Відкрити головне меню

Яманака Сін'я
яп. 山中伸弥
Shinya yamanaka10.jpg
Народився 4 вересня 1962(1962-09-04) (56 років)
Хіґасі-Осака, Префектура Осака
Місце проживання Японія, США
Громадянство Японія Японія
Діяльність біолог, лікар, професор, хірург, фізик, генетик
Alma mater Університет Кобе
Сфера інтересів медицина
Заклад Кіотський університет, Nara Institute of Science and Technology[d] і Каліфорнійський університет у Сан-Франциско
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Katsuyuki Miura[d]
Відомі учні Kazutoshi Takahashi[d]
Аспіранти, докторанти Kazutoshi Takahashi[d]
Член Папська академія наук, Національна академія наук США, Академія наук Японії, Французька академія наук і Pontifical Academy for Life[d][1]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізіології або медицини (2012), Премія за прорив у науках про життя (2013)

Яманака Сін'я у Вікісховищі?

Ямана́ка Сі́н'я (яп. 山中伸弥, やまなかしんや, МФА[jamanaka ɕinja]; нар. 4 вересня 1962) — японський науковець, професор Інституту передових медичних наук в Кіотському університеті. Директор Центру з дослідження та застосування iPS-клітин (Center for iPS Cell Research and Application (CiRA) ) цього університету, провідний дослідник Інституту серцево-судинних захворювань Гладстона, Сан-Франциско. Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 2012 року (разом з Джоном Гердоном) «за праці в галузі біології розвитку та отримання індукованих стовбурових клітин».[2]

Зміст

БіографіяРедагувати

  • 4 вересня 1962 — народився в місті Хіґасі-Осака префектури Осака.
  • 1980–1987 — отримав вищу медичну освіту в Університеті Кобе, Кобе, Японія.
  • 1987–1993 — захистив докторську дисертацію в галузі фармакології у Вищій школі Міського Університету Осаки, Осака, Японія. після захисту Яманака вирішив продовжити наукові дослідження в США.
  • 1993–1996 — працював в Інституті серцево-судинних захворювань Гладстона, Сан-Франциско. Там вивчав функції продукту гена c-Myc за допомогою специфічних ліній нокаутував мишей.
  • 1996–1999 — професор-асистент в Медичній школі Університету Осаки
  • 1999–2005 — професор Інституту науки та технологій Нара — саме тут Яманака почав зосереджувати свої дослідження на механізми, що обумовлюють унікальні властивості ембріональних стовбурових клітин.
  • З 2005 року до сьогодні — професор Інституту передових медичних наук в Кіото, де і почав проводити перші експерименти з індукції плюрипотентності в соматичних клітинах.

Основні наукові досягненняРедагувати

  • 2003 — визначив найважливішу роль Nanog у підтримці плюрипотентності в ЕСК[3]
  • 2004 — виявив роль mTOR в самовідновленні ЕСК миші[4]
  • 2006 — уперше в світі отримав iPS-клітини миші[5]
  • 2007 — отримав повністю епігенетично перепрограмовані iPS-клітки[6]
  • 2007 — вперше в світі отримав iPS-клітки людини (одночасно з Томсоном)[7]
  • 2008 — отримав iPS-клітки без використання інтегруються в ДНК вірусних векторів[8]

ПублікаціїРедагувати

  • Takahashi, K., Yamanaka, S.: Induction of pluripotent stem cells from mouse embryonic and adult fibroblast cultures by defined factors. In: Cell. Band 126, 2006, S. 663–676.

ВизнанняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати