Сіберут
індонез. Pulau Siberut
Siberut river.jpg
Річка на острові Сіберут

Карта
Карта острова Сіберут та сусідніх островів Індонезії
Карта острова Сіберут та сусідніх островів Індонезії
Географія
1°23′00″ пд. ш. 98°54′00″ сх. д. / 1.38333° пд. ш. 98.90000° сх. д. / -1.38333; 98.90000Координати: 1°23′00″ пд. ш. 98°54′00″ сх. д. / 1.38333° пд. ш. 98.90000° сх. д. / -1.38333; 98.90000
Місцерозташування Південно-Східна Азія
Індійський океан
Акваторія Індійський океан
Група островів о-ви Ментавай
(Малайський архіпелаг)
Площа &&&&&&&&&&&03828.&&&&&03828  км² (141-ше місце)
Довжина 115  км
Ширина 50  км
Берегова лінія 397  км
Найвища точка 384 м
Країна
Індонезія Індонезія
Регіон провінція Західна Суматра
Адм. одиниця Західна Суматра
Населення 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»35,091 особа (2010)
Сіберут. Карта розташування: Індонезія
Сіберут
Сіберут
Сіберут (Індонезія)
Сіберут. Карта розташування: Суматра
Сіберут
Сіберут
Сіберут (Суматра)

CMNS: Сіберут у Вікісховищі

Сіберут (індонез. Pulau Siberut; англ. Siberut) — найбільший острів групи островів Ментавай (Малайський архіпелаг, Південно-Східна Азія), розташований в Індійському океані, на захід від острова Суматра, входить до складу Індонезії.

ГеографіяРедагувати

Острів адміністративно належить до провінції Західна Суматра[1]. Розташований за 150 км на захід від острова Суматра, омивається водами північно-східної частини Індійського океану з заходу, та Ментавайською протокою — зі сходу. За 40 км на північний захід розташований невеличкий острівець Боче, а зразу ж за ним острів Танах-Бала, за 1 км на південний схід розташований острівець Масокут, а за 45 км — острів Сипора. Острів простягся з північного заходу на південний схід на 115 км, при максимальній ширині до 50 км, довжина берегової лінії становить 396,5 км[2]. Острів має площу: за одними даними 4030 км²[3], за іншими — &&&&&&&&&&&03828.5000003828,5 км²[2] (20-те місце в Індонезії та 141-ше у світі). Найбільша висота (вершина без назви) — 384 м[2].

Клімат острова теплий та вологий екваторіальний, температура коливається від 22 до 31 °C, а вологість — від 81 до 85 %. Середньорічний рівень опадів — 4000 мм.

НаселенняРедагувати

Населення острова Сіберут у 2010 році становило 0Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,».Помилка виразу: незрозумілий розділовий знак «,»35,091 особу. Найчисельніша народність острова — ментавайці.

Фауна та флораРедагувати

Сіберут відокремився від материнського Зондського шельфу в середньому плейстоцені. Тривала ізоляція привела до того, що нам ньому утворилося безліч ендемічних видів, у тому числі понад 900 видів судинних рослин і понад 30 унікальних видів тварин. 65 % ссавців і 15 % інших тварин острова ендемічні. З 134 видів птахів ендемічні 19.

Острів славиться своїм ареалом приматів, у тому числі: гібон клосса (Hylobates klossii), кирпач або сімакобу (Simias concolor), ментавайський лангур (Presbytis potenziani), макака пагайський (Macaca pagensis), макака сіберутський (Macaca siberu)[4].

Східне узбережжя має безліч острівців, бухт, заток і коралових рифів і покритий мангровими лісами шириною до 2 км, які поступово переходять у зарості мангрових пальм. Західне узбережжя має переважно ліси Баррінгтонія[en], і до нього важко добратися через бурхливе море та круті скелі. Значна частина острова покрита вологими тропічними заболоченими лісами, також присутні ділянки пралісу.

Сіберут був визнаний біосферним заповідником в 1981 році, а в 1993 західна частина острова була оголошена національним заповідником «Національний парк "Сіберут"» з територією в 1905 км². Близько 70 % дощових лісів, що залишилися за межами заповідника були вирубані в комерційних цілях.

У 2001 році ЮНЕСКО започаткувало нову фазу в програмі збереження екосистеми острова за допомогою місцевого розвитку. Ця фаза включає в себе створення партнерства місцевих громад, природоохоронних груп і місцевих органів влади. Проте, погане управління і корупція як і раніше є головною причиною значних нелегальних вирубок[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Indonesia: Provinces, Cities & Municipalities. City Population. Архів оригіналу за 13-03-2018. Процитовано 13-02-2018. 
  2. а б в UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Siberut
  3. Siberut Island. indonesia-tourism.com. Процитовано 13-02-2018.  (англ.)
  4. Siberut World Biosfer на Padang-today.com (індонез.)
  5. "Business as usual in the Mentawais", in Down to Earth, №50, серпень 2001

ПосиланняРедагувати