство очолювали: Андрій Чайковський, Василь Стефаник, Василь Щурат, Богдан Лепкий, Роман Купчинський (з 1934).


Відновлене 2020-го року Євгеном Бараном. Діє в Івано-Франківську. Має філіали у Кропивницькому, Одесі, Чернігові. Видаються альманахи: "Хмелліт" (2011), "Серафинці" (з 2016), "Сівач" (з 2022), "Євшан" (з 2023). Засновані літературні премії: - ім. Антона Могильницького (з 2016); - ім. Івана Козаченка (з 2016); - ім. Павла Добрянського "Чоколядовий капелюх" (2020); - ім. Левка Бачинського (з 2023); ім. Леоніда Народового (з 2023). За сприяння Програми книгодрукування (обласної і міської) видаються книжкові серії: - "Бібліотека Галицька" (вийшли вибрані твори Антона Могильницького, Ольги Дучимінської, Тараса Франка, Михайла Мочульського, Миколи Євшана, Дмитра Макогона та ін.); - "Бібліотека галицького гумору "Богородчанський Ціп"" (вийшло 6 випусків).

Літературна премія ред.

Від 1933 року влаштовувало конкурси і призначало нагороди за найкращі літературні твори року.

1932/1933 ред.

За найкращі книжки, що вийшли в 1932-33 році призначило журі, вибране зпоміж членів Укр. Т-ва Укр. Письменників і Журналіствів ім.. І. Франка – книжку С. Гординського: «Барви і лінії» (поезії), Галини Журби: «Зорі світ заповідають» (повість), Богдана Кравціва: «Сонети і строфи» (поезії), С. Левинського: «Схід і Захід», Ж. Процишина: «Молоде покоління» (новелі)[1].

1934 ред.

  1. Улас Самчук за першу частину трилогії «Волинь» «Куди тече та річка?»
  2. Юрій Косач за повість «Сонце сходить у Чигирині» та збірку поезій «Черлень»
  3. Богдан-Ігор Антонич за збріку «Три перстені»[2]

1935 ред.

  1. (перша премія не присуджувалася)
  2. Ірина Вільде за збірку новел "Химерне серце" і повість "Метелики на шпильках"[3]

1936 ред.

  1. Улас Самчук, за другу частину трилогії «Волинь» «Війна і революція»[4]

1937 ред.

  1. Юрій Косач за прозові збірки «Тринадцята Чота», «Клубок Аріядни» та «Чарівна Україна»
  2. Ілько Борщак за розвідку «Наполеон і Україна»
  3. Наталя Лівицька-Холодна за збірку віршів «Сім літер»[5]

1938 ред.

  1. (перша премія не присуджувалася)
  2. Дарія Ярославська за повість "Полин під ногами".[6]
  3. Іван Колос за збірку поезій "Молоді мої дні".[7]

Примітки ред.

  1. ↑ Вогні. 1934, Ч. 6 (українською) . avr.org.ua. Процитовано 13 листопада 2023.
  2. ↑ Сергій Романов. Юрій Косач між минулим і сучасним. с. 42
  3. ↑ «Дика» письменниця Ірина Вільде. Архів оригіналу за 6 березня 2022. Процитовано 18 грудня 2017.
  4. ↑ P. В. Радчик Становлення Уласа Самчука як письменника та журналіста
  5. ↑ Сергій Романов. Юрій Косач між минулим і сучасним. с. 52-53
  6. ↑ Літературна нагорода за 1938 рік. — За фальшування 10-злотівок. — Львівська хроніка (українською) . zbruc.eu. Процитовано 28 жовтня 2023.
  7. ↑ Літературна нагорода за 1938 рік. — За фальшування 10-злотівок. — Львівська хроніка (українською) . zbruc.eu. Процитовано 28 жовтня 2023.

Література ред.

Див. також ред.


  Це незавершена стаття про неприбуткову організацію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Товариство_письменників_і_журналістів_імені_Івана_Франка&oldid=41714878