ТЕ3Л
ТЕ3Л (Тепловоз з Електричною передачею, 3-тя серія, Луганська модифікація; проєктне позначення — ТЕ20) — дослідні радянські вантажні тепловози потужністю 2×2000 к. с..
| ТЕ3Л | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Рік будування | 1961 |
| Країна будування |
 СРСР |
| Завод | ЛТЗ |
| Разом побудовано |
2 (4 секції) за іншими даними — 6 секцій |
| Країни експлуатації |
СРСР |
| Залізниця | Донецька, Південна |
| Роки експлуатації | 1962–1968 |
| Ширина колії | 1520 мм |
| Рід служби | вантажний |
| Технічні дані | |
| Конструкційна швидкість | 100 км/год |
| Осьова формула | 2(3о—3о) |
| Довжина локомотива | 2×16 969 мм |
| Ширина | 3080 мм |
| Висота | 4854 мм |
| Робоча маса | 2×114,4 т |
| Навантаження від рушійних осей на рейки |
19,06 тс |
| Повна колісна база | 12 800 мм (секція) |
| Тип дизеля | 6Д100 |
| Потужність дизеля | 2000 к.с |
| Тип передачі | Електрична постійного струму |
| Тяговий генератор | ГП-307 |
| Тип ТЕД | ЭД-104 |
| Потужність ТЕД | 12×258 кВт |
| Діаметр коліс | 1050 мм |
| Сила тяги тривалого режиму | 2×20,8 тс (2×197 кН) |
| Швидкість тривалого режиму | 20 км/год |
| Запас пального | 2×5440 кг |
| Запас піску | 2×650 кг |
| Запас води | 2×800 кг |
| Запас мастила | 2×1100 кг |
Передісторія ред.
Повномасштабне виробництво тепловозів ТЕ3 на Луганському тепловозобудівному заводі (до початку 1960-их становило приблизно півтисячі секцій на рік) досить швидко виникло питання щодо їхньої модернізації.
Рада міністрів СРСР видала постанови № 639 (від 15 липня 1959) і № 743 (від 19 Липня 1960) про розробку проєктів модернізації ТЕ3. Ці проєкти розробляли Харківський завод транспортного машинобудування (ХЗТМ) та Луганський тепловозобудівний завод. Проєкт Харківського заводу був глибокою модернізацією кузова, а точніше взагалі його заміну на цільнонесний, ідентичний кузову перших 2ТЕ10, і створення нової дизель-генераторної установки (див. ТЕ30). На відміну від Харківського, проєкт Луганського заводу передбачав лише незначну переробку кузова тепловоза, зі збереженням його довжини і конструкції (з несною рамою). Проєктне позначення тепловоза було ТЕ20.
Випуск ред.
1961 Луганський завод випустив дослідний двосекційний тепловоз, який отримав позначення нової серії — ТЕ3Л і повне позначення ТЕ3Л-001. Незважаючи на зовнішню відміну від ТЕ3, новий тепловоз конструктивно був на 80 % з ним уніфікований, зокрема за основними розмірами. На ТЕ3Л була застосована силова установка, яка складалася з дизельного двигуна 6Д100 і тягового генератора ДП-307, виробництва ХЗТМ і ХЕТЗ відповідно. Така ж силова установка була застосована і на тепловозі ТЕ30 Харківського заводу і була на 4200 кг легше силової установки ТЕ3. Але на відміну від ТЕ30, на ТЕ3Л застосували тягові електродвигуни ЕД-104, як на серійних ТЕ10, які мали на цьому тепловозі потужність 258 кВт.
Доля тепловозів ред.
ТЕ3Л-001 спочатку надійшов на Донецьку залізницю, але незабаром його разом з ТЕ3Л-002 направили на Південну залізницю. В 1963—1964 тепловози перевели назад на Донецьку залізницю в локомотивне депо Дебальцеве. Дещо легші, ніж ТЕ3, нові тепловози не показали значних переваг. До того ж Луганський завод у середині 1960-их був зайнятий налагодженням серійного випуску тепловозів 2ТЕ10Л потужністю 2×3000 к. с. які мали такі ж кузови, що й ТЕ3Л.
Дослідні тепловози ТЕ3Л 1968 були виключені з інвентарного парку.
Технічні характеристики двигуна ред.
Див. також ред.
Джерела ред.
- Раков В. А. Опытные тепловозы ТЭ30-001, ТЭ3Л-001 и ТЭ3Л-002 // Локомотивы отечественных железных дорог 1956—1975. — Москва : Транспорт, 1999. — С. 156—158. — ISBN 5-277-02012-7.(рос.)
- Тепловоз ТЭ3Л // Луганские тепловозы 1956—2006. — Луганск, 2006. — С. 39—44. — 1000 прим.(рос.)