Сі Ван Му (кит. 西王母, Xīwángmǔ, «Королева-Мати Заходу») — в китайській міфології правителька раю на Заході і богиня даоського пантеону. Відповідає за нагляд над Небесною Стіною. Вважається богинею безмертя і плодовитості[1]. Протиставляється чоловічому божеству Дунь Ван Пу.

Сі Ван Му
Shan Hai Jing - Xi Wangmu.jpg
Божество в Китайська міфологія
Персонаж твору Подорож на Захід, Нова легенда мадам Білої Змії, Journey to the Westd, Legend of the Eight Immortalsd, Sunny Piggyd, The Monkey King: Quest for the Sutrad, Q10942400?, Q15916470?, Lotus Lanternd, Q10923606?, Q11122648?, The Little Fairyd, The Legend and the Hero 2d, The Legend of Loved, Q10939074?, Заборонене царство, Prelude of Lotus Lanternd, Q15900219?, Ancient Legendsd, Journey to the Westd, Q10884246?, Q15908450?, Q6666964?, Q10904430?, Love of Seven Fairy Maidensd, Q11123209?, Mazud, Q18165136? і The Destiny of White Snaked
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Сі Ван Му в оточенні оленя та дитини

Початково Сі Ван Му згадується у «Путівнику Гір і Морей» часів династії Чжоу, як старшна богиня з зубами тигра, яка насилає на Землю чуму[1]. Після її прийняття до даоського пантеону, стала богинею життя та безсмертя.

У народних віруваннях, «Королева-Мати Заходу» живе з білими воронами та червоними феніксами у золотому палаці біля озера, де вона вирощує персики. Вважається, що пахощі цих персиків можна зачути за милі від палацу і вони можуть приспати навіть найнещаснішу людину. Богиня має також особливе персикове дерево, яке раз на 3000 років плодоносить персиками безсмертя. Саме тоді Сі Ван Му запрошує усіх богів на бенкет, частуючи їх цими чарівними плодами.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Китайська богиня Сі Ванму — божество епідемій. Китайська міфологія. web.archive.org. 9 серпня 2020. Процитовано 5 березня 2021. 

ДжерелаРедагувати

  • Suzanne E. Cahill: Transcendence & divine passion: the Queen Mother of the West in medieval China. Stanford, CA: Stanford University Press, 1993, ISBN 0-8047-2112-2
  • Ежов В. «Мифы Древнего Китая», Москва 2004.
  • Яншина Э. М. Формирование и развитие древнекитайской мифологии М., 1984.