ТЕС Кассано-д'Адда
ТЕС Кассано-д'Адда – теплова електростанція на півночі Італії у регіоні Ломбардія, метрополійне місто Мілан. У 2000-х роках модернізована з використанням технології комбінованого парогазового циклу.
 | ||||
| 45°30′41″ пн. ш. 9°30′36″ сх. д. / 45.51152778002777666° пн. ш. 9.51000000002777668° сх. д.Координати: 45°30′41″ пн. ш. 9°30′36″ сх. д. / 45.51152778002777666° пн. ш. 9.51000000002777668° сх. д. | ||||
| Країна |
 Італія | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Італія, Мілан | |||
| Введення в експлуатацію | 1961 (блок 1), 1984 (блок 2) | |||
| Модернізація | 2001 – 2006 (модернізація у парогазову) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Водозабір | канал Muzza (річка Адда) | |||
| Енергоблоки | 1х760 (блок 2 + 5 + 6) | |||
| Котельні агрегати | котлел-утилізатор STF (блок 2 + 5 + 6) | |||
| Турбіни | 2 газова General Electric MS 9001 FA+ 1 парова Franco Tosi W27R/2 (блок 2 + 5 + 6) | |||
| Встановлена електрична потужність |
760 | |||
| Материнська компанія | A2A SpA | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Кассано-д'Адда | ||||
 | ||||
 ТЕС Кассано-д'Адда у Вікісховищі | ||||
У 1961 році на майданчику станції ввели в експлуатацію конденсаційний енергоблок з паровою турбіною потужністю 75 МВт, а в 1984-му тут запустили другий блок з показником 320 МВт.
На початку 2000-х станція пройшла модернізацію із перетворенням на значно ефективнішу парогазову. Спершу у 2001-му запустили газову турбіну потужністю 155 МВт (відома як блок 4), котра через котел-утилізатор живила парову турбіну блоку №1. А в 2003-му та 2006-му змонтували дві газові турбіни потужністю по 250 МВт (відомі як блоки 5 та 6), які через два котли-утилізатори пов’язані із паровою турбіною блоку №2, котру переномінували до показника у 260 МВт. Як наслідок паливна ефективність станції зросла до 55%. Також після модернізації ТЕС повністю перейшла з мазуту на природний газ.
У 2014-му менш потужний парогазовий блок (1 + 4) вивели з експлуатації. Його обладнання викупили для демонтажу та подальшого переміщення до іншої країни.
Охолодження станції здійснюється водою, відбраною із каналу Muzza, котрий живиться від річки Адда.
Для видалення продуктів згоряння газової турбіни блоку 4 використовували димар висотою 100 метрів, тоді як для груп 5 і 6 спорудили димар висотою 200 метрів.
Зв’язок із енергомережею відбувається по ЛЕП, розрахованим на роботу під напругою 380 кВ та 220 кВ.[1][2][3][4]
Примітки ред.
- ↑ A2A Cassano d'Adda Gas CCGT Italy - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ A2A gencogas - Centrale termoelettrica di Cassano d'Adda. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ LA CENTRALE TERMOELETTRICA DI CASSANO D' ADDA (італ.). Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ Centrale Termoelettrica di Cassano d’Adda Dichiarazione Ambientale Aggiornamento 2010 (PDF).
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |