Сісигамбіда (*бл. 400 до н. е. —323 до н. е.) — аристократка часів Стародавньої Персії, царівна та консортка.

Сісигамбіда
Сісигамбіда на колінам перед Гефестіоном та Олександром Македонським
Народиласябл. 400 до н. е.
Померла323 до н. е.
Сузи
·самогубство
ПохованняПарса Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьконсортка Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулцарівна
Посадашах Редагувати інформацію у Вікіданих
РідАхеменіди
БатькоАртаксеркс II
Брати, сестриАрсам Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зАрсам Редагувати інформацію у Вікіданих
Діти2 сина і 1 донька

Життєпис

ред.

Походила з династії Ахеменідів. Була дочкою царя царів Артаксеркса II (за менш поширеною версією — Остана). Була одружена з двоюрідним (або рідним) братом Арсамом, від якого народила 2 синів та 1 доньку.

Завдяки сходженню його сина Дарія на трон Перської імперії у 336 році до н. е. Сісигамбіда набула статус матері царя. Під час війни Дарія III з Олександром Македонським супроводжувала сина. У 333 році до н. е. після поразки персів у битві при Іссі разом з царською родиною потрапила у полон.

Опинилася під опікою Олександра Македонського, який наказав надавати забезпечення Сісигамбіді та усім рідним на царському рівні. Стала називати Олександра сином, а той її матір'ю. Сісигамбіда, за переказами давньогрецьких істориків, не могла пробачити Дарія III за те, що той кинув родину у битві при Іссі.

Під час битві при Гавгамелах у 331 році до н. е. була в обозі македонських військ. У 330 році до н. е. після смерті Дарія III організувала його похорон. У 324 році до н. е. була присутня на великому весіллі у Сузах, де одружився Олександр Македонськими та усі його військовики з перськими та мідійськими аристократками. Сісигамбіда влаштувала шлюб онуки Статири II за Олександра Македонського.

Дізнавшись про смерть Олександра 323 року до н. е, Сісигамбіда відмовилася їсти й померла через 4 дні.

Родина

ред.

Чоловік — Арсам

Діти:

Пам'ять

ред.

На її честь названо астероїд 823 Сісигамбіда.

Джерела

ред.
  • Siegfried Lauffer, Alexander der Große . 3. Auflage München 1993, ISBN 3-423-04298-2, S. 78; 103; 113; 189.
  • Pierre Briant, Histoire de l'Empire perse, de Cyrus à Alexandre, 1996
  • Waldemar Heckel, Who's Who in the Age of Alexander the Great: Prosopography of Alexander's Empire, John Riley, 2008.