Су-цзун (династія Тан)

Су-цзун (кит.: 肅宗; піньїнь: Suzong), особисте ім'я Лі Хен (кит.: 李亨; піньїнь: Lǐ Hēng; 2 лютого 711 —16 травня 762) — десятий імператор династії Тан у 756762 роках.

Су-цзун
спр. китайська: 唐肅宗
Tang Suzong.jpg
10-й Імператор Тан
12 серпня 756 — 16 травня 762 року
Попередник: Лі Лунцзі
Спадкоємець: Лі Юй
 
Народження: 21 лютого 711(0711-02-21) або 19 жовтня 711
Чанань
Смерть: 16 травня 762
Чанань
Країна: Династія Тан[1]
Релігія: буддизм
Рід: династія Лі[d] і Династія Тан
Батько: Сюань-цзун[1]
Мати: Lady Yang, Empress Yuanxiand
Шлюб: Wei Shi(Daughter of Wei Yuan Gui)d, Empress Zhangd[1] і Wu Shi(Daughter of Wu Ling Gui)d[1]
Діти: Li Tand[1], Дай-цзун[1], Q11095326?, Q10332402?, Li Dongd, Li Tingd[1], Li Xid[1], Li Zhuid[1], Li Jind[1], Q10332623?, Li Guangd[1], Li Xiand[1], Q11097918?, Li Shi(daughter of Li Heng)d[1], Li Shi(Daughter of Li Heng)d[1], Q11131308?, Q11132631?, Li Shud[1], Li Moud[1], Li Shi(Daughter of Li Heng)d[1], Li Shi(Tanguogongzhu)d[1], Li Suid[1], Li Shi(Daughter of Li Heng)d[1] і Li Shi(Daughter of Li Heng)d[1]

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Молоді рокиРедагувати

Народився 2 лютого 711 року в родині Лі Лунцзі, який 712 року став імператором під іменем Сюань-цзуна. При народженні звався Лі Хен. 713 року отримав перший титул — князя Шана та змінив ім'я на Лі Сішень. 736 року він став князем Чон з іменем Лі Ю, а 738 після низки інтриг — спадковим принцом з іменем Лі Шао. Загалом отримав гарну класичну та військову освіту. З моменту отримання прав на трон вступив у протистояння з впливовим канцлером Лі Лінфу. Останній, користуючись своїм впливом на імператора, фактично відстороним молодого принца від якоїсь політичної діяльності.

Ситуація змінилася лише з початком повстання у 755 році військового губернатора (цзєдуши) Ань Лушаня. Тоді Лі Хен втік разом із батьком на північ, де зумів організувати оборону. Незабаром Сюань-цзун зрікся трону й передав владу синові.

ВолодарюванняРедагувати

12 серпня 756 року Лі Хен став новим імператором під іменем Су-цзун. Головною його задачею було знищення заколотників на чолі із Ань Лушанєм. Власних сил для цього не висточало. З огляду на це імператор уклав військовий союз з Баянчур-ханом, вождем уйгурів. Сприяло Су-цзуну й те, що 757 року було вбито Ань Лушаня. Того ж року імператор відвоював столицю Чанань. Проте у повстанців залишився в руках Лоян й значна частина північних земель. До кінця життя Су-цзун намагався відвоювати їх, проте марно. До того ж у 760 році у нижній течії річки Янцзи повстав Лю Чжан. На його придушення довелося відволікати значні сили.

Наприкінці життя Су-цзун зіткнувся з інтригами серед рідні, яка прагнула зробити спадкоємцем трону свого кандидата. Зрештою Су-цзун 16 травня 762 року помер, не визначивши свого наступника.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш China Biographical Database

ДжерелаРедагувати

  • Kenneth Pletcher, History of China, coll. Britannica Educational Publishing, éd. The Rosen Publishing Group, 2010, pp. 122