Відкрити головне меню

Софроній Почаський
Народився рубіж 16-17 ст.
Помер після 1642
Київ
Діяльність громадський діяч
письменник
Alma mater Київська братська школа
Мова творів російська
Конфесія православ'я

Софроній (світське ім'я Стефан Почаський) (рубіж 16-17 ст., нев. - після 1642, Київ) — український письменник, громадський і церковний діяч, представник давньої української літератури, керівник Києво-Могилянської академії (1638-1640).

БіографіяРедагувати

Навчався у 1620-их роках в Київській братській школі, потім, здобував освіту за кордоном разом з С. Косовим та І. Трофимовичем-Козловським.

У 1631/32 навчальному році Почаський — професор риторики Лаврської школи. Після об'єднання того ж 1632 року Братської та Лаірської шкіл читав риторику у Братській школі. Тоді ж прийняв чернечий постриг.

1638 року був обраний ректором Києво-Могилянської колегії й ігуменом Братського монастиря.

У липні-серпні 1640 року переїхав у Молдову, де був ігуменом Трьохсвятительського монастиря в Яссах (1642). Заснував тут академію, був її першим ректором.

Невдовзі повернувся до Києва, де і помер. Похований на цвинтарі Братського монастиря

Автор поетичної книги «Евхаристиріон, або Вдячність», присвяченої Петру Могилі (вийшла в Києві 1632 року). Писав здебільшого давньоукраїнською мовою.

ДжерелаРедагувати

  • Поетична антологія «Небо України»