Су-26
Су-26 — одномісний спортивно-пілотажний літак розробки ОКБ Сухого. Перший у світі спортивний літак, розрахований на експлуатаційне перевантаження 12 g; руйнівне перевантаження становить 23 g. Вперше серед літаків такого типу оснащений кріслом із великим нахилом спинки (35°), що дає змогу легше переносити високі перевантаження. Також вперше при створенні спортивного літака конструктори спиралися на використання переважно композиційних матеріалів: їх частка у вазі конструкції перевищує 50 %.
Історія ред.
Су-26 — перший літак цивільного призначення ДКБ Сухого. Його розробка почалася у 1983 році, дослідний зразок здійснив перший політ 30 червня 1984 року, пілотував машину Євген Фролов[1].
Загалом було випущено 5 машин, інші Су-26, що випускалися, були з модифікаціями і мали різні додаткові позначки в назві[2].
Су-26 вперше був представлений на чемпіонаті соціалістичних країн із вищого пілотажу в серпні 1984 року в Угорщині[3]. Збірна команда СРСР повністю виступала на Су-26М на XIII чемпіонаті світу в серпні 1986 року у Великій Британії, завоювала командну першість і кубок Нестерова, а також 16 медалей із 33, що розігрувалися.
Су-26М швидко завоював звання одного з найкращих спортивно-пілотажних літаків світу для участі в змаганнях та показових виступах. Він займає лідируюче місце за кількістю завойованих на ньому призів на різних змаганнях із вищого пілотажу: до 1993 році на Су-26М завойовано понад 150 медалей, з них понад 90 золотих. Виступаючи на Су-26М, Любов Нємкова стала абсолютною чемпіонкою світу, а Микола Нікітюк — абсолютним чемпіоном Європи. Починаючи з 1996 року в США, Велику Британію, ФРН, Іспанію, ПАР, Австралію та інші країни поставлено понад 120 літаків цього типу.
Су-26М3 — один із небагатьох спортивних літаків, оснащених системою катапультування пілота[4]. У разі аварійної ситуації льотчик має можливість покинути літак із допомогою катапультної системи СКС-94М.
Випуск Су-26М3 припинений. В аероклубах Росії немає Су-26. У розпорядженні збірної Росії з вищого пілотажу знаходяться 3 літаки Су-26М3.
Модифікації ред.
| Назва моделі | Короткі характеристики, відмінності. |
|---|---|
| Су-26 | Початковий варіант із дволопатевим гвинтом і крилом без поперечного набору, випущено всього 4 екземпляри. |
| Су-26М | Покращений варіант Су-26, з трилопатевим гвинтом і крилом з 16 нервюрами. Встановлено поршневий двигун М-14П «ОКБ Моторобудування», місто Воронеж. |
| Су-26МХ | Експортний варіант літака Су-26М із паливними баками в крилі. Встановлено поршневий двигун М-14Х «ОКБ Моторобудування», місто Воронеж. |
| Су-26М2 | Варіант, оснащений системою трасування траєкторії польоту. |
| Су-26М3 | Варіант, оснащений системою трасування траєкторії польоту і додатковим паливним баком. Оновлені кок гвинта, кабіна льотчика, ліхтар кабіни, крила і оперення, шасі літака, встановлені нові елерони на крилі. Крило модернізовано з підвищенням характеристик і показників аеродинаміки. Встановлено новий авіаційний поршневий двигун М-9Ф потужністю 420 к. с. |
Льотно-технічні характеристики ред.
| Характеристика | Показник |
|---|---|
| Виробник | ОКБ Сухого |
| Двигун | ПД М-14П |
| Розмах крила | 7,80 м |
| Довжина | 6,83 м |
| Висота | 2,78 м |
| Площа крила | 11,80 м2 |
| Вага порожнього літака | 680 кг |
| Нормальна злітна маса | 835 кг |
| Екіпаж | 1 |
| Максимально допустима швидкість: | 450 км/год |
| Максимальна швидкість горизонтального польоту: | 310 км/год |
| Дальність польоту | 800 км |
| Максимальна швидкопідйомність | 1800 м/хв (30 м/с) |
| Практичний потолок | 4000 м |
| Макс. експлуатаційне перевантаження | 12 |
Аварії та катастрофи ред.
- 24 вересня 2014 року Су-26М впав в Егейське море. Пілот встиг вистрибнути з парашутом[5].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Спортивные самолеты «Сухого» | CBS MEDIA. web.archive.org. 18 лютого 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2024.
- ↑ Спортивные самолеты «Сухого» | CBS MEDIA. web.archive.org. 18 лютого 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2024.
- ↑ Спортивные самолеты «Сухого» | CBS MEDIA. web.archive.org. 18 лютого 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2024.
- ↑ Спортивные самолеты «Сухого» | CBS MEDIA. web.archive.org. 18 лютого 2020. Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 23 січня 2024.
- ↑ ASN Wikibase Occurrence # 170110
Література ред.
- . — № 4.
Посилання ред.
- Офіційний сайт ОКБ Сухого
- Опис на сайті Куточок Неба
- Опис на сайті АвиаМастер