Сінне (Богодухівський район)

село Сінне
Країна	Україна
Область	Харківська область
Район	Богодухівський район
Громада	Богодухівська міська громада
Облікова картка	Сінне
Основні дані
Перша згадка	1673
Населення	693 чоловік
Площа	9,49 км²
Густота населення	73 осіб/км²
Поштовий індекс	62122
Телефонний код	+380 5758
Географічні дані
Географічні координати	50°13′05″ пн. ш. 35°38′04″ сх. д. / 50.21806° пн. ш. 35.63444° сх. д.Координати: 50°13′05″ пн. ш. 35°38′04″ сх. д. / 50.21806° пн. ш. 35.63444° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	192 м
Водойми	річка Мерла, Балка Поповка
Відстань до; районного центру	12 км
Відстань до; залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	62122, Харківська обл., Богодухівський р-н, с.Сінне, вул.Центральна,14
Карта
	Сінне
	Сінне
Мапа

Сінне́ — село у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Сінне.

Географія ред.

Село Сінне знаходиться за 2 км від річки Мерла (правий берег). По селу протікає Балка Поповка, на якій зроблені численні загати. Примикає до села Шигимагине.

Історія ред.

Для успішної боротьби з татарами Слобожанщину було поділено на спеціальні військово-територіальні одиниці — полки (Сумський, Охтирський, Харківський та ін.), а ті, в свою чергу, — на сотні. Вони підлягали Бєлгородському воєводі і Розрядному приказу. До складу полку входили населені пункти, жителі яких (козаки) повинні були нести сторожову службу. Сінне стало сотенним містечком Охтирського полку. Трохи більше про нього ми дізнаємось з «Смотренной книги городов Ахтырского полка», складеної 1686 року за царською вказівкою піддячим Розрядного приказу Любимом Судейкіним. Йому було наказано їхати з Москви до названого полку і ретельно обстежити всі його поселення, «а досмотря того всего написать на роспись и на чертеже начертить с размером и верстами». Чиновник сумлінно виконав завдання, зробивши опис 21 поселення. Ось що говориться в цьому документі про Сінне та інші населені пункти Богодухівщини:

«Ахтырского полку

Город Сенное построен меж лесов на высоком пригорке с левой стороны речки Сенной а та речка впала в реку Мерло от города в полуторе версте. В вершине реки Мерла с правою сторону города в пети верстах село Ресное которое прежде было в подданстве за ахтырским полковником……………………а ныне тем селом владеют дети ево. А от того села едучи к Сенному в лесу построен Покровский монастырь от села Ресного в трех верстах ……………. четверти и по реке Мерлу с правой стороны до города Богодухова леса и бор. Город Богодухов построен с правой стороны реки Мерла на ровном месте от города с левой стороны от степи в реку Мерло впала речка Лозовая а тот город Богодухов от Сеннова в пяти верстах от Богодухова вниз по Мерлу в бору четыре села Первая Павловка от Богодухова во трех версти другое село Кречик в пяти верстах третье село Губаревка в шести верстах с четвертью четвертое.»

Зробивши опис місця розташування поселень, автор наводить дані про кількість населення: " А сеннянские жители сотник Василий Григорьев и черкасы Якушко Федоров сын Каневец Стенько Яковлев сын Катричик Ивашка Горбуненко Алешка Раздай Быдин шурин с товарищи словесно сказали в Сенном де жителей черкас казаков с 700 человек… да от того же города Сенного вверх по реке Мерлу верстах в 4-х село сеннянского сотника Василия Григорьева а прозвание тому селу Писаревка а в том селе жителей черкас с 30 дворов ".

За даними на 1864 рік в козачій та власницькій слободі мешкало 3958 осіб (1906 чоловіків та 2052 жінки), налічувалось 624 дворових господарства, існували 2 православні церкви, училище, винокуренний завод, відбувалось 6 ярмарків на рік та базари^[1].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Сінному та Шубах — 563 людей^[2].

Пам'ятки ред.

Ентомологічний заказник місцевого значення «Шейчина балка». Площа 4,0 га. Ділянка біля села Сінне на південному степовому схилі балки. Тут росте ковила периста, анемона, ломонос, сон-трава, живе понад 30 видів корисних комах — запилювачів сільськогосподарських культур, у тому числі одинокі бджоли, джмелі.