Відкрити головне меню

Сігрід Горда (швед. Sigrid Storråda) — героїня скандинавських саг, дружина конунгів Еріка VI Переможного і Свена Вилобородого.

Сігрід Горда
Sigrid Storråda
Sigrid and olaf.jpg
Королева Швеції
980/984 — 995
Попередник: Інгеборга Шведська
Наступник: Ауд Норвезька
996 — 1014
Попередник: Тува Датська
Наступник: Емма Нормандська
1000 — 1014
Попередник: Тюра Датська
Наступник: Астрід Шведська
 
Народження: між 960 - 972
Смерть: після 1016
Династія: пясти, кнютлінги
Батько: Мешко I
Мати: Дубравка (княгиня польська)
Чоловік: Ерік Переможний, Свейн Вилобородий
Діти: від 1-го шлюбу: Олаф, Хольмфріда; від 2-го шлюбу Кнуд Великий, Харальд, Астрід, Маргарита, Сігрід

Медіафайли у Вікісховищі?

Про Сігрід Горду, шведську королеву, що жила в другій половині Х століття, розповідав Сноррі Стурлусон, ісландський поет і історик XIII століття. Але і в героїчних сагах Сігрід залишила свій слід — як припинився звичай вбивати дружин під час похорону чоловіків. «Книга з Плоского острова» розповідає, як дружина шведського конунга Еріка Сігрід залишила його: знатна дама, чиє ім'я підходило для справжньої валькірії, заявила, що не хоче піти за ним в могилу. Ця жінка не поступалася в рішучості і гордості сучасним їй конунгам.

Вона пережила Еріка. Сігрід була вдовою і власницею багатьох земель (адже претендентів — чоловіків на королівство було чимало), вона пишалася своєю могутністю і мала славу провидиці. До неї в садибу з'являлися претенденти на її руку і серце — один з обласних норвезьких конунгів і конунг з Гардарики (можливо, один з дванадцяти літописних синів Володимира Святославовича, хрестителя Русі). Сігрід прийняла їх з почестями і розмістила разом з дружинниками в одному великому будинку. Коли почався бенкет, конунги і їх дружинники — у тому числі і сторожа, яку вони не забули залишити біля дверей — напилися до забуття. Тоді Сігрід веліла підпалити будинок, а тих, хто вибереться з полум'я, рубати мечами. Королева сказала, що так вона хоче відучити дрібних конунгів приставати до неї зі сватанням. З тих пір вона звалася Сігрід Горда[1].

Сватання Олава ТрюггвасонаРедагувати

Але через деякий час до Сігрід посватався Олав Трюггвасон, могутній конунг, і Сігрід прихильно прийняла його сватання і традиційний весільний подарунок — золоте кільце (за іншими джерелами браслет), яке конунг взяв в одному з розорених їм язичницьких капищ. Пізніше виявилося, що кільце всередині — мідне. Сігрід була розгнівана, сказавши, що Олав обдурить її і іншим разом. Але коли Олав з'явився до Швеції, вона погодилася на зустріч. Конунг наполягав на наверненні Сігрід до християнства, хоч вона відповіла, що не збирається змінювати віру своїх предків. Олав не чекав відмови, розніваний, він жбурнув рукавичкою в її обличчя зі злості, принизивши королеву. «Ти накликав на себе смерть» — сказала королева[2].

Сігрід одружилась за данським конунгом Свейном і, пригадавши колишню образу, стала підбурювати чоловіка проти Олава, який насмілився її образити. Величезний флот данців, шведів і біженців-ярлів з Норвегії від Олава виступили проти норвезького конунга. Олав бився на щоглі свого корабля — Довгого Дракона — але коли зрозумів, що йому не здолати ворогів, стрибнув у морську безодню і зник там.

Таким чином за безпосереднього впливу Сігрід Пихатої був створений союз між Швецією та Данією. У шлюбі зі Свейном вона народила двох синів — майбутніх королів Данії Гаральда і Кнута, а також трьох дочок[3].

СуперечкиРедагувати

Історик Лаурит Вейбулл стверджував, що Сігрід була вигаданим персонажем. Його твердження грунтються на тому, що ісладські саги Саксона Граматика (1100-1200 р.) — недостовірні джерела, а ось більш старші записи Адама із Бремена (прибл. 1075 р.) можна вважати більш чіткими. Адам Бременський стверджував, що Олаф та Кнут сини невідомої віденської принцеси. Тітмар Магдебурзький, що був сучасником королеви також вказував на її слов'янске походження. Виникнення імені Сігрід учені пояснюють як плутанину із польським ім'ям Святослава[4].

ДжерелаРедагувати

  1. В, Николаев А. (2015-10-09). Время: теория (ru). Directmedia. ISBN 9785447537500. 
  2. Klimczak, Natalia. Sigrid the Haughty, Queen Consort of Four Countries and Owner of a Strong Personality. Ancient Origins (en). Процитовано 2018-03-03. 
  3. Sigrid storråda - Svenskt Biografiskt Lexikon. sok.riksarkivet.se. Процитовано 2018-03-03. 
  4. Vem var Sigrid Storråda? - Populär Historia. 2007-11-11. Процитовано 2018-03-03.