Сільвія Тестю
Сільвія Тестю́ (фр. Sylvie Testud; нар. 17 січня 1971, Ліон, Франція) — французька акторка.
| Сільвія Тестю | |||
|---|---|---|---|
| Sylvie Testud | |||
 Сільвія Тестю на Каннському МКФ, 2018 | |||
| Дата народження | 17 січня 1971 (53 роки) | ||
| Місце народження | Ліон, Франція | ||
| Громадянство |  Франція | ||
| Професія | акторка, кінорежисер | ||
| Alma mater | Вища національна консерваторія драматичного мистецтва і Курси Флоран[1] | ||
| Роки активності | 1991 — наш час | ||
| IMDb | ID 0856500 | ||
| Нагороди та премії | |||
| |||
| |||
| «Сезар» (2001, 2004) «Премія «Люм'єр»» (2004) | |||
 Сільвія Тестю у Вікісховищі | |||
Біографія
ред.Сільвія Тестю народилася в Ліоні у сім'ї італійки, що емігрувала до Франції, та француза. Коли Сільвії було два роки, її батько залишив сім'ю. Виросла в Ліонському районі Круа-Рус серед іммігрантів з Італії та Іспанії. Закінчила Вищу національну консерваторію драматичного мистецтва.
Дебютувала в кіно у 1991 році у короткометражній стрічці «Скрипаль». Потім знялася у кількох малопомітних повнометражних фільмах. Перші помітні ролі з'явилися у Сільвії Тестю у другій половині 1990-х, а 1999 року Тестю стала популярною у Франції завдяки головній ролі у драмі режисера Томаса Венсана «Карнавал».
За головну роль у фільмі «За гранню тиші» (1996) режисера Кароліни Лінк акторці було присуджено німецьку національну кінонагороду «Лола» за найкращу жіночу роль[2].
Однією з найвідоміших робіт Сільвії Тестю у кіно стала роль психопатки-вбивці Крістіни Папен з кримінальної драми «Убивчі рани» (2000). За цю роль вона отримала премію «Сезар» у номінації «Найперспективніша акторка».
У 2003 році випустила автобіографічну книгу «Існує не так вже багато зірок сьогодні». У 2004 році Сільві Тестю отримала «Сезара» в номінації «Найкраща акторка» за головну роль у драмі «Страх і трепет», заснованій на бестселері бельгійської письменниці Амелі Нотомб.
У 2008 році стала кавалером Національного ордену «За заслуги»[3]. У 2016 році нагороджена Орденом Мистецтв та літератури (офіцер)[4].
У 2012 як режисер поставила на основі свого автобіографічного роману повнометражний художній фільм «Інше життя жінки» з Жюльєт Бінош, Матьє Кассовіцем та Ор Атіка у головних ролях.
Особисте життя
ред.Акторка має від двох різних батьків двох дітей: сина Рубена (народився 15 лютого 2005-го) та доньку Естер (народилася 25 січня 2011 року)[5].
