Сухі долини
Координати: 77°28′ пд. ш. 162°31′ сх. д. / 77.467° пд. ш. 162.517° сх. д.
Сухі́ Доли́ни (англ. Dry Valleys) — територія долин-оаз (три найбільші: Вікторії, Райта, Тейлора) Землі Вікторії в Антарктиді, на захід від затоки Мак-Мердо (англ. McMurdo Sound).
Загальний опис ред.
Це найбільша (близько 8 тис. км²) не вкрита кригою область в Антарктиді, і найсухіше місце планети[1].[2][3] В долинах є відоме власною надсолоною водою озеро Віда[en] та найдовша річка материка — Онікс, а коло озера Бонні, покритого трьома-п'ятьма метрами криги знайдено заморожених морських котів[джерело?].
Катабатичні вітри, що сягають швидкості до 320 км/год (найбільша швидкість вітрів на Землі), викликають швидке випаровування будь-якої вологи. Завдяки цьому долини практично вільні від льоду й снігу протягом приблизно 8 млн років. Це дозволяє проводити геологічні та інші дослідження. Сухі долини — найсухіше місце на Землі. Деякі райони Сухих Долин не бачили дощу вже 2 млн років.[4] Сухі долини настільки схожі до природних умов Марса, що космічне агентство США НАСА проводило там випробування космічних апаратів «Вікінг» та інших.
Згідно з Договором щодо Антарктиди, Сухі Долини віднесені до територій особливої охорони.
Клімат ред.
Річні атмосферні опади становлять менше 100 мм. Середня температура повітря −19.8 °C, влітку може становить 0 °C, взимку −45 °C. Відносна вологість менше 10%, вологість землі 1-2%.
Флора ред.
У найвологіших місцях в скелях знайдені рослини-ендоліти. Але загалом біота долин набагато бідніша за прилеглі території, що вкриті снігом. Долини відомі надсолоними озерами, найсолонішим з яких є став Дон Хуан (англ. Don Juan Pond).
Науковці дослідили та ідентифікували через дослідження ДНК ряд лишайників, що виживають у цих екстремальних умовах. Вони належать до родин: Carbonea, Austrolecia, Lecanora, Lecidella, Huea, Rhizoplaca, Caloplaca, Umbilicaria, Polysporina, Acarospora, Sarcogyne, Lecidea, Buellia.[5]
У Долині Тейлора розташована одна з природних пам'яток Антарктиди — Кривавий водоспад, який зобов'язаний власним кольором діяльності анаеробних бактерій, чий метаболізм заснований на переробці заліза й сірки.
Примітки ред.
- ↑ Fraser Cain (12 червня 2008 року). What is the Driest Place on Earth?. www.universetoday.com. Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 2 травня 2019 року.
- ↑ ГІС в наукових дослідженнях сухих долин Мак-Мердо, Антарктида, (рос.) ГИС в научных исследованиях сухих долин Мак-Мердо, Антарктида [Архівовано 6 листопада 2018 у Wayback Machine.] По материалам статьи Майкла Прентиса, Университет Нью-Хэмпшира, в ArcNews, осень 2004 г. // ГИС и водные ресурсы, № 1 (36) за 2006 год
- ↑ ГІС в наукових дослідженнях сухих долин Мак-Мердо, Антарктика, (англ.) Scientific Research Uses GIS in the McMurdo Dry Valleys, Antarctica [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.], by Michael Prentice, University of New Hampshire // ESRI, ArcNews Online, Fall 2004 [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Стівен Фрай. Книга загальних помилок, 2009.
- ↑ Pérez-Ortega, Sergio; Ortiz-Álvarez, Rüdiger; Allan Green, T. G.; de los Ríos, Asunción (1 листопада 2012). Lichen myco- and photobiont diversity and their relationships at the edge of life (McMurdo Dry Valleys, Antarctica). FEMS Microbiology Ecology (англ.). Т. 82, № 2. с. 429—448. doi:10.1111/j.1574-6941.2012.01422.x. ISSN 0168-6496. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сухі долини |
- Віртуальний тур Сухими долинами [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.].(англ.)
- яке найсухіше місце землі? [Архівовано 12 квітня 2021 у Wayback Machine.].(англ.)
|
Це незавершена стаття про Антарктику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |