Симі
Симі | |
---|---|
Географія | |
36°35′56″ пн. ш. 27°50′03″ сх. д. / 36.598888888889° пн. ш. 27.834166666667° сх. д. | |
Місцерозташування | Егейське море |
Акваторія | Егейське море |
Площа | 57,865 км² |
Берегова лінія | 85 км |
Країна | |
Греція | |
Район | Родос (периферійна одиниця) |
Населення | 2590 осіб (2011) |
Вебсайт | symi.gr |
Симі у Вікісховищі |
Симі (грец. Σύμη) — острів в Егейському морі, входить у групу островів Додеканес.
Належить Греції. Разом з кількома безлюдними сусідніми островами утворює громаду (дим) Симі, що входить до периферійної одиниці Родос[1] периферії Південні Егейські острови. Площа острова — 58,1 км², разом з сусідніми острівцями — 65,754 км². Населення громади становить 2590 осіб станом на 2011 рік[2]. Щільність населення — 39,4 осіб/км². Влітку кількість населення зростає.
На острові діє Симська митрополія в юрисдикції Константинопольського патріархату.
Географія
ред.Острів знаходиться в південно-східній частині Егейського моря, на відстані 9 км від берегів Малої Азії (Туреччина), за 23 км на північ від острова Родос і приблизно за 400 км на південний схід від Афін. Береги Симі сильно порізані, в довжину він досягає 11,5 км, в ширину — 9 км. Поверхня гориста, найбільша висота — 616 метрів над рівнем моря. Джерела прісної води на острові відсутні[3].
Практично все населення зосереджено в однойменному містечку на півночі острова, що виник біля середньовічної візантійської цитаделі. На острові велика кількість монастирів і каплиць (близько 200). Найбільш відомий з них — монастир Панормітіс, присвячений св. Архангелу Михаїлу, розташований на південному узбережжі острова.
До громади Симі відносяться також незаселені острови Нінос, Хондрос, Діаватес, Галезіно, Мармарас, Кулундрос і Сесклі, що знаходяться поблизу .
Історія і населення
ред.У минулому острів належав послідовно персам, македонянам, римлянам, візантійцям, Османській імперії і відігравав значну роль в торговельних та економічних відносинах цієї частини Середземномор'я. Найбільш розвинутими на Симі було суднобудування — завдяки своїй швидкохідності кораблі, виготовлені на місцевих верфях, закуповувалися турецькою морської поштовою службою, а також видобуток морських губок[4].
Наприкінці XIX століття населення острова становило 30 тисяч осіб[5]. В даний час основними заняттями жителів є обслуговування туристів і рибальство[6].
Після першої світової війни острів належав Італії, в 1943—1945 роки був окупований німецькими військами[7]. З 1947 року входить до складу Греції.
Уродженці
ред.- Костас Валсаміс — відомий грецький і французький скульптор.
Храми
ред.- Монастир Панормітіс на честь святого Архангела Михаїла.
Галерея
ред.-
Монастир Панормітіс
-
Панорама міста
-
Барвистий будинок
-
Сходи верхнього міста
-
Панорама міста
-
Панорама міста
-
Монастир Панормітіс
Примітки
ред.- ↑ Kallikratis law [Архівовано 12 липня 2017 у Wayback Machine.] Greece Ministry of Interior
- ↑ Field, June (5 вересня 2006). New life amid the ruins of a Greek isle. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 21 січня 2009. Процитовано 19 вересня 2009.
- ↑ Population & housing census 2001 (incl. area and average elevation) (PDF) (гр.). National Statistical Service of Greece. Архів оригіналу (PDF) за 21 вересня 2015. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ Conquest by the Knights [Архівовано 8 червня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Hellander, Paul; Kate Armstrong (2006). Greece. Lonely Planet. с. 535. ISBN 978-1-74059-750-0. Архів оригіналу за 19 серпня 2020. Процитовано 23 травня 2020.
- ↑ O'Brien, Murrough (27 квітня 2003). On Symi, parties go off with a bang. The Independent. Процитовано 20 вересня 2009.
- ↑ Nazi Occupation of Symi reported. The Evening Independent (St. Petersburg, Florida). 15 жовтня 1943. с. 6. Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 20 вересня 2009.
Посилання
ред.- Official website [Архівовано 27 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)