Сіріндхорнське водосховище


Сіріндхорнське водосховище — штучна водойма в провінції Убон Рачатані, Таїланд, назване в честь принцеси Сіріндхорн.

Сіріндхорнське водосховище
Назва на честь Сіріндхорн
Вид з кафе над водою
15°04′59″ пн. ш. 105°22′45″ сх. д. / 15.08333333002777721° пн. ш. 105.37944444002778255° сх. д. / 15.08333333002777721; 105.37944444002778255Координати: 15°04′59″ пн. ш. 105°22′45″ сх. д. / 15.08333333002777721° пн. ш. 105.37944444002778255° сх. д. / 15.08333333002777721; 105.37944444002778255
Країна  Таїланд
Розташування Убон-Ратчатані
Розміри 43 км
Площа 292 км²
Об'єм 1,9665 км³
Середня глибина 5,1 m (17 ft)[1]  м
Басейн Басейн річки Меконгd
Площа водозбору 2 100  км²
Вливаються Дом Ной
Населені пункти Чонг Мек
Гребля Sirindhorn Damd
Рік наповнення 1968
Сіріндхорнське водосховище. Карта розташування: Таїланд
Сіріндхорнське водосховище
Сіріндхорнське водосховище
Сіріндхорнське водосховище (Таїланд)
Мапа

Історія ред.

Водойма з'явилася внаслідок загачування річки Дом Ной Сіріндхорнською дамбою в 1968 році. Конструкцію звели для електрифікації провінції. Сіріндхорнська гідроелектростанція, запущена в 1971 році, має три 13-мегаватні генератори і виробляє 90 ГВатт енергії в рік[2].

Загачування річки Дом Ной зруйнувало місцеву екосистему і затопило велику територію, що належала фермерам. Місцеве населення почало протестувати проти спорудження дамби після початку її спорудження. Напроти в'їзду на дамбу було споруджено протестне містечко. Уряд обіцяв компенсувати втрати фермерам, проте на 2014 рік компенсували лише 80 %. Кожна сім'я мала отримати по $560, проте через корупцію гроші видавали вибірково[3].


Туризм ред.

Сіріндхорнське водосховище — популярне місце відпочинку. Вода у водоймі прозора і придатна для купання, на відміну від навколишніх річок. Уздовж берегової лінії розміщуються пансіонати та ресторани. Побудовані надводні бунгало, які можна орендувати на день. На північному березі є гольф-клуб.[4]

Джерела ред.

  1. Variations and patterns of fish yields in large reservoirs in Thailand (PDF). National Institute for Environmental Studies (Japan). 17 січня 2011. Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2013. Процитовано 12 березня 2013.
  2. User, Super. Sirindhorn Dam. www.egat.co.th. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  3. EJOLT. Sirindhorn Dam, Thailand | EJAtlas. Environmental Justice Atlas. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  4. PCL., Post Publishing. Sirindhorn Dam. http://www.bangkokpost.com. Процитовано 5 лютого 2016.