Принципова електрична схема

вид електричної схеми виробу, що дає найповніше уявлення про склад і принцип його роботи

Електри́чна принципо́ва схе́ма (ДСТУ ГОСТ 2.702:2013[1]) є видом електричної схеми виробу, що дає найповніше уявлення про склад і принцип його роботи. При виконанні схем цифрової обчислювальної техніки керуються ГОСТ 2.708-81[2]. Цей вид кресленика не враховує габаритних розмірів і реального розташування деталей об'єкта. За рівнем абстракції принципові електричні схеми займають середню позицію між функціональними і монтажними схемами і позначаються у шифрі основного напису символами Э3.

Принципова електрична схема
CMNS: Принципова електрична схема у Вікісховищі

На принциповій електричній схемі (ГОСТ 2.709-89[3]) зображуються всі складові частини виробу і зв'язки між ними, та елементи, якими закінчуються вхідні та вихідні ланки електричних кіл (роз'єми, затискачі тощо).

Схема електрична принципова, на відмінну від друкованої плати, не показує взаємного (фізичного) розміщення елементів, а лише вказує на те, які елементи з якими з’єднуються. За рівнем абстракції принципові електричні схеми займають середню позицію між функційними і монтажними схемами.

Призначення і зміст схеми

ред.

Принципові електричні схеми призначенні для повного відображення взаємозв'язків пристроїв з урахуванням принципів їх дії і послідовності роботи. На принципових електричних схемах електричні елементи зображують за допомогою умовних позначень, а також вказують лінії зв'язків між ними, блоками та модулями. На схемі, також, розміщується наступна інформація: умовне зображення принципу роботи функціональних вузлів, пояснювальні написи, частини окремих елементів, діаграми переключення контактів, а також перелік використовуваних в даній схемі пристроїв.

 
Принципова електрична схема 4-бітного лічильника імпульсів

Правила виконання

ред.

Загальні вказівки

ред.

Схему слід виконувати для режиму, коли виріб знаходиться у вимкненому стані. Якщо ж режим інший, то на полі схеми вказують режим, для якого виконується схема.

Всі елементи і зв'язки між ними на схемі зображують за допомогою графічних умовних познак згідно з чинними державними стандартами і розміщують таким чином, щоб схема була найбільш наочною, зручною для читання.

Схеми рекомендується виконувати рядковим способом: графічні умовні познаки пристроїв та їх складових частин, які входять в одне коло, зображають послідовно одне за одним по прямій, а окремі кола у вигляді паралельних горизонтальних чи вертикальних рядків.

Елементи, що у виробі використовуються частково, допускається зображати не повністю, а тільки ті частини, які використовуються. Виводи невикористаних частин графічних умовних познак слід креслити короткими лініями або взагалі не показувати.

Допускається зливати в одну лінію декілька електрично незв'язаних ліній зв'язку. При цьому кожну лінію в місці злиття на обох кінцях помічають умовними познаками (цифровими або літерно-цифровими).

На схемі дозволяється вказувати характеристики вхідних контурів пристроїв (частоту, напругу, силу струму, опір та ін.), а також параметри, які підлягають вимірюванню на контрольних контактах. Написи, знаки або графічні умовні познаки, які повинні бути нанесені на виріб, розміщують біля відповідних елементів в лапках.

Графічні умовні познаки вхідних та вихідних елементів — з'єднувачів, плат та інших дозволяється заміняти таблицями довільних розмірів. Таблицям присвоюють позиційні познаки елементів, які вони замінюють. Порядок розташування контактів в таблиці визначається зручністю побудови схеми.

Літерно-цифрові умовні познаки

ред.

Всі елементи на схемі повинні мати літерно-цифрову позиційну познаку (ПП), яку записують тільки великими буквами латинського алфавіту та арабськими числами, однаковим шрифтом, в один рядок без пропусків (наприклад: R1, C25, …), справа від графічної умовної познаки або над ними (ГОСТ 2.710-81[4]). Порядкові номери присвоюють в напрямку зверху вниз, зліва направо в межах виду елемента. При виконанні схеми на кількох аркушах ПП продовжують. Вид і номер елементів є обов'язковими частинами ПП.

При об'єднанні елементів у функціональні групи позиційні познаки елементів проставляють в межах створеної групи.

На полі схеми дозволяється вказувати:

  • марки, перерізи та кольори проводів та кабелів, які з'єднують елементи, пристрої, функціональні групи;
  • специфічні вимоги до електричного монтажу даного виробу.

Графічні умовні познаки можуть виконуватися сполученим або рознесеним способом:

  • при сполученому способі складові частини елементу зображують на схемі так, як вони розміщені у виробі, тобто разом;
  • при рознесеному способі складові частини елементу розташовують в різних частинах схеми так, як це обумовлено послідовністю процесу роботи виробу. При цьому в ПП додають порядковий номер частини елементу, розділяючи крапкою (DA1.2).

