Сіренко Владислав Геннадійович
Владислав Геннадійович Сіренко — український професійний боксер, що виступає з 2017 року у важкій ваговій категорії. Срібний призер молодіжного чемпіонату Європи (2013), переможець Кубка України серед молоді (2013), бронзовий призер чемпіонату України (2014) в любителях. Серед професіоналів чемпіон за версією WBF International (2018) у важкій вазі.
Владислав Сіренко  | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Повне ім'я | Владислав Геннадійович Сіренко |
| Громадянство |
 Україна |
| Народився |
7 лютого 1995 (29 років) Київ, Україна |
| Проживання | Київ, Україна |
| Вагова категорія | Важка |
| Стійка | правостороння |
| Зріст | 192 см. |
| Професіональна кар'єра | |
| Перший бій | 26 травня 2017 |
| Останній бій | 2 квітня 2024 |
| Боїв | 20 |
| Перемог | 20 |
| Перемог нокаутом | 17 |
| Поразок | 0 |
| Нічиїх | 0 |
Любительська кар'єра ред.
Боксом почав займатися в 10 років. У любителях Владислав провів більше 200 боїв.
У 2013 році став переможцем Кубка України серед молоді. І в серпні 2013 року в Роттердамі (Нідерланди) завоював срібну медаль на молодіжному чемпіонаті Європи[1], в фіналі програвши за очками росіянину Хожіакбару Мамакову[2].
У вересні 2014 року в рідному Києві, завоював бронзу на своєму першому дорослому чемпіонаті України 2014 року[3].
У червні 2015 року брав участь на I Європейських іграх в Баку[4], але в першому ж раунді змагань програв за очками (0:3) досвідченому грузинському боксеру Міхеілу Бахтідзе[5].
У квітні 2016 року виступив в лізі Світова серія боксу за команду «Українські отамани», але програв технічним нокаутом в 5-му раунді досвідченому британському боксеру Фрейзеру Кларку[6].
Професійна кар'єра ред.
Дебютний поєдинок відбувся 26 травня 2017 року. Владислав нокаутував в 1-му ж раунді конголезця Еммануеля Мненгі.
29 червня 2018 року Владислав Сіренко здобув восьму перемогу поспіль на професійному рингу, в Кейптауні (ПАР) технічним нокаутом в 1-му раунді перемігши конголезького боксера Найфе Дідьуо (6-3), і завоював вакантний титул чемпіона за версією WBF International у важкій вазі[7].
Таблиця боїв ред.
| № | Результат | Статистика | Опонент | Тип | Раунд, час | Дата | Місце проведення | Примітки |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 19 | Перемога | 19–0 | Андрій Руденко
|
TKO | 6 (10) | 18 грудня 2021 | Льодова арена «Термінал», Бровари, Україна
|
Захистив титул WBC–ABCO у важкій вазі; Здобув вакантний титул WBO Asia Pacific у важкій вазі |
| 18 | Перемога | 18–0 |  Олександр Устінов
|
KO | 1 (10), 1:10 | 10 вересень 2021 |  Stade Roland Garros, Париж, Франція
|
Захистив титул WBC–ABCO у важкій вазі |
| 17 | Перемога | 17–0 | Ньюфель Уата
|
KO | 4 (8), 0:50 | 12 червня 2021 | Експоцентр АККО Інтернешнл, Київ, Україна
|
|
| 16 | Перемога | 16–0 |  Каміль Соколовський
|
UD | 8 | 6 березня 2021 | Експоцентр АККО Інтернешнл, Київ, Україна
|
|
| 15 | Перемога | 15–0 | Костянтин Довбищенко
|
UD | 10 | 13 грудня 2020 | Кіностудія імені Олександра Довженка, Київ, Україна
|
Здобув вакантний титул WBC–ABCO у важкій вазі |
| 14 | Перемога | 14–0 | Павло Кроленко
|
RTD | 4 (8), 3:00 | 1 серпня 2020 | Equides Club, Лісники, Україна
|
|
| 13 | Перемога | 13–0 |  Іван Ді Берардіно
|
TKO | 1 (10), 2:59 | 11 жовтня 2019 |  Palazzohalle, Карлсруе, Німеччина
|
Здобув титул EBP у важкій вазі]] |
| 12 | Перемога | 12–0 | Денис Бахтов
|
TKO | 7 (8), 1:43 | 23 червня 2019 |  Menlyn Time Square, Преторія, ПАР
|
|
| 11 | Перемога | 11–0 |  Леандро Даніель Робутті
|
KO | 1 (10), 2:01 | 27 квітня 2019 | Palazzohalle, Карлсруе, Німеччина
|
Здобув вакантний титул German International у важкій вазі |
| 10 | Перемога | 10–0 |  Марсело Насіменто
|
KO | 3 (8), 1:16 | 15 грудня 2018 | Parkovy Convention Centre, Київ, Україна
|
|
| 9 | Перемога | 9–0 |  Рокі Каленга
|
TKO | 1 (8), 2:11 | 26 серпня 2018 | Преторія, Гаутенг, ПАР
|
|
| 8 | Перемога | 8–0 | Найф Дідьуо
|
TKO | 1 (10), 0:57 | 29 червень 2018 | Кейптаун, Західно-Капська провінція, ПАР
|
Здобув вакантний титул чемпіона за версією WBF International у важкій вазі. |
| 7 | Перемога | 7–0 |  Алік Гогода
|
TKO | 1 (6) | 25 травня 2018 | Йоганнесбург, Гаутенг, ПАР
|
|
| 6 | Перемога | 6–0 |  Ласло Тот
|
KO | 1 (8), 2:30 | 16 березня 2018 |  Відень, Австрія
|
|
| 5 | Перемога | 5–0 |  Колле Мавхундуце
|
KO | 1 (4), 0:59 | 23 лютого 2018 | Фандербейлпарке, Гаутенг, ПАР
|
|
| 4 | Перемога | 4–0 |  Террелл Джамал Вудс
|
UD | 6 | 10 листопада 2017 | Х'юстон, Техас, США
|
|
| 3 | Перемога | 3–0 | Джані Кагура
|
KO | 1 (4), 0:20 | 23 червня 2017 | Кейптаун, Західно-Капська провінція, ПАР
|
|
| 2 | Перемога | 2–0 | Пето Капела
|
TKO | 1 (4) | 16 червня 2017 | Йоганнесбург, Гаутенг, ПАР
|
|
| 1 | Перемога | 1–0 | Еммануель Мненгі
|
KO | 1 (4) | 26 травня 2017 | Дурбан, Квазулу-Наталь, ПАР
|
Примітки ред.
- ↑ 23.European Youth Championships. Topsportcentrum Arena, Rotterdam, The Netherlands. August 12-17, 2013 (англ.). Amateur-boxing.strefa.pl. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 15.2.2019.
- ↑ Юный боксер из Зеленограда завоевал «золото» (rus) . Zelenograd24.ru. 5 сентября 2013. Архів оригіналу за 16 лютого 2019. Процитовано 15.2.2019.
- ↑ Итоги чемпионата Украины 2014: результаты финалов и все призёры (rus) . vRINGe.com. 29 сентября 2014. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 15.2.2019.
- ↑ Проспекты. Владислав Сиренко. Факты о боксёре (rus) . Boxanalitika.ru. 28 мая 2018. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 15.2.2019.
- ↑ Athletes: Vladyslav Sirenko (англ.). Baku 2015 European Games. Архів оригіналу за 21.02.2019. Процитовано 15.2.2019.
- ↑ Владислав Сиренко (англ.). Світова серія боксу. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 15.2.2019.
- ↑ Проспект супертяжёлого веса Владислав Сиренко забил в Африке человека–ананаса (rus) . vRINGe.com. 30 июня 2018. Архів оригіналу за 21 лютого 2019. Процитовано 21.02.2019.
Див. Також ред.
- BoxRec: Vladyslav Sirenko. boxrec.com. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 21 лютого 2019.
- Проспекты. Владислав Сиренко. Факты о боксёре (rus) . Boxanalitika.ru. 28 мая 2018. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 15.2.2019.