Відкрити головне меню

Сісигамбіда (*бл. 400 до н. е. —323 до н. е.) — аристократка часів Стародавньої Персії.

Сісигамбіда
Alexander 1.jpg
Сісигамбіда на колінам перед Гефестіоном та Олександром Македонським
Народилася бл. 400 до н. е.
Померла 323 до н. е.
Сузи
·самогубство
Поховання Парса
Діяльність консорт
Титул царівна
Рід Ахеменіди
Батько Артаксеркс II
Брати, сестри  • Арсам
У шлюбі з Арсам
Діти 2 сина і 1 донька

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Походила з династії Ахеменідів. Була донькою царя царів Артаксеркса II (за менш поширеною версією — Остана). Була одружена з двоюрідним (або рідним) братом Арсамом, від якого мала 2 синів та 1 доньку.

Завдяки сходженню його сина Дарія на трон Перської імперії у 336 році до н. е. Сісигамбіда набула статус матері царя. Під час війни Дарія III з Олександром Македонським супроводжувала сина. У 333 році до н. е. після поразки персів у битві при Іссі разом з царською родиною потрапила у полон.

Опинилася під опікою Олександра Македонського, який наказав надавати забезпечення Сісигамбіді та усім рідним на царському рівні. Стала називати Олександра сином, а той матір'ю. Сісигамбіда, за переказами давньогрецьких істориків, не могла простити Дарія III за те, що той кинув родину у битві при Іссі.

Під час битві при Гавгамелах у 331 році до н. е. була в обозі македонських військ. У 330 році до н. е. після смерті Дарія III організувала його похорон. У 324 році до н. е. була присутня на великому весіллі у Сузах, де оженився Олександр Македонськими та усі його військовики на перських та мідійських аристократка. Сісигамбіда влаштувала шлюб онуки Статири II за Олександра Македонського.

Дізнавшись про смерть Олександра 323 року до н. е, Сісигамбіда відмовилася їсти й померла через 4 дні.

РодинаРедагувати

Чоловік — Арсам

Діти:

Пам'ятьРедагувати

На її честь названо астероїд 823 Сісигамбіда.

ДжерелаРедагувати

  • Siegfried Lauffer, Alexander der Große . 3. Auflage München 1993, ISBN 3-423-04298-2, S. 78; 103; 113; 189.
  • Pierre Briant, Histoire de l'Empire perse, de Cyrus à Alexandre, 1996
  • Waldemar Heckel, Who's Who in the Age of Alexander the Great: Prosopography of Alexander's Empire, John Riley, 2008.