Сухінін Дмитро Ігорович
Дмитро Ігорович Сухінін (нар. 6 червня 1987, м. Харків, УРСР) — український волейболіст, догравальник, гравець «Дніпра». Колишній гравець збірної України, майстер спорту України. Брат Віталія Сухініна.
| Дмитро Сухінін | |
|---|---|
| Загальна інформація | |
| Громадянство |
 Україна |
| Народження |
15 червня 1987 (36 років) м. Харків, УРСР |
| Зріст | 196 см |
| Вага | 94 кг |
| Спорт | |
| Країна | Україна |
| Вид спорту | волейбол |
| Клуб | «Дніпро» |
| Статус професіонала | майстер спорту України |
| Участь і здобутки | |
Життєпис ред.
Народився 6 червня 1987 року в Харкові. Брат — Віталій Сухінін.
Волейболом займається з 12 років. Перша тренерка — Любов Оренко.
Виступав за «Локомотив-2» (Харків), «Локомотив» (Харків), «Будівельник-Динамо-Буковина» (Чернівці, 2005—2008 роки[джерело?]), 2006—2007 — хмельницький «Новатор»[1], з 2008 — за «Імпексагро Спорт Черкаси».
У сезоні 2015—2016 грав у складі дніпропетровського «Дніпра», у сезоні 2016—2017 — білоруського «Шахтаря» (Солігорськ)[2], у сезоні 2017—2018 — чернігівського «Буревісника». У 2018—2020 роках грав за клуб «МХП-Вінниця» (смт Тростянець[3]), у сезоні 2020—2021 — за СК «Епіцентр-Подоляни». У сезоні 2021—2022 знову захищає барви «Дніпра» з однойменного міста[4][5].
Грав за молодіжну і національну збірні України.
Досягнення ред.
чемпіон України,
володар Кубка України,
срібний призер Кубка України (2008, «Імпексагро Спорт Черкаси»),- чемпіон Білорусі,
- переможець вищої ліги, срібний і бронзовий призер другого дивізіону.
Європейська конфедерація волейболу (ЄКВ) підбила статистичні підсумки другого раунду (24 команди, 6 груп) відбору до волейбольного Євро-2015. Гравець «Фаворита» (Лубни) Дмитро Сухінін, дебютант збірної України, став лідером у номінації «Best Spiker» (Кращий нападаючий) — KILLING SPIKE («Смертельний» атакуючий удар) з найвищим відсотком атакуючих ударів — 71,15 % (52 атаки, 37 — результативних). На другому місці — Ален Паєнк (Словенія) — 69,57 % (46/32), на третьому Мустафа Коч (Туреччина) — 67,57 % (37/25), на четвертому — Андреас Таквам (Норвегія) — 66,38 % (116/77), на п'ятому — Микола Рудницький (Україна) — 63,01 % (73/46)[6].
Примітки ред.
- ↑ «Новатор» фінішував на третій сходинці [Архівовано 11 листопада 2021 у Wayback Machine.]. — 2007. — 1 травня.
- ↑ Дмитрий СУХИНИН: "Я избавился от неизвестного мне и врачам недуга". Волейбол в Україні - volleyball.ua (англ.). 22 липня 2021. Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022.
- ↑ Інформація про команду [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Дмитро Сухінін поповнив склад ВК «Дніпро» [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ 7 Сухінін Дмитро [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Черчатий І. Дмитро Сухінін став кращим атакувальним гравцем Європи! [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.] // Полтавщина Спорт. — 2014. — 26 травня.
Посилання ред.
- Коржевський В. Знайомтесь: «Будівельник-Буковина» – 2009 // Час. — 2009. Архівовано з джерела 15 грудня 2014. Процитовано.
- Профіль на сайті «Імпексагро Спорт Черкаси»[недоступне посилання з липня 2019]
|
|
Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про волейболіста чи волейболістку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |