Вікіпедія

Сімона Байлс

Симона Байлз (англ. Simone Biles, нар. 4 березня 1997) — американська гімнастка, чотириразова олімпійська чемпіонка 2016 року, 19-разова чемпіонка світу (рекорд в історії турнірів), у тому числі 5-разова чемпіонка в абсолютній першості (2013, 2014, 2015, 2018, 2019). За загальною кількістю нагород з Олімпійських ігор та чемпіонатів світу (21 медаль) посідає друге місце в історії спортивної гімнастики, поступаючись тільки Ларисі Латиніній (32 медалі). Чотири елементи спортивної гімнастики названі на честь Байлз: по одному в опорному стрибку і на колоді та два у вільних вправах.

Симона Байлз
Загальна інформація
Національність американка
Громадянство  США
 Беліз[1]
Народження 14 березня 1997(1997-03-14) (27 років)
Колумбус, штат Огайо, США
Зріст 145 см
Вебсторінка simonebiles.com
Спорт
Країна США США
Вид спорту гімнастика
Команда United States women's national gymnastics teamd[2][3]
Тренери Laurent Landid[4][5] і Cécile Canqueteau-Landid[4]
Участь і здобутки
CMNS: Сімона Байлс у Вікісховищі

Біографія ред.

Симона Аріанн Байлз народилася 14 березня 1997 року в Колумбусі, штат Огайо, третьою дитиною в сім'ї.[6] Її рідна мати, Шенон Байлз, через нарко- та алкогольну залежність, була не в змозі піклуватися за Симоною, та ще трьома дітьми — Ешлі, Тевіном та Адрією.[7][8] Рідний батько Симони, Кельвін Клемонс, покинув свою сім'ю та ніколи не був присутнім у житті доньки, борючись зі своєю залежністю. Батько Шенон, Рон (дідусь Симони) та його друга дружина Неллі Каєтано Байлз, яка мала двох майже повнолітніх синів, Рона-молодшого та Адама, почали тимчасово піклуватися про дітей у 2000 році,[9] а пізніше, у 2003 році пара офіційно усиновила двох наймолодших дітей: Симону та Адрію, а сестра Рона — двох найстарших.[10][11][12] Прийомний батько Симони був колишнім авіадиспетчером, який служив у Повітряних силах США на базі Рандольф, що знаходиться у Сан-Антоніо, а пізніше працював у Федеральному управлінні цивільної авіації США. Неллі, яка стала прийомною мамою, емігрувала з Белізу, працювала медсестрою, а також була колишньою співвласницею чотирнадцятьох будинків престарілих у Техасі.

Симона Байлз здобула середню освіту шляхом домашнього навчання, яке вона закінчила у 2015 році.[13] Обрала Каліфорнійський університет у Лос-Анджелесі для подальшого навчання, та оголосила про це через Twitter 4 серпня 2014 року.[14] Симона планувала відкласти своє зарахування до літніх Олімпійських ігор 2016 року в Ріо-де-Жанейро. 29 липня 2015 року Байлз оголосила, що хоче бути професійним спортсменом, таким чином вона втратила можливість виступати у Національній асоціації студентського спорту.[15]

За віросповіданням Симона є католичкою, окрім цього вона має громадянство Белізу, як і її мама. Вона називає Беліз своїм другим домом. Її сестра Адрія також займається гімнастикою. У грудні 2016 року Симону, а також п'ятиразову олімпійську чемпіонку з плавання Кейті Ледекі, обрали для урочистої посвяти перед спуском на воду новітнього авіаносця ВМФ США USS Enterprise (CVN-80). Вони стали першими олімпійцями, удостоєними такої честі.

Цікавий факт ред.

У серпні 2016 року, за даними хакерської групи Fancy Bears Hack Team, Симона Байлз здала позитивний тест на метилфенідат (психостимулятор), при цьому не порушивши антидопінгових правил, оскільки в історії хвороби спортсменки був зазначений офіційний дозвіл від WADA на застосування цих препаратів у профілактиці проблем із синдромом порушення активності та уваги[16].

Сама ж Байлз написала в своєму мікроблозі в Twitter, що не соромиться застосування ліків, які допомогли їй подолати труднощі концентрації уваги[16].

Виступ на Олімпійських іграх 2020 ред.

На Олімпійські ігри 2020, які через пандемію коронавірусної хвороби розпочалися у Токіо лише у липні 2021 року, Симона Байлз їхала фавориткою і з настроєм виграти усе золото Олімпіади та стати найтитулованішою гімнасткою усіх часів.

