Сілагадзе Джемал Георгійович

Джемал Георгійович Сілагадзе (рос. Джемал Георгиевич Силагадзе; * 23 квітня 1948, Сочі — † 13 травня 1991, Псков) — радянський футболіст і тренер. Нападник, відомий виступами за «Спартак» (Москва), у складі якого виграв чемпіонат СРСР 1969 і Кубок СРСР 1971 року. Майстер спорту СРСР (1969).

Ф
Джемал Сілагадзе
Особові дані
Повне ім'я Джемал Георгійович Сілагадзе
Народження 23 квітня 1948(1948-04-23)
  СРСР Сочі
Смерть 13 травня 1991(1991-05-13) (43 роки)
  СРСР Псков
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1965—1967

1968—1971
1972

1973
1974

1975—1979

1980—1981
«Спартак» (Кострома)
(клас «Б»)
«Спартак» (Москва)
«Торпедо» (Кутаїсі)
(1 ліга)
«Спартак» (Москва)
«Спартак» (Кострома)
(2 ліга)
«Іскра» (Смоленськ)
(2 ліга)
«Іскра» (Смоленськ)
(1 ліга)


81 (12)
37 (11)

9 (0)
33 (4)



17 (2)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1986
1987
1988
1989
1991
«Металург» (Липецьк)
«Металург» (Липецьк)
«Балтика» (Калінінград)
«Світлотехніка» (Саранськ)
«Іскра» (Смоленськ)
1 (2 ліга)
5 (2 ліга)
11 (2 ліга)
17 (2 ліга)
7 (2 нижча ліга)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

ЖиттєписРедагувати

Вихованець ДЮСШ м. Сочі. Виступав за «Будівельник» (Сочі). Протягом 1965—1967 років грав за «Спартак» (Кострома) у класі «Б». У 1966—1967 роках нападника запрошували до збірної РРФСР.

Із сезону 1968 виступав за столичний «Спартак». Чемпіон Радянського Союзу 1969, віце-чемпіон 1968, бронзовий призер 1970 року. Володар Кубка СРСР 1971. У сезоні 1971, забивши 5 м'ячів у чемпіонаті, поділив звання найкращого бомбардира команди з Миколою Кисельовим і Олександром Піскарьовим.

Сезон 1972 провів у першоліговому «Торпедо» (Кутаїсі), сезон 1973 — знов у «Спартаку» (Москва). У 1974 році грав за «Спартак» (Кострома), де він колись починав кар'єру. Із сезону 1975 став гравцем команди «Іскра» (Смоленськ), яка була серед лідерів своєї зони 2-ої ліги та боролася за вихід до першої ліги. У 1979 році разом із командою виграв змагання в своїй зоні, здобувши перепустку до першої ліги.

Після 1981 року перейшов на тренерську роботу, працював тренером смоленської «Іскри» до 1985 року. Закінчив Вищу школу тренерів. У сезонах 1986 і 1987 — головний тренер «Металурга» (Липецьк). У чемпіонаті 1986 липецькі футболісти посіли перше місце у своїй зоні, але в турнірі за місце в першій лізі серед 3 команд фінішували 2-ми. Першим став «Геолог» (Тюмень). У першостях 1988 і 1989 тренував, відповідно друголігові клуби «Балтика» (Калінінград) і «Світлотехніка» (Саранськ).

У сезоні 1990 був тренером «Іскри» (Смоленськ), у 1991 році — головним тренером. Загинув в автокатастрофі в травні 1991 року — команда поверталася з гостьової гри проти «Спартака» (Петрозаводськ), наставник сидів на передньому сидінні автобуса, який зіштовхнувся з «КамАЗом».[1]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати