Відкрити головне меню

Сухотеріна Любов Іванівна

Любов Іванівна Сухотеріна (нар. 10 липня 1953, Одеса) — історик, доктор історичних наук, професор. Дослідниця історії становлення і розвитку технічних наук в Україні у 1920-1930-тих роках.

Сухотеріна Любов Іванівна
Народилася 10 липня 1953(1953-07-10) (66 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Діяльність історик
Alma mater Одеський державний університет ім. І. І. Мечникова
Заклад Одеський національний політехнічний університет
Посада завідувач кафедри
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук

ЖиттєписРедагувати

Л. І. Сухотеріна народилася 10 липня 1953 року в Одесі.

Середню освіту здобула в одеській загальноосвітній середній школі № 43.

В 19711977 роках навчалася на історичному факультеті Одеського державного університету ім.І. І. Мечникова. Під керівництвом відомого історика і політолога С. Й. Аппатова захистила дипломну роботу «Критика буржуазних концепцій проблеми другого фронту у роки другої світової війни». Отримала кваліфікацію викладача історії і суспільствознавства.

В 1977–1984 роках працювала викладачем кафедри історії КПРС, політекономії і наукового комунізму Одеського медичного інституту ім. М. І. Пирогова.

Протягом 1981–1982 років навчалася у цільовій аспірантурі при кафедрі історії КПРС Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. Науковим керівником був доктор історичних наук, професор Терещенко Г. І.

У січні 1984 року захистила дисертацію «Діяльність КПРС по підготовці кваліфікованих робітничих кадрів. 1969–1975 рр.(На матеріалах середніх профтехучилищ України)» і здобула науковий ступінь кандидата історичних наук. Офіційними опонентами були доктор історичних наук, професор С. М. Клапчук та кандидат історичних наук, доцент В. В. Козлєнко. В 1989 році присвоєно вчене звання доцента.

З вересня 1984 року працює в Одеському національному політехнічному університеті. Пройшла шлях від старшого викладача до завідувача кафедри політології.

В 1997–1999 роках навчалася в докторантурі при кафедрі історії та етнографії України Одеського політехнічного університету.

В 2005 році захистила дисертацію «Становлення і розвиток технічної науки в Україні у 20-30-ті роки ХХ ст. в загально історичному контексті» в спеціалізованій вченій раді в Центрі досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імены Г. М. Доброва Національної Академії наук України і здобула науковий ступінь доктора історичних наук. Науковим консультантом був доктор фізико-математичних наук Храмов Ю. О., офіційними опонентами — доктор історичних наук, професор Бесов Л. М., доктор технічних наук, професор Гріффен Л. О., доктор технічних наук, академік НАН України Кислий П. С.

В 2008 році присвоєно вчене звання професора.

У листопаді 2007 року обрана академіком Академії наук вищої школи України.

Наукова діяльністьРедагувати

До кола наукових інтересів належать питання історії науки і техніки в Україні, проблеми становлення наукових шкіл.

В дисертаційній роботі «Становлення і розвиток технічної науки в Україні у 20-30-ті роки ХХ ст. в загально історичному контексті» вперше здійснила спробу цілісного дослідження історії становлення і розвитку технічних наук в Україні у 1920-1930-тих роках на основі численних архівних матеріалів та опублікованих документів. Вперше було визначено ступінь наукової розробки проблеми історії становлення та розвитку технічних наук в Україні у 20-30-их роках минулого століття. Проаналізовані соціально-економічні умови в яких формувалася українська технічна наука, дана оцінка державній політиці в 1920-1930-их роках щодо створення відповідних умов для творчої праці українських вчених — представників технічних наук. Простежено процес формування низки наукових шкіл в галузі технічних наук (К. К. Симінського та С. В. Серенсена, О. М. Динника, Є. О. Патона, Г. Ф. Проскури, М. М. Федорова, Л. В. Шубнікова).

Є автором понад 90 опублікованих робіт, серед яких монографія «Внесок вчених в розвиток технічних наук в Україні в 30-х роках ХХ ст.» (1999 р.), навчальний посібник «Основи політології» (2008 р.).

Входить до складу Спеціалізованої вченої ради Інституту досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України.

Деякі праціРедагувати

  • Праці: Конспект лекцій по курсу «История инженерного дела».- Од.,1992.- 190 с.;
  • Корифеї української науки і техніки (ХІХ — початок ХХ ст.): Методичні поради з курсу історії інженерної справи. -Од.,1994.- 31 с.;
  • Технічна інтелігенція і влада: взаємовідносини в 20-30-х роках ХХ ст. // Інтелігенція і влада: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. -Од.,1999.  — С. 35-37;
  • Українська технічна еліта 30-х років ХХ ст. як носій кращих традицій українського народу,// Українознавство у навчально-виховному процесі вищого закладу освіти: Матеріали ювілейної науково-методичної міжвузівської конференції.- Од.,2000.  — С. 97-104;
  • Доля українських вчених -фахівців в галузі ракетної техніки та літакобудування в 30-х роках ХХ ст.// Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. Наукових праць.- К.,2000.  —С.207-219;
  • Проблеми розвитку технічних наук в Україні в період тоталітаризму. // Архівознавство. Археологія. Джерелознавство: Міжвідомчий науковий збірник. -Вип.4 — К., 2001. — С .82- 90;
  • Деякі питання розвитку металургії в Україні в 30-ті роки ХХ ст. на сторінках періодичних видань. // Труды Одесского политехнического университета . — 2001 — Вып. 2(14). — С. 296-299;
  • До питання про викладання курсу «Історія інженерної справи» в технічних вузах.// Дослідження з історії техніки: Збірка наукових праць.- К.,2003. — С .3-8;
  • Б. Ф. Цомакіон — забуте ім'я в історії радіотехніки в Україні. // Наука та наукознавство.- 2005.- № 1(47).- С. 98-103;
  • Технічні науки в Україні у 20-30-ті роки ХХ ст.: основні напрями розвитку, // Людина, культура, техніка в новому тисячолітті: VI міжнародна науково-практична конференція. — Харків, 2005. — С. 54-55;
  • Воин и учёный, // Життя і пам'ять: Наукова збірка, присвячена пам'яті В. І. Шамко. — Од., 2009.  — С.35-41;
  • З досвіду викладання політології та права в Одеському політехнічному університеті. // Завдання кафедр суспільних наук в умовах реформування гуманітарної освіти в Україні: Збірка матеріалів Всеукраїнської науково — практичної конференції.- Од., 2010. — С.68-70.

ЛітератураРедагувати

  • Кто есть кто в ОНПУ: Посвящается 90- летию (1918–2008) Одесского национального политехнического университета. — Одесса, 2008.  — С. 41.

ПосиленняРедагувати