Фільмографія
ред.| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1996 | ф | За гранню тиші | Jenseits der Stille | Лара |
| 1997 | ф | Згорілі в раю | Flammen im Paradies | Естер |
| 1998 | ф | Нещастя Маргарет | The Misadventures of Margaret | молода черниця |
| 1999 | ф | Карнавал | Karnaval | Беа |
| 1999 | ф | Крапочка й Антон | Pünktchen und Anton | Лоренс |
| 2000 | ф | Полонянка | La captive | Аріана |
| 2000 | ф | Сад | Sade | Рене де Сад |
| 2000 | ф | Убивчі рани | Les blessures assassines | Крістіна Папен |
| 2001 | ф | Замок | The Château | Ізабель |
| 2001 | ф | Я йду додому | Je rentre à la maison | Аріель |
| 2002 | ф | Шануй батька свого | Aime ton père | Вірджинія |
| 2003 | ф | Страх і трепет | Stupeur et tremblements | Амелі |
| 2003 | ф | Ох вже ці доньки! | Filles uniques | Тіна |
| 2003 | ф | Лабіринти | Dédales | Клод |
| 2004 | ф | Завтра переїжджаємо | Demain on déménage | Шарлотта |
| 2006 | ф | Спадок | L’héritage | Патрисія |
| 2007 | ф | Життя у рожевому кольорі | La môme | Момона |
| 2007 | ф | Франція | La France | Камілла |
| 2007 | ф | Таємниця Антуана Ватто | Ce que mes yeux ont vu | Люсі Одібер |
| 2008 | ф | Саган | Sagan | Франсуаза Куаре (Саган) |
| 2008 | ф | Ідіот | L’idiot | Дарина Олексіївна |
| 2009 | ф | Відплата | Fu chou | Ірен Томпсон |
| 2009 | ф | Лурд | Lourdes | Крістіна |
| 2009 | ф | Щасливчик Люк | Lucky Luke | Джейн-катастрофа |
| 2010 | ф | Облава | La rafle | Белла Циглер |
| 2012 | ф | Офірний цап | The Scapegoat | Бела, художниця |
| 2012 | ф | Інше життя жінки | La vie d'une autre | |
| 2014 | ф | Дві жінки | Mesyats v derevne | Єлизавета Богданівна |
| 2014 | ф | Красуні у Парижі | Sous Les jupes де Filles | Сам |
| 2017 | ф | Останній портрет | Final Portrait | Аннетт Арм |
| 2017 | ф | Наречений на двох | Jour J | |
| 2018 | ф | Суспірія | Suspiria | місс Гріффіт |
Визнання
ред.
| Рік | Категорія | Фільм | Результат | |
|---|---|---|---|---|
| Премія «Лола» | ||||
| 1997 | Найкращий акторка у головній ролі | За гранню тиші | Перемога | |
| Кінофестиваль «Актори кіно» (Acteurs à l'Écran), Франція | ||||
| 1999 | Приз Мюзідори найкращій акторці | Прилив | Номінація | |
| 2000 | Приз Мішеля Сімона найкращій акторці | Карнавал | Перемога | |
| Премія «Сезар» | ||||
| 2000 | Найперспективніша акторка | Карнавал | Номінація | |
| 2001 | Убивчі рани | Перемога | ||
| 2004 | Найкраща акторка | Страх і трепет | Перемога | |
| 2008 | Найкраща акторка другого плану | Життя у рожевому кольорі | Номінація | |
| 2009 | Найкраща акторка | Саган | Номінація | |
| Премія Європейської кіноакадемії | ||||
| 2000 | Найкраща акторка | Полонянка | Номінація | |
| 2010 | Лурд | Перемога | ||
| Кінофестиваль у Карлових Варах | ||||
| 2003 | Найкраща акторка | Страх і трепет | Перемога | |
| Премія «Люм'єр» | ||||
| 2004 | Найкраща акторка | Страх і трепет | Перемога | |
| 2008 | Таємниця Антуана Ватто | Номінація | ||
| Золота зірка кіно | ||||
| 2004 | Найкраща акторка | Страх і трепет | Перемога | |
| Кришталевий глобус (Франція) | ||||
| 2009 | Найкраща акторка | Саган | Перемога | |
Примітки
ред.- ↑ http://www.coursflorent.fr/ecole/anciens/acteurs?page=2
- ↑ Awards for Sylvie Testud (англ.). Internet Movie Database. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 3 травня 2015.
- ↑ Décret du 14 novembre 2008 portant promotion et nomination (фр.). Legifrance - Le service public de l'accès au droit. 15 листопада 2008. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 28 жовтня 2011.
- ↑ Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres janvier 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 2 лютого 2017. [Архівовано 2016-06-05 у Wayback Machine.]
- ↑ Sylvie Testud : L'actrice est maman pour la seconde fois ! (фр.). Purepeople.com. 25 січня 2011. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 29 березня 2015.
- ↑ Повний перелік нагород та номінацій Сільвії Тестю на сайті IMDb(англ.)
Посилання
ред.
- Сільвія Тестю на сайті IMDb (англ.)
- Сільвія Тестю на сайті Kino-teatr.ua