Але 27 липня у фіналі командного багатоборства Симона Байлз в опорному стрибку замість Анамара в 2,5 оберти виконала стрибок Юрченко в 1,5 оберти, який коштує значно менше, і отримала за нього найнижчу серед гімнасток збірної США оцінку, після чого не вийшла на виконання наступних вправ — її замінили Джордан Чайлз (різновисокі бруси та колода) та Суніса Лі (вільні вправи). Спочатку заміну Байлз пояснили травмою, але після закінчення змагань сама Байлз спростувала інформацію про травму, пояснивши рішення не виходити на наступні снаряди «через психологічні проблеми».[17]

28 липня 2021 року прес-служба Федерації спортивної гімнастики США повідомила, що Байлз пропустить змагання у індивідуальному багатоборстві, хоча посіла 1 місце в кваліфікаційному раунді.[18] Потім Симона знялася ще з трьох фіналів на Олімпіаді в Токіо — в опорному стрибку, на брусах та у вільних вправах.[19][20]

2 серпня 2021 року Симона Байлз, попри психологічні негаразди, вирішила виступити у фіналі останньої вправи спортивної гімнастики на Олімпійських іграх в Токіо — на колоді і 3 серпня завоювала бронзову медаль.[21]

Виступи на Олімпіадах ред.

Олімпіада Дисципліна Місце
Ріо 2016 командна першість  
Ріо 2016 абсолютна першість  
Ріо 2016 опорний стрибок  
Ріо 2016 вільні вправи  
Ріо 2016 колода  
Токіо 2020 командна першість  
Токіо 2020 колода  

Примітки ред.

  1. ↑ https://twitter.com/simone_biles/status/557946607606329344
  2. ↑ https://usagym.org/pages/women/history/past_nat_teams_jr.html
  3. ↑ https://usagym.org/pages/women/history/past_nat_teams_sr.html
  4. ↑ а б https://www.washingtonpost.com/sports/olympics/2021/05/18/simone-biles-coaches-cecile-laurent-landi/
  5. ↑ https://www.teamusa.org/News/2017/October/17/Simone-Biles-Announces-Laurent-Landi-As-New-Coach-In-Return-To-Gymnastics
  6. ↑ Barron, David (16 липня 2016). Spring's Biles poised for perfection in Rio Games. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 8 серпня 2016.
  7. ↑ Barron, David (16 липня 2016). Spring's Biles poised for perfection in Rio Games. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 8 серпня 2016.
  8. ↑ Graves, Will (22 жовтня 2015). As Rio nears, gymnastics' Biles is ready to take charge. Associated Press. Архів оригіналу за 13 грудня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
  9. ↑ O'Neal, Lonnae (1 липня 2016). The Difficulty Of Being Simone Biles. Andscape. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 19 серпня 2016. Simone's grandparents, Ron (grandfather) and Nellie (step-grandmother), became her legal guardian when Biles was 6. They met while Nellie was in college in San Antonio and Ron was in the Air Force and raising daughter Shanon as a single father.
  10. ↑ Simone Biles. Biography.com. Архів оригіналу за 20 травня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
  11. ↑ Barron, David (16 липня 2016). Spring's Biles poised for perfection in Rio Games. Houston Chronicle. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 8 серпня 2016.
  12. ↑ Minutaglio, Rose (27 червня 2016). How Gymnast Simone Biles Overcame Being Given up by Her Mother to Become an Olympic Gold Hopeful. People. Архів оригіналу за 29 серпня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
  13. ↑ Nick, Zaccardi (4 серпня 2014). Simone Biles chooses UCLA. NBC Sports. Архів оригіналу за 30 серпня 2015. Процитовано 30 жовтня 2015.
  14. ↑ Simone Biles to attend UCLA. ESPN. 13 листопада 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  15. ↑ Nick, Zaccardi (29 липня 2015). Simone Biles turns pro. NBC Sports. Архів оригіналу за 24 липня 2021. Процитовано 30 жовтня 2015.
  16. ↑ а б Simone Biles Addresses Leaked Medical Records and ADHD Misconceptions. ABCNews. 14 вересня 2016. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
  17. ↑ Американська зірка спортивної гімнастики знялася з Олімпіади через психологічні проблеми. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  18. ↑ Американська гімнастка Байлз пропустить багатоборство через ментальне здоров’я. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  19. ↑ Сімона Байлз знялася ще із двох фіналів на Олімпіаді в Токіо. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  20. ↑ Сімона Байлс знову знялася з фіналу на Олімпіаді в Токіо. ua.korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.
  21. ↑ Американська гімнастка Байлз завоювала бронзу у вправі на колоді на Олімпіаді в Токіо. 112ua.tv (uk-UA) . Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 3 серпня 2021.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сімона_Байлс&oldid=41669933