Східні обіцянки (фільм)

Фільм Девіда Кроненберга 2007 року

«Східні обіцянки» в українському прокаті йшов під назвою «Порок на експорт» (англ. Eastern Promises) — гостросюжетний фільм канадського режисера Девіда Кроненберга, присвячений життю російських злодіїв у законі в Лондоні. У головних ролях — Вігго Мортенсен, номінований за неї на премії «Оскар» та «Золотий глобус», Наомі Воттс та Венсан Кассель.

Східні обіцянки
Eastern Promises
Міжнародний постер
Жанр трилер
драма
Режисер Девід Кроненберг
Продюсер Стівен Гаррет
Роберт Лантос
Сценарист Стівен Найт
У головних
ролях
Наомі Воттс
Вігго Мортенсен
Венсан Кассель
Шинед К'юсак
Армін Мюллер-Шталь
Єжи Сколімовський
Сара-Джинн Лабросс
Дональд Самптер
Майкл Сарн
Джозеф Алтін
Оператор Пітер Сушицький
Композитор Говард Шор
Кінокомпанія
Дистриб'ютор Focus Features (США)
Aurora Films (Україна)
Тривалість 100 хв.
Мова англійська
російська
турецька
українська
урду
Країна Велика Британія
Канада
Рік 2007
Дата виходу 8 вересня 2007 (TIFF)
14 вересня 2007 (США)
26 жовтня 2007 (ВБ)
15 листопада 2007 (Україна)
Кошторис $50 млн.[1]
Касові збори $56.1 млн.[2]
IMDb ID 0765443
filminfocus.com/focusfeatures/film/eastern_promises?
CMNS: Східні обіцянки у Вікісховищі

Зміст ред.

Лондон — «місто повій і голубих». Так вважає Семен — один із представників злодюг з СРСР, що влаштувався в Англії. Тому він не ускладнює собі життя моральними рамками, займаючись усіма послугами кримінального бізнесу — від дитячої проституції та торгівлі наркотиками до вбивств. Однак колишня батьківщина Семена експортувала не тільки пороки. Потрапляли в Лондон і чесні люди, які ставилися до нового світу зовсім з інших позицій. Цього Семен не врахував.

Зйомки ред.

Задовго до початку зйомок, ще в США, Вігго Мортенсен спілкувався з одним із колишніх російських ув'язнених, познайомився з блатним сленгом і розучував російські фрагменти сценарію, займаючись з викладачем Принстонського університету Станіславом Швабріним.

Фільм американського кінодокументаліста Алікс Ламберт «Печатка Каїна», а також «Енциклопедія російських кримінальних татуювань» Д. С. Балдаїва використовувалися Мортенсеном для створення образу Миколи Лужина. Ближче до зйомок Мортенсен кілька днів провів у Санкт-Петербурзі, Москві та Єкатеринбурзі, щоб побачити батьківщину його екранного персонажа. Під час зйомок у Лондоні наставником Вігго з російської вимови і екранної поведінки був актор Олег Федоров, виконавець епізодичної ролі татуювальника. У свою чергу гример фільму Стефан Дюпуа на початку майже кожного знімального дня протягом двох годин покривав Мортенсена накладними злодійськими татуюваннями.

Ролі ред.

Актор Роль
Вігго Мортенсен Микола Лужин Микола Лужин
Наомі Воттс Анна Анна
Венсан Кассель Кирило Кирило
Армін Мюллер-Шталь Семен Семен
Шинейд К'юсак Елен Елен
Дональд Самптер Юрій Юрій
Єжи Сколімовський Степан Степан
Олег Федоров татуювальник татуювальник
Майкл Сарн Валерій Валерій
Девід Папава чеченець чеченець
Юрій Климов російський мафіозі російський мафіозі
Борис Ісаров російський мафіозі російський мафіозі
Тереза Србова Кириленко Кириленко
Анджей Борковсій Циган Циган
Тамер Гассан чеченець чеченець

Сексуалізація насильства ред.

Кроненберг визначив фільм як «гомоеротичний трилер», натякаючи на те, що кримінальний світ згуртовують витіснення потягу гомосексуальної властивості[3]. Він охарактеризував Миколу та Кирила як «гарячу парочку»: Микола свідомо намагається «охмурити» Кирила, знаючи, що той — латентний гей[3]. Секс між чоловіком і жінкою показаний в холодних тонах, в той час як сцени насильства подані як пристрасна близькість. «Братки близькі один до одного до інтимності», — міркує Кроненберг про витіснену гомосексуальному потязі, на якому будуються закриті чоловічі колективи, від футбольних команд до військових організацій (улюблена думка Жижека). "Я не мав наміру знімати фільм у дусі «Борна», — пояснює режисер причини, що змусили його підкреслити прихований еротизм чоловічої боротьби[3].

За зауваженням критика Джим Гоберман, «гомоеротичний підтекст прориває греблю і майже запруджують екран у парній лазні, де, напевно, не менше тижня довелося знімати приголомшливу сцену боротьби голяка»[4].

Реліз ред.

Прем'єра відбулася на Торонтському фестивалі 8 вересня 2007 року; фільм був удостоєний призу глядацьких симпатій. Картина відкривала кінофестиваль у Сан-Себастьяні 2007 року і брала участь в основному конкурсі. «Порок на експорт» номінувався на «Золотий глобус» за трьома номінаціями («найкращий драматичний фільм», «найкраща акторська робота», «найкраща музика»); на «Оскар» був номінований Вігго Мортенсен як найкращий актор. У обмежений російський кінопрокат фільм вийшов 4 жовтня 2007 року.

Оцінки критиків ред.

Західні кінокритики захоплено зустріли акторську роботу Мортенсена. Кінокритик Роджер Еберт у своїй рецензії виставив стрічці максимально можливу оцінку (4 зірок з 4).[5] Джим Гоберман зазначив, що за доступною фабулою ховається щось набагато більш темне і дивне;[4] Джонатан Розенбаум уточнив, що атмосфера заряджена гомоеротикою.[6] Ентоні Скотт виділив нео-нуарову роботу оператора Пітера Сушицького: «Відполіровані дощем лондонські вулиці зняті в похмурих тонах, перетворюючи місто на щось животрепетне і зловісне».[7] Крім Джима Гобермана, такі авторитетні кінокритики, як Манола Даргіс та Пітер Треверс, включили «Порок на експорт» в число 3-4 найкращих фільмів року.[8]

Касові збори ред.

За період прокату в Україні, що розпочався 15 листопада 2007 року, фільм зумів зібрати $83.7 тис. касових зборів, що дозволило фільму посісти 119 місце серед найбільш касових фільмів України 2007 року.[9][10]

Загалом глобальний бокс-офіс стрічки склав $56.1 млн.[2]

Джерела ред.

  1. "Eastern Promises" [Архівовано 10 вересня 2013 у Wayback Machine.]. The-Numbers.com. станом на 2007 рік (англ.)
  2. а б "Eastern Promises (2007)" [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.]. Box Office Mojo. станом на 2007 рік (англ.)
  3. а б в Cronenberg describes his latest film as a homoerotic thriller about the mob. CBC News. 7 вересня 2007. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 23 січня 2010.(англ.)
  4. а б Hoberman, Jim (4 вересня 2007). Still Cronenberg. Village Voice. Архів оригіналу за 16 березня 2010. Процитовано 23 січня 2010.(англ.)
  5. Roger Ebert. Eastern Promises: From Russia with blood. Chicago Sun Times, 14 вересня 2007 (англ.)
  6. Rosenbaum, Jonathan (2007). Eastern Promises. Chicago Reader. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 23 січня 2010. (англ.)
  7. Scott, A. O. (14 вересня 2007). On London’s Underside, Where Slavery Survives. The New York Times. Архів оригіналу за 1 червня 2013. Процитовано 23 січня 2010. (англ.)
  8. Film Critic Top Ten Lists: 2007 Critics' Picks. Metacritic, 2007 (англ.)
  9. 2007 Ukraine Yearly Box Office. boxofficemojo.com. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 2 грудня 2017. (англ.)
  10. Eastern Promises: Foreign Grosses. boxofficemojo.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017. (англ.)

Посилання ред.