Літерні познаки елементів в електричних принципових схемах за ГОСТ 2.710-81[4]

ред.
Перша буква коду (обов'язково) Група видів елементів Приклади видів елементів та їх дволітерний код
А
Пристрої Підсилювачі, прилади, телекерування, лазери, мазери
B
Перетворювачі не електричних величин в електричні (крім генераторів і джерел
живлення) або, навпаки, аналогові чи багаторозрядні перетворювачі або давачі для показань чи вимірювань
BA — гучномовець
BB — магнітострикційний елемент
BF — телефон
BK — тепловий давач
BL — фотоелемент
BM — мікрофон
BP — датчик тиску
BQ — п'єзоелемент
BR — датчик частоти обертання
BS — звукознімач
BV — датчик швидкості
C
Конденсатори
D
Схеми інтегральні та мікрозбірки DA — схема інтегральна аналогова
DD — схема інтегральна цифрова, логічний елемент
DS — пристрій зберігання інформації
DT — пристрій затримки
E
Елементи різні EK — нагрівальний елемент
EL — лампа освітлювальна
ET — піропатрон
F
Розрядники, запобіжники, засоби захисту FA — дискретний елемент захисту по струму миттєвої дії
FP — дискретний елемент захисту по струму інерційної дії
FU — запобіжник плавкий
FV — дискретний елемент захисту по напрузі, розрядник
G
Генератори, джерела живлення, кварцові осцилятори GV — батарея, акумулятори, електрохімічні та електротермічні джерела
H
Пристрої індикаційні та сигнальні HA — прилад звукової сигналізації
HG — індикатор символьний
HL — прилад світлової сигналізації
K
Реле, контактори, пускачі KA — реле струму
KK — реле електротеплове
KM — контактор магнітний
KV — реле напруги
L
Котушки індуктивності і дроселі LL — дроселі люмінесцентного освітлення
M
Двигуни Двигуни постійного і змінного струму
P
Прилади, вимірювальне обладнання PA — амперметр
PC — лічильник імпульсів
PF — частотомір
PI — лічильник активної енергії
PK — лічильник реактивної енергії
PR — омметр
PS — реєструючий прилад
PT — годинник
PV — вольтметр
PW — ватметр
Q
Вимикачі і роз'єднувачі в силових колах (енергопостачання, живлення обладнання тощо) QF — вимикач автоматичний
QK — короткозамикач
QS — роз'єднувач
R
Резистори RK — терморезистор
RP — потенціометр
RS — шунт вимірювальний
RU — варистор
S
Пристрої комутаційні в колах керування, сигналізації і вимірювання SL — вимикач або перемикач
SB  — вимикач кнопковий
SF — вимикач автоматичний
Вимикачі, що спрацьовують від різних впливів:
SL — від рівня
SP — від тиску
SL — від розташування (шляховий)
SR — від частоти обертання
SK — від температури
T
Трансформатори, автотрансформатори TA — трансформатор струму

TS — електромагнітний стабілізатор
TV — трансформатор напруги

U
Перетворювачі електричних величин в електричні, пристрої зв'язку UB — модулятор
UR — демодулятор
UI — дискримінатор
UZ — інвертор, перетворювач частоти, випрямляч
V
Пристрої електровакуумні, напівпровідникові VD — діод, стабілітрон
VL — прилад електровакуумний
VT — транзистор
VS — тиристор
W
Лінії і елементи надвисокої частоти, антени WA — антена
WU — атенюатор
WE — відгалужувач
WS — вентиль
X
З'єднувачі контактні XA — струмознімач, контакт, який ковзає
XP — штир
XS — гніздо
XT — з'єднання розбірне
XW — з'єднання високочастотне
Y
Пристрої механічні з електромагнітним приводом YA — електромагніт
YC — муфта з електромагнітним приводом
YB — гальма з електромагнітним приводом
YH — електромагнітний патрон
Z
Пристрої кінцеві, фільтри, обмежувачі ZL — обмежувач
ZQ — фільтр кварцовий

Перелік елементів

ред.

Кожна схема повинна мати перелік елементів (ПЕ), в якому записують всі елементи, що зображені на схемі. Форма і розміри переліку елементів повинні відповідати міждержавному стандарту ГОСТ 2.701-2008[5] Перелік елементів розміщують на першому аркуші схеми або виконують у вигляді самостійного документа. Для електронних документів перелік елементів виконують лише у вигляді самостійного документа.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ДСТУ ГОСТ 2.702:2013 ЄСКД. Правила виконання електричних схем (ГОСТ 2.702-2011, IDT). (рос.)
  2. ГОСТ 2.708-81 Единая система конструкторской документации. Правила выполнения электрических схем цифровой вычислительной техники. (рос.)
  3. ГОСТ 2.709-89 Единая система конструкторской документации. Обозначения условные проводов и контактных соединений электрических элементов, оборудования и участков цепей в электрических схемах. (рос.)
  4. а б ГОСТ 2.710-81 Единая система конструкторской документации. Обозначения буквенно-цифровые в электрических схемах (рос.)
  5. ГОСТ 2.701-2008 ЕСКД Схемы. Виды и типы. Общие требования к выполнению. (рос.)

Література

ред.
  • Довідник сільського електрика / За редакцією кандидата технічних наук В. С. Олійника. — 3-тє видання, перероблене і доповнене. — К.: Вид-во «Урожай», 1989. — 264 с.
  • ДСТУ 2843-94. Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення. Чинний від 1995-01-01. — К.: Держспоживстандарт України, 1995. — 65 с.

Посилання

ред.