Сьюзен Дей

американська акторка

Сьюзан Дей (англ. Susan Dey, (10 грудня 1952(1952-12-10), Пекін) — американська акторка, відома завдяки своїм ролям на телебаченні в ситкомі ABC «Сім'я Партриджів» (1970—1974) і правовій драмі NBC «Закон Лос-Анджелеса» (1986—1992), роль в якій принесла їй «премію Золотий глобус» у 1988 році.

Сьюзен Дей
англ. Susan Dey
Дей у 1990 році
Дей у 1990 році
Дей у 1990 році
Ім'я при народженні Сьюзан Галлок Сміт
Народилася 10 грудня 1952(1952-12-10)[4][5] (71 рік)
Пекін
Громадянство  США
Діяльність акторка, модель, телеакторка, кіноакторка, кінопродюсерка
Alma mater Fox Lane High Schoold
Роки діяльності 1970—2004
IMDb nm0001138

CMNS: Сьюзен Дей у Вікісховищі

Життєпис ред.

Сьюзан Дей народилася 1952 року в Пекіні, штат Іллінойс, у сім'ї Рут Пайл Дей, медсестри, та Роберта Сміта Дея, редактора газети «Standard-Star» у Нью-Рошелі, штат Нью-Йорк. Мати померла у 1961 році, коли Сьюзен було вісім років. Сьюзен навчалася у початковій школі Колумба в Торнвуді, штат Нью-Йорк. Пізніше вона переїхала до Маунт-Кіско, штат Нью-Йорк, де закінчила середню школу Фокс-Лейн у 1970 році.

Кар'єра ред.

 
Сьюзан Дей, промофото для прем'єри телесеріалу «Сім'я Партріджів», що відбулася 25 вересня 1970 року.

У сімнадцятирічному віці, не маючи жодного акторського досвіду, Дей отримала роль дочки героїні Ширлі Джонс у музичному ситкомі ABC «Сім'я Партріджів». У 1973 роль принесла їй номінацію на премію «Золотий глобус»[6]. Шоу транслювалось до 1974 року. У 1977 році вона зіграла головну роль у власному ситкомі «Любить мене, не любить мене» на CBS, який був закритий після шести епізодів.

У 1977 році Дей вирішила відкинути свій образ героїні з ситкомів, зігравши злісну матір, яка знущається з власної трирічної доньки в телевізійному фільмі «Мері Джейн Гарпер плакала минулої ночі». Пізніше того ж року вона зіграла головну роль у фільмі Paramount Pictures «Перше кохання», де вона з'явилася оголеною[7]. Наступного року вона зіграла головну роль у телефільмі NBC «Маленькі жінки». У 1981 році вона знялася в кінофільмі «Лукер».

1983 року Дей повернулася на телебачення з основною роллю протагоніста в прайм-тайм мильній опері CBS «Емералд-Пойнт». Шоу було закрито після одного сезону навесні 1984 року. У 1986 році її кар'єра перейшла на новий етап завдяки ролі жорсткого адвоката Грейс Ван Оуен у відзначеному нагородами серіалі NBC «Закон Лос-Анджелеса». Роль принесла їй три номінації на премію «Еммі» за найкращу жіночу роль у драматичному серіалі і п'ять на «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль у телевізійному серіалі — драма, з перемогою в 1988[6]. Вона залишила шоу у 1992 році, після шести сезонів. У 2002 році вона знялася в телефільмі-возз'єднанні, де також було задіяно майже всі основні актори шоу.

У 1992—1993 роках Дей виконувала головну роль у ситкомі CBS «Любов і війна». Вона була звільнена з шоу після одного сезону через конфлікт із продюсерами і була замінена на Енні Поттс[8]. З того часу вона продовжувала зніматися у зроблених для телебачення фільмах, які потім знайшли успіх на каналі Lifetime. Її остання поява на телебаченні була в 2004 році, в серіалі «Третя зміна».

У 2000-х роках Дей радикально змінила сферу діяльності, ставши членом правління центру допомоги жертвам зґвалтувань у медичному центрі імені Рональда Рейгана[9].

Фільмографія ред.

  • 1972 — «Викрадач літаків»
  • 1976 — «Бранець: Довга поїздка 2»
  • 1976 — «Вулиці Сан Франциско» — Барбара Росс
  • 1977 — «Перше кохання»
  • 1981 — «Лукер»
  • 1986 — «Ехо Парк»
  • 1986-1992 — «Закон Лос-Анджелеса» — Ґрейс Ван Овен
  • 1987 — «Неприємності Діка»
  • 1989 — «Це адекватно»
  • 1995 — «Смертельне кохання» — Ребекка Барнс
  • 1995 — «Блакитна річка» — місіс Селлерс
  • 1998 — «Помщений» — Марго
  • 2002 — «Зникнення» — Петті Генлі
  • 2003 — «Дощ» — Діана Девіс
  • 2004 — «Третя зміна» — Доктор Брін

Примітки ред.

  1. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #1059086883 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. SNAC — 2010.
  6. а б Susan Dey Awards. Internet Movie Database. Архів оригіналу за 28 липня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  7. Susan Dey Biography. The New York Times. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.
  8. The Complete Directory to Prime Time Network and Cable TV Shows 1946-Present Ballantine Books. 2003. p. 705. 0-345-45542-8
  9. Susan Dey Biography. TV Guide. Архів оригіналу за 11 квітня 2015. Процитовано 5 квітня 2015.

Посилання